26 квітня 1986 року — чорний день в історії не лише України, але й усього світу. Експеримент із живленням на четвертому енергоблоці ЧАЕС призвів до масштабної трагедії та змінив долі мільйонів людей. Радіоактивний викид у Чорнобилі порівнюють із трьомастами Хіросімами.
Радіоактивна хмара накрила не лише Україну та сусідні Білорусь і росію, а й Східну Фракію, Югославію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литовську РСР, Естонську РСР, Латвійську РСР, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію, Велику Британію та острів Мен.
Тоді АЕС вивели з експлуатації, а четвертий енергоблок накрили саркофагом. Довкола Чорнобиля створили 30-кілометрову зону відчуження, із сільськогосподарського користування вивели близько п’яти мільйонів гектарів землі. Сотні сіл у зоні знищили та поховали під шаром ґрунту, а індустріальне місто Прип’ять стало привидом.
Нині нам відомо багато про цю трагедію. Пам’ятаю, коли ще на першому місці роботи вирушила у престур до Чорнобильської зони, де відвідала Прип’ять, навколишні села, пройшла кілька КПП, зону контролю радіаційного фону та тримала в руках дозиметр, показники якого зашкалювали навіть біля вікон автобуса, коли той проїжджав Рудий ліс. Нагадаю, що до повномасштабного російського вторгнення Чорнобильська зона мала всі шанси стати чи не найбільш знаним туристичним маршрутом Європи: з велотурами та катанням на шерпах. От наприклад, я мала змогу побувати біля нового безпечного конфаймента над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС (навіть обідала в столові станції виделками, які через кілька років вкрадуть росіяни). Через 22 роки після заснування чорнобильського фонду «Укриття» безпечний саркофаг ввели в експлуатацію 2019-го. Для цього міжнародна спільнота зібрала півтора мільярда євро на реалізацію проекту. Внесок ЄБРР склав більше 700 мільйонів євро. Прослужити конфаймент має щонайменше сто років. Ну принаймні так задумувалося без знижки на те, що московити підуть великою війною на територію нашої країни.
І от здавалося б, людство величезною ціною хоча б частково приборкало наслідки після катастрофи на ЧАЕС. Але прийшли росіяни — через 36 років після трагедії москва створила нову загрозу. Загарбники вдерлись на українську територію та окупували Прип’ять й ЧАЕС.
О 5 ранку 24 лютого 2022 року Чорнобильська зона здригнулася від залпів агресора по прикордонних та митних пунктах пропуску. До 11 години росіяни окупували територію, а о 17 годині російські військові зайняли Іванківський район Київської області.
Тоді Міжнародне агентство з атомної енергії заявило, що більше не отримує даних від системи моніторингу ядерних матеріалів на Чорнобильській АЕС. В Енергоатомі зазначили, що Чорнобильська АЕС та всі ядерні об’єкти зони відчуження залишились без електропостачання. Російські військові утримували в заручниках персонал станції та рили окопи в край радіоактивному Рудому лісі — це було єдиним плюсом у цій ситуації. До речі, за чутками, майже всі, хто додумався розривати ґрунт біля ЧАЕС — дорили собі шлях до пекла.
«Підрозділи збройних сил росії, які здійснили силове захоплення об’єктів Чорнобильської атомної електростанції та контролювали їх у період з 24 лютого до 31 березня 2022 року, вчинили акт ядерного тероризму. Перетворивши ЧАЕС на свою тимчасову військову базу, рф грубо порушила Женевську конвенцію, що прямо забороняє вчиняти напади на ядерні об’єкти в умовах збройного конфлікту», — зауважили в пресслужбі СБУ.
Варто нагадати, що ще натворили росіянці на території, де сталася найбільша техногенна катастрофа ХХ століття. Зокрема, загарбники порушили норми ядерної безпеки:
• пошкодили приміщення та замінували територію;
• унеможливили регулярний зовнішній моніторинг радіації та неперервне постачання запасних частин, палива та витратних матеріалів;
• утримували персонал у стресових умовах, збільшуючи вірогідність професійних помилок.
У розпорядженні СБУ є документальне підтвердження, що під час оку-пації на території зони відчуження постійно перебувала велика кількість важкої військової техніки, озброєння та більше тисячі військових із рф. Безпосередньо на території радіаційно небезпечних об’єктів та сховища СВЯП-2 перебували 300 та 30 військових відповідно.
Також на території сховища, де проводяться роботи із відпрацьованими матеріалами реакторів із плутонієм-239, окупанти обладнали п’ять вогневих точок. Територія зони відчуження була замінована: виявлено понад 100 випадків мінування та три підриви.
На початку березня 2022-го окупанти пошкодили вежі зв’язку, що спричинило вихід із ладу системи моніторингу радіаційної обстановки. 9 березня 2022 року підприємство було знеструмлено, що практично паралізувало роботу всіх систем контролю та безпеки, було відключено систему охолодження відпрацьованого ядерного палива.
Прип’ять, 2019 р. Фото: Діана Царук
За даними систем NASA та Європейського космічного агентства, на території зони відчуження в період перебування в ній окупаційних військ зафіксовано значні пожежі на площі майже 14 тис. га. Ситуація ускладнилася неможливістю доступу пожежників до їхнього гасіння.
Але росіяни не були б росіянами, якби не пограбували навіть Чорнобильську зону. Окрім вищезазначених украдених виделок і ложок, окупанти пограбували підприємства зони відчуження, зокрема автопарк спеціалізованої техніки та пальне, що поставило під загрозу пожежну та радіаційну безпеку в зоні відчуження. Розграбовано та фактично знищено лабораторію «Екоцентр», виведено з ладу систему фізичного захисту в ДСП «ЧАЕС» та викрадено мобільну лабораторію радіаційної розвідки. Викрадено 21 джерело іонізуючого випромінювання, що може унеможливити перебування людей у радіусі 2 тис. кв. м.
Не забули прихопити й комп’ютери, чайники, кавоварки, контейнери з майном. Вже 31 березня росіяни залишили ЧАЕС і двома колонами вирушили в бік Білорусі.
Минулорічного 1 квітня член Громадської ради при Державному агентстві України з управління зоною відчуження Ярослав Ємельяненко заявив, що після місяця перебування окупантів на Чорнобильській АЕС необхідно провести частково такі самі роботи, як після катастрофи у 1986 році. За його словами, росіяни на території Чорнобильської зони «розмісили радіоактивний ґрунт», забруднили свою техніку і самі надихалися радіоактивним пилом. До речі, з паном Ємельяненком я й їздила в тур до Чорнобильської зони. Тоді його натхненні промови на території майбутнього музею техніки вселяли багато надій. Хто ж знав, що буде за два роки…
Варто зауважити, що за різними даними на сьогодні у російському полоні перебуває 131 нацгвардієць, який охороняв Чорнобильську атомну електростанцію у день повномасштабного вторгнення рф.
У роковини страшної трагедії хочеться нагадати світові, що нині людство на порозі нової катастрофи. Адже окупована росіянами Запорізька атомна електростанція 9 березня вже цього року була повністю знеструмленою через обстріли російських військових, повідомили у державному українському підприємстві «Енергоатом». Там зазначили, що внаслідок ракетної атаки відключилася остання лінія зв’язку Запорізької АЕС з українською енергосистемою.
Станом на ранок 9 березня станція перейшла в режим блекауту вшосте за час окупації, 5-й та 6-й енергоблоки перевелися в холодний стан, і увімкнулися 18 дизель-генераторів для живлення власних потреб ЗАЕС.
«Це шостий раз, повторюю, шостий раз, коли ЗАЕС втрачає зовнішнє живлення і має працювати в режимі надзвичайної ситуації. Дозвольте нагадати — це найбільша атомна електростанція в Європі. Що ми робимо? Як ми можемо сидіти тут, у цій кімнаті сьогодні вранці, і дозволяти цьому відбуватися? Так тривати не може. Я вражений цією бездіяльністю — що ми робимо, щоб цього не сталося?» — такою була реакція Генерального директора Міжнародного агентства атомної енергії Рафаеля Ґроссі.
Питання одне: як халатність у
1986-му, так і тероризм нині щодо ядерної енергетики — скільки ще потрібно світові підказок, що росія — це величезна терористична територія, яку потрібно щонайменше ізолювати від світу?
Наприкінці хочу нагадати вам, що у 2019 році HBO випустило 5-серійний проект «Чорнобиль». Хто не бачив, розповім. Міні-серіал відійшов від канонів фільмів-катастроф, адже розпочинається з трагедії. Згідно із задумом сценариста, саме перебіг подій після аварії на ЧАЕС, рішення найвищої гілки влади, від яких залежали десятки мільйонів життів, героїзм поруч з халатністю — ось те, про що потрібно розповісти сучасному суспільству.
Сюжет серіалу зосереджений навколо науковця Валерія Легасова. Він один з перших, хто наважився висловити занепокоєння щодо наслідків аварії безпосередньо генеральному секретарю ЦК КПРС Горбачову. Так кремль відправив Легасова разом із тодішнім головою Бюро Ради Міністрів СССР із паливно-енергетичного комплексу на інспекцію до Чорнобиля, щоб оцінити реальну шкоду від катастрофи та спробувати ліквідувати її наслідки.
Трагедія тисяч сімей Прип’яті передана через історію родини пожежника Василя Ігнатенка та його молодої дружини Людмили. У ніч аварії чоловіка відправили гасити пожежу, де він отримав смертельну дозу радіації, а згодом помер повільною і болісною смертю. Міні-серіал цілком відповідає характеристиці «засновано на реальних подіях».
Серіал однозначно рекомендується до перегляду, адже на росії його розкритикували: там заявили, що телепроект переповнений пропагандою і низка фактів там спотворена. На думку російської «преси», сценаристи перекрутили події 1986 року, тому серіал вийшов неправдоподібним та незмістовним. Ще потрібні докази якості?
Вічна пам’ять тим, хто долучився до ліквідації катастрофи на ЧАЕС.
Співчуття сім’ям, чиї долі було зруйновано.