СТАЛОСЯ! Нарешті сам зварив борщ, який полюбляв і готувати, і вживати та пригощати друзів наш Великий Кобзар! Головна особливість такої страви полягає у тім, що вона пісна, із наявними у ній добре підсмаженими карасиками або лящами, а ще ліпше — і з тими, і з іншими — у міру!
19 квітня 1858 р. поет записав у «Щоденнику», що в Петербурзі його із Семеном Гулаком-Артемовським запросили «на борщ із сушеними карасями і на вареники». Цікаве поєднання дивовижних українських страв, зазначали сучасники, тим більше, що у північному місті. Хоча, як на мене, нічого дивного тут і немає, адже його будували українці й мешкало там багато вихідців з України! У листі до брата В. Г. Шевченка в Україну від 22 серпня 1860 р. поет просив прислати йому в Петербург «сушених карасів десяток-другий або й третій» (бо їх тут не знайти), а 5 жовтня того ж року вже дякував за посилку, зазначаючи, що вдвох із М. М. Лазаревським «по-чумацькому та по-бурлацькому зваримо борщу з карасями…».
То була давня пристрасть геніального поета й художника! Його пожиттєвий товариш Олександр Афанасьєв-Чужбинський згадував про смачний обід із Тарасом Шевченком у простих киян 1846 р.: «…Коли Тарас Григорович з’їв кілька ложок борщу, він не втерпів, щоб не признатися: якщо він і їв подібний борщ, то, певно, дуже давно, хоча навряд чи коли й доводилося куштувати. Борщ цей був із сухими карасями…».
Про цю дивовижну страву читаємо й у повістях. Наприклад, в «Музыканте» (1854-1855 рр.) написано: «Не знаю, дело ли то было аппетита, или дело просто сердечного радушия, или просто борщ с сушёными карасями (который так гениально варят мои землячки), — не знаю, что именно было причиною, знаю только, что я преплотно пообедал и ещё плотнее заснул после обеда».
Т. Г. Шевченко ще згадує й карасі, «засмажені зі сметаною», та щуку, «міцно приправлену перцем», а також юшку з риби. Видно, що він узагалі полюбляв різні рибні страви. У «Щоденнику» є також запис, як у вересні 1857 р. в Казані він придбав «у гарненької перекупки соленого відварного ляща». Прохання прислати в Петербург «запеченого дніпрового ляща одного, другого або й третього» містилося у вже згадуваному листі до брата Варфоломія Шевченка від 22 серпня 1860 р., а після виконання замовлення Тарас Григорович подякував: «Спасибі тобі за ляща…». Та пообіцяв, що борщ із карасями з М. М. Лазаревським «лящем закусимо»…
Рецепти такого борщу можна віднайти нині в інтернеті.
De facto: Від 1 липня 2022 року
Український борщ — найпопулярніша в Україні страва — ввійшла до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО як така, що потребує термінової охорони!
Post factum: Т. Г. Шевченко також любив сало, копчені ковбаси, вареники! А хто з українців і українок їх не любить!... Про це — наступні дописи, після Великодня...
Автор: Валентин Бугрим — академік, доктор філософії, історик і літературознавець, журналіст і письменник, дослідник Голодомору в селах України, посол миру.