Мова — душа народу, оберіг наших звичаїв і традицій. Як казали в давнину: «Усе минає, а слово залишається». Ні для кого вже не секрет, що українська мова є однією із найкрасивіших і наймилозвучніших мов світу. Так, наприклад, філолог і фольклорист Ізмаїл Срезневський у 1834 році писав: «...багато хто впевнений, що ця мова — одна з найбагатших мов слов’янських, що вона не поступається богемській достатком слів і виразів, польській — мальовничістю, сербській — приємністю…». Проте у сучасній українській існує багато іншомовних запозичень. Сьогодні це є проблемою, адже такі слова витісняють наші самобутні. Як відрізнити запозичені слова від власне українських? Які існують українські відповідники? Розберімося разом. Кожне іншомовне слово має свої певні ознаки:
• звук [ф] не характерний для української мови, тому всі слова, які починаються з цього звука, є іншомовними: фабрика, фаворит, фокус, фаетон;
• у словах тюркського походження наявні кілька літер а: сарай, барабан, чабан, баклажан, аркан, отара;
• слова грецького походження містять буковосполучення пс, кс: ксерокопія, психологія. Цікаво, що з грецької мови запозичено більшість українських імен: Ірина, Марина, Катерина, Софія, Харитина, Олена, Явдоха, Василь, Петро, Тарас, Микола, Андрій, Степан, Федір, Олександр, Олексій;
• тільки іншомовні слова мають на початку слова літеру а: алкоголь, абітурієнт, аудиторія, автор, анемія;
• слова французького походження зазвичай мають наголос на останньому складі: бульйон, кашне, кутюр’є, жалюзі, пюре. Також з французької мови запозичені слова, що стосуються побуту, предметів одягу, науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичні, технічні та військові терміни: люстра, абажур, маскарад, браслет, одеколон, пудра, ридикюль, портьєра, мотив, сюжет, афіша, актор;
• слова німецького походження містять сполучення кількох приголосних, зокрема, і на початку слова: ранг, шнапс, ландшафт, броварник, мандрівка, шпиталь. З німецької в українську прийшли деякі адміністративні, технічні, медичні, військові, назви предметів побуту: штат, шахта, верстат, стамеска, штукатур, слюсар, лобзик, цех, дратва, бухгалтер, вексель, масштаб, бинт, фельдшер, курорт, флейта, балетмейстер;
• англійські слова здебільшого пов’язані зі сферою політики, суспільства, спорту: футбол, менеджер, лобі, спонсор, маркетинг, банкнота, бюджет, інтерв’ю.
Розглянемо найпоширеніші запозичені слова та їх українські відповідники:
Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, та, з іншого — витісняються власні елементи, що замінюються на слова зі схожим значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу. Неконтрольована тенденція засмічення її іноземними словами шляхом сліпого калькування, заподіює непоправної шкоди самій українській мові і сприяє закріпленню в розумінні людей, особливо підростаючого покоління, неправильного значення як українських слів, так і слів іншомовного походження. Широкого використання, особливо останнім часом, набули такі слова, запозичені з англійської мови, як «фейковий» (вигаданий, підроблений), «фрілансер» (особа, яка займається самозайнятістю і не обов’язково має довгострокові зобов’язання з певним роботодавцем), «парадигма» (приклад, зразок), «стікер» (намагнічена етикеткачи ярлик), «верифікація» (перевірка, підтвердження), «колапс» (обвал, крах), «реімбурсація» (компенсація, відшкодування) та багато інших. А слова «окей» (згода з чимось) та «йєс» (так) стали популярними у повсякденному спілкуванні.
Здивовані тим, як запозичені слова міцно укорінились в нашому мовленні? Аби самобутня українська мова існувала і надалі, потрібно активно використовувати українські відповідники на противагу іншомовним. Тільки ми, носії мови, здатні зберегти її, тож розширюймо свій лексичний запас і не забуваймо віддавати перевагу українськими відповідниками, якщо такі існують.
Автор: Юлія Бєлюга — UA RESISTANCE FOUNDATION.