Доповідь виголошена на відзначенні історичної події «Січневі акти 1918-1919 рр.» орг. УККА-ІЛЛ в м. Чикаго, 22 січня 2023 року. .
Україна зіштовхнулася із екзистенційною боротьбою за національну незалежність і національне виживання після того, як москва розв’язала війну, щоб знищити українську державу та націю. Але, незважаючи на кремлівські амбіції, я переконаний, що Україна переможе у боротьбі, в якій може бути лише один переможець. Я окреслю сім пунктів, чому війна зміцнить Україну, завдасть смертельної шкоди росії та змінить міжнародну безпеку.
1. Війна створила протилежний ефект, ніж того очікувала москва. Вона зміцнила українську солідарність та ідентичність, допомогла висвітлити багату історію України та повністю відчужила українців від росіян. Ці події також підвищили довіру громадян країни до українських лідерів, консолідували українські інституції та ще більше мобілізували громадянське суспільство на захист української демократії та незалежності. Крім того, війна міцно закріпила Україну на мапі світу як непохитного захисника людського життя, демократії, свободи та незалежної державності.
2. Війна зміцнила українське військо. Відносно невеликих і недостатньо озброєних сил, Україна зараз розвинула одну з найефективніших армій, яка адаптивна, рішуча та краще організована. Це різкий контраст із корумпованою, неефективною та жорстокою армією росії. Україна переможе у війні, поки їй буде надаватися необхідна військова допомога, особливо ракети великої дальності, сучасні танки, складні системи протиповітряної оборони і навіть сучасні винищувачі. Рік тому Захід повинен був проявити активність у забезпеченні України необхідною зброєю, і це врятувало б незліченну кількість жертв. До того ж, якби Україна була членом НАТО, росія б не атакувала і погрожувала б прямою війною зі США.
............................................................. Оскільки Україна продовжує контрнаступ, тільки український Генштаб знає, які території і коли будуть звільнені. Це буде важка зима, але вона буде важчою для росії, ніж для України,враховуючи її проблеми з постачанням, неякісно навчені війська, брак офіцерів і низький моральний дух. Натомість українські військові, незважаючи на значні втрати, є високовмотивованими, рішучими та доповнили свої лави краще підготовленими вояками. Можливо, радянська зима перемогла німців під час Другої світової війни, але українська зима допоможе перемогти москалів. Думати про те, що росія може виставити і подбати про 2-мільйонну армію, є оманою. Їй важко було озброїти сили, які не перевищують 200 000 осіб; у них немає сержантського корпусу чи кадрів, щоб належним чином навчити масову армію, а її людська сила не безмежна, оскільки сотні тисяч громадян втекли, рятуючись від призову. Якщо москва буде проводити масову мобілізацію, це ще більше виснажить економіку та може призвести до широкомасштабної опозиції без перемоги на горизонті.
3. Війна зміцнила солідарність НАТО, особливо серед прифронтових держав, які активно допомагають Україні перемогти. Значна частина національних оборонних бюджетів у Центрально-Східній Європі була спрямована на допомогу Україні зброєю, боєприпасами та основним матеріально-технічним забезпеченням, як ми бачили з нещодавньою допомогою. Війна залучила до Альянсу дві нові та важливі у військовому відношенні країни — Фінляндію та Швецію — і переконала НАТО посилити свою військову присутність уздовж східного флангу. Це допомогло збільшити оборонні бюджети найближчих країн НАТО, зокрема Польщі, країн Балтії та Румунії. Зокрема, Польща замінить Німеччину як якір безпеки НАТО та Америки в континентальній Європі. Перш за все, війна зміцнить репутацію України як майбутнього члена НАТО з огляду на її військову силу та структурні реформи. Україна матиме єдину армію у світі, яка перемогла росію в сучасну епоху.
4. Війна розкрила росію світові як анахронічну імперську та колоніальну державу. Велика частина історії та ідентичності України була спотворена або привласнена москвою, тоді як відродження України оголило крихкі основи російської держави. Російська війна —це відчайдушна спроба врятувати власну крихку історію та заплутану мультиетнічну та імперську ідентичність москвита. Без України претензії росії на імперію зменшуються і прискорюють розпад колоніальної держави. Війна загострила внутрішні проблеми росії. Гіперцентралізація показала численні слабкі сторони країни, включно із занепадом економіки, яка все більше стискається міжнародними санкціями, військовими поразками в Україні, які виявляють некомпетентність і корумпованість правлячої еліти росії, і занепокоєнням у багатьох регіонах через скорочення бюджетів. Москву виставляють як хижий імперський центр, який вичерпує свої можливості для утримання країни. Москва зазнає боротьби за владу серед еліт та загострення суперництва між центральним урядом і незадоволеними регіонами. У деяких частинах країни це може призвести до громадянських воєн і прикордонних суперечок, але це також сприятиме появі нових держав і міжрегіональних федерацій, які контролюють власні ресурси і більше не посилають своїх людей вмирати за московську імперію.
5. Війна підкреслила необхідність деколонізації та дерусифікації, щоб повернути назад багатовікове державне гноблення та асиміляцію корінних народів у межах різних московських імперій — царської, радянської та путінської — прискорення імперського розпаду росії. Вторгнення росії в Україну демонструє, що кремль не поважає міжнародних кордонів сусідніх держав. Однак ця імперська політика відіб’ється на самій росії, оскільки зовнішні та внутрішні кордони країни дедалі більше оспорюються її численними республіками, регіонами та сусідами. У моїй новій книзі під назвою «Faіled State: A Guide to Russia's Rupture», щойно опублікованій, стверджується, що російська федерація не змогла трансформувати себе в національну державу, громадянську державу чи навіть стабільну імперську державу. На знак визнання книги я мав честь бути внесеним Кремлем у санкційний список для громадян США, і російські державні ЗМІ постійно звинувачують мене в тому, що я якийсь натхненник, який видає вказівки щодо розвалу росії.
6. Війна поставила Україну в авангард підтримки корінних народів у Російській Федерації. Україна може зіграти головну роль у розриві росії — визнавши право на незалежність багатьох республік у складі росії, включаючи Чечню, Черкесію, Інгушетію, Татарстан, Башкортостан, Дагестан, Туву, Саху, Карелію, Калмикію та Бурятію, і навіть незалежність козацьких військ — Дону, Тереку та ін. Українці також можуть надати більшу підтримку для самовизначення великої кількості українців у федерації, які протистояли русифікації або заново відновлюють свою українську спадщину. Це включає в себе сусідню Кубань, а також кілька українських «клинів» у віддалених регіонах, зокрема на півдні Сибіру та на Далекому Сході. Українці в цих регіонах можуть відіграти важливу роль у здобутті суверенітету, автономії та незалежності для регіонів, які прагнуть вирватися з імперського центру.
7. Перемога України у цій війні призведе до революції в глобальній безпеці та розпаду російської федерації, до якої західні політики не готові. Замість планування непередбачених ситуацій для зовнішніх несподіваних наслідків і отримання прибутку від деімперіалізації росії, західні чиновники, здається, застрягли в минулій епосі, щоб зберегти росію цілою. Більшість західних лідерів все ще вірять, що вони можуть повернутися до статус-кво після холодної війни і не бачать переваг розпаду росії.
Дозвольте мені перерахувати кілька переваг. Коли москва повертається всередину, її здатність до зовнішньої агресії зменшуватиметься, як і її здатність сприяти енергетичній залежності Європи та брати участь у політичній корупції. Східний фланг НАТО від Арктики до Чорного моря стане більш безпечним і сприятиме економічному розвитку та регіональній співпраці. Україна та Молдова зможуть повернути собі окуповані території та підготувати звернення про інтеграцію в ЄС та НАТО,не боячись реакції росії. Білорусь зможе відновити свою незалежність, побудувати демократію та розвивати продуктивні відносини зі своїми сусідами.
Думка про те, що західні лідери допомагають путіну, говорячи про розпад росії, є оманливою. Насправді — мовчання, заперечення та відсутність політики, орієнтованої на майбутнє, реально допомагає москві. У кремлі стверджують, що Захід хоче знищити росію незалежно від фактичної політики США та ЄС . Заперечення з боку Вашингтона та Брюсселя просто підживлюють змови кремля, подібно до його розповіді про нібито загрозу НАТО. Набагато ефективнішим підходом було б чітко визначити, що підтримує Захід. Відкрита підтримка плюралізму, демократії, федералізму, громадянських прав та автономії республік і регіонів може допомогти підбадьорити громадян росії, продемонструвавши, що вони не ізольовані у всьому світі. Їм також потрібна інформація, яку москва приховує, особливо її неспроможність забезпечити безпеку та економічний розвиток і переваги формування нових держав, які обробляють мирні та продуктивні відносини з сусідами.
Західні чиновники все ще видають бажане за дійсне, що можна встановити вигідні відносини з постпутінським кремлем або що російські ліберали можуть демократизувати імперію. Західні лідери зробили серйозну помилку, коли припустили, що занепад радянського комунізму забезпечив кінець російського імперіалізму, і Україна тепер платить ціну. Політики повинні уникати другої серйозної стратегічної помилки, припускаючи, що нинішня імперія є постійною. Імперські держави незмінно зазнають занепаду, коли перестараються, як москва в Україні, тому що Київ відновить міжнародні кордони України та об’єднає всі її території.
Переклад: Марія Кокрач-Грошко.