На фото: Джохар Дудаєв
У перші дні війни московська пропаганда активно лякала нас чеченцями, яких ми так щиро підтримували у їхній визвольній боротьбі. Пам’ятаю, як формувалася делегація від львівської мерії на святкування у Грозному проголошення Незалежної Ічкерії. Цю делегацію очолював, світлої пам’яті, великий патріот Львова і України, заступник міського голови ( п. В. Куйбіди), Степан Іванович Кисіль. Так з’явилася у Львові вулиця Джохара Дудаєва. А після тих урочистих подій прийшлося пережити не одну трагедію цього гордого кавказького народу. Станом на сьогоднішній день маємо сателіта Росії – бандитську «кадирівську» – Чечню з одного боку, і славну Чеченську Республіку Ічкерію з її героїчним народом – з іншого.
Але кара знаходить ворога, бо 26 лютого 2022 року біля Києва, у районі гостомельського аеропорту, українські збройні сили ліквідували чеченського генерала Магомеда Тушаєва. Він був керівником 14-го моторизованого полку нацгвардії Чечні – найбільш елітного підрозділу ворожого нам Кадирова.
Щось схоже до того, що творилось у Чечні, творилося і твориться і з нами. У зверненні до українського народу, опублікованому в серпні 2014 року, пояснюючи причини участі в російсько-українській війні, Іса Мунаєв, бригадний генерал збройних сил Ічкерії, сказав: «Я виконую свій обов’язок. Є таке поняття – віддавати борги. Коли нам було дуже важко, братній український народ, в особі кращих синів України, надали моєму народу, моїй батьківщині – Чеченській республіці, допомогу. Ми вирішили, що нам пора платити за рахунками, ми виконуємо свій обов’язок».
Мені, як українцю, приємно відчувати, що разом із нами у боротьбі з цим проклятим агресором з’явився міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва – добровольчий військовий підрозділ, що бере участь у війні на Сході України. Складається цей батальйон переважно з чеченців, що вимушені були покинути свою батьківщину та проживати у країнах Західної Європи. Також у складі цього батальйону воюють українці, росіяни, інгуші, азербайджанці, татари та представники інших народів.
Названий цей батальйон на честь Джохара Дудаєва, першого президента Чеченської Республіки Ічкерія. Початок створенню батальйону було покладено ще на початку березня 2014 року в Данії. Саме там перебуває велика кількість чеченців, опозиційно налаштованих щодо росії і які були змушені емігрувати після другої російсько-чеченської війни. Ініціатором його створення стала організація «Вільний Кавказ», яку було створено у 2006 році в Данії з політичних емігрантів з країн Кавказу, які перебувають у Європі.
3 березня 2014 р. президією ОПД «Вільний Кавказ» було зроблено заяву у зв’язку з російською агресією проти українського Криму. У ній зокрема йшлося про намір формувати батальйон із добровольців. Командиром батальйону став Іса Мунаєв, бригадний генерал Збройних сил Ічкерії, комендант Грозного у 1999-2000 роках.
На фото: Іса Мунаєв
Начальником штабу батальйону, за повідомленнями ЗМІ, став полковник Іса Садигов. Кадровий військовий, за срср закінчив вище артилерійське училище в Тбілісі та академію в Ленінграді. Учасник війни в Нагірному Карабасі, ексзаступник Збройних сил Азербайджану, а з 2001 року – політичний емігрант, який отримав політичний притулок у Норвегії. 2 лютого стало відомо про загибель під Дебальцевим у бою із сепаратистами та російськими військами комбата Іси Мунаєва. Наступного дня було оголошено, що командиром батальйону призначено Адама Осмаєва. Треба ж нагадати, що 23 жовтня 2014 р. в Одеському кризовому медіацентрі відбулась пресконференція командира міжнародного миротворчого батальйону ім. Джохара Дудаєва, генерала Іси Мунаєва та відомої активістки Євромайдану з Одеси, лікарки Аміни Окуєвої. Саме вона допомагала організувати діяльність батальйону в Україні. На пресконференції було розказано про діяльність батальйону та озвучений заклик до українців щодо продовження боротьби з російською агресією. Іса Мунаєв сказав: «Ми знали, що вони (росіяни) скоять напад на Україну, ми знали, що вони підуть на Грузію. Ми не просто 23 роки воюємо. Мій народ воює 400 років. Чотириста років москалі не дають моєму народові жити у своїй державі. Ми не воюємо за релігійні переконання. Наша мета жити у своїй вільній державі». Тоді ж Іса Мунаєв нас повідомив, що ті українські батальйони, які мали у складі хоча б трохи чеченців, понесли менші втрати у боях під Іловайськом. Пов’язане це з тим, що знаючи про підлість російського командування, вони не вірили в «зелені коридори», які за досвідом двох чеченських воєн є пасткою з боку збройних сил рф.
Отже, до нас пристав міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва під керівництвом командиром батальйону Адама Осмаєва, нашого давнього побратима та друга України!