День української писемності і мови

9 листопада в Україні відзначався День української писемності та мови. Мабуть, в сьогоденнішніх реаліях ця подія без перебільшення є однією з найвизначніших для нашої країни. Кожен із нас собі нагадав про потребу вивчати, вдосконалювати та зберігати рідну мову, аби передати це надбання наступним поколінням.

Із нагоди святкування щороку проводяться різноманітні заходи, які покликані популяризувати українську мову. За традицією в цей день покладають квіти до пам’ятника Нестора-літописця, відзначають найкращих популяризаторів української мови, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою. Однією з традицій святкування цього дня є старт Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика. Конкурс проводиться за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Варто зазначити, щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу.

Починаючи з 2000 року, школярі, студенти та всі охочі пишуть Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Авторка цьогорічного тексту — українська письменниця і режисерка, член Українського ПЕНу Ірина Цілик. Читатала текст народна артистка, Герой України Ада Роговцева. Диктант мав назву «Твій дім». Напевно, це був найболючіший диктант у житті кожного українця, який пройняв до глибини душі: «А деколи дім здатен уміститися до розмірів валізи. Всі ми тепер, мов ті равлики, знаємо ціну великих переселень». Але водночас цей текст дає надію: «Я точно знаю, він вистоїть (дім), виборсається, дочекається твого схвильованого вигуку: «Я вдома». Українці різного віку та професійвзяли участь у написанні: школярі, вчителі, бібліотекарі, поліцейські і навіть військові на фронті. Диктант — це метод перевірки орфографії та пунктуації, але радіодиктант більше про єднання співвітчизників. Варто наголосити, що така акція дає відчуття приналежності до чогось важливого та масштабного. Люди своїм прикладом дають мотивацію для іншим поважати і вчити рідну мову.

Історія

Святкування Дня української писемності та мови започаткували ще у 1997 році, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

9 листопада — це дата, яка обранане випадково, адже саме цей день припадає на православне свято — День вшанування преподобного Несторалітописця, покровителя всіх, хто вчить і навчається, а також істориків, науковців, журналістів.

Вважається, що саме з праці Нестора, який є автором «Повісті врємєнних літ» (в ХІ — на початку ХІІ століття), починається писемна українська мова. Він є послідовником творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Літопис є джерелом багатьох відомих історичних фактів. Наприклад, в «Повісті временних літ» описані наступні події:

• заснування Русі Рюриком;

• поява Києва і боротьба з хозарами;

• князювання і смерть Олега;

• війна з древлянами, загибель Ігоря і помста княгині Ольги, яка за допомогою птахів спалила головне місто древлян;

• прийняття Ольгою християнства;

• хрещення Русі князем Володимиром після чудодійного зцілення від сліпоти;

• правління Ярослава Мудрого;

• зміна руських князів аж до Володимира Мономаха.

В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй творчості душу народу, його національну своєрідність, поетичну вдачу. До таких належить Іван Петрович Котляревський, класик нової української літератури, видатний письменник-реаліст, автор славнозвісної «Енеїди» і «Наталки Полтавки». У важкі часи самодержавства він розкривав духовну велич рідного народу, його мрії, у конкретних художніх образах утілив його віру в краще майбутнє. І. П. Котляревського вважають зачинателем нової української літературної мови. Він увів до літератури багату, колоритну, мелодійну, співучу українську мову. Новаторство Котляревського виявилося перш за все у національному забарвленні етнографічного матеріалу, можливості двопланового прочитання поеми. 

Наступна ключова особистість в становленні української літературної мови — Тарас Григорович Шевченко. Він основоположник нової української літератури. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половиниХІХ — початку ХХ століття. Шевченко відіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови. Він установив ту структуру української літературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови, тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний ладукраїнської мови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо. Норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Шевченка. Основні мовні джерела великий народний поет черпав зі скарбів фольклору і живої розмовної мови. Він відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне та яскраве, розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова. 

Історія показує, що наша мова пройшла досить тернистий шлях. Так, декілька століть поспіль існували заборони друкувати книги українською мовою, закривалися українські школи, у населення України вилучалися букварі та тексти із церковних книг. Паралельно з тим існувала заборона видання книжок українською мовою, закриття українських театрів, ліквідування української преси. В Україні репресували мовознавців і письменників за відмову зросійщувати рідну мову. З новим правописом зникло сотні, а то й тисячі українських слів, більшість паралельних форм і лексем були наближенні до російських. У 1932 році з українського правопису зникає літера «ґ», тому що в російській абетці такої букви немає. Мовознавці фіксують понад 500 слів із такою літерою, усі вони були спаплюжені. Літера «ґ» повернулася остаточно у 1991 році.

Цікаві факти

Українська мова офіційно визнанаоднією з найкрасивіших: вона посідаєдруге місце в світі за мелодійністю (після італійської) та третє за красою лексики (після французької та перської). Пропонуємо розглянути найцікавіші факти та особливості нашої рідної мови:

• Відповідно до даних Національної академії наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво знати, що за лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською — 84% спільної лексики, із польською і сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською — 62%).

• Точно сказати, коли зародилася українська мова, — складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюх, наша мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери і походить вона зі санскриту.

• До речі, перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва».

• На відміну від решти східнослов’янських мов, іменник в українській має 7 відмінків. Саме кличний відмінок вирізняє нас. Він також існує в латині,грецькій та санскритській граматиках.

• У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4 279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45! Деякі з них: гилити, батожити, човпти, гніздити, стусувати тощо.

• Чи знали ви, що в нашій мові існує 3 форми майбутнього часу? Наприклад, проста (розмовляю), складна (розмовлятиму) і складена (буду розмовляти).

• Однією з особливостей української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово «вороги» має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України: «…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці».

• Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера «п»; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана — буква «ф», її вживають переважно в запозичених словах.

• Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

• У нашій мові є особливі слова — паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова. Особливістю паліндромів є те, що їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор». 

• Перший український «Буквар» видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.

• Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».

• Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 моваминародів світу.

• Одне з головних нововведень в українському правописі — офіційне закріплення фемінітивів (фемінітиви — це слова жіночого роду, які збігаються з поняттями слів чоловічого роду, що належать до всіх людей незалежно від їхньої статі: секретар — секретарка, продюсер — продюсерка, архітектор — архітекторка).

Говоримо правильно

Можна ВІДКРИВАТИ:

Америку, незвідану планету, нову бібліотеку.

АЛЕ:

Розгортати книжку, розплющувати очі, відчиняти вікно, розтуляти рота. 

Наразі питання про збереження нашої мови, її культурної спадщини стоїть досить гостро, бо поки живе мова — житиме й народ. Поволі згадуються слова неперевершеної Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку XXI століття, і якщо ми не схаменомося, то матимемо дуже невтішну перспективу». Попри увесь не простий шлях, з кожним роком українська мова розквітає: молодь популяризує мову в соціальних мережах, носіїв стає дедалі більше. За даними останніх досліджень, українською розмовляють понад 45 мільйонів людей. Мова є скарбницею народу, вона утворює невидимий зв’язок між поколіннями. Вона є, була і буде для українців символом свободи, своєрідним психокодом. Друзі, говорімо українською, зберігаймо наші традиції, щоб передати все це наступним поколінням!

Автор: Юлія Бєлюга — UA RESISTANCE FOUNDATION.