Якби не ті всі байки, які гуляють інтернетом, не було би потреби писати вам про інсулін. Ну справді, навіщо пересічній людині знати про антиліполітичний анаболічний анорексигенний пептид інсулін? Але реалії сьогодення такі, що людина хоче бути стрункою, здоровою і довго жити, тому вишукує в інтернетах інформацію, яка може бути їй в цьому помічна. І тут починаються проблеми…
Коли ми говоримо, наприклад, про масу тіла і її детермінанти, то це взаємодія всього з усім. Людина натикається на інформацію, що інсулін блокує соматотропін, чи дізнається, що цей гормон перешкоджає розщепленню жиру і все, інсулін – зло, а продукти, які це зло будять, їсти не варто. Стільки бруду крутиться довкола інсуліну, що хоч бери і плач. Але не я маю плакати, а ти, читачу, адже дурманять голову саме тобі.
Тобі кажуть: «Коли ми часто їмо, в крові постійно багато інсуліну, а оскільки інсулін – гормон накопичення жиру, і той факт, що він блокує розщеплення жиру, ми не можемо схуднути. Їсти треба 2-3 рази на день, ніяких перекусів!»
Реальність же невблаганна. Навіть якщо ти споживатимеш їжу безперервно, у тебе є ніч, коли ти щодня, втрачаючи свідомість на 8 годин, не маєш можливість плямкати ротом. Інсулін вночі низький, жир розщеплюється і горить як сухе скалля.
Чи задумувався ти, чому природа так начудила, чому після споживання їжі завдяки інсуліну пригнічується спалювання жиру? А все просто: ми поїли, і треба спалювати їжу, особливо вуглеводи, адже запасати їх у великій кількості ми не можемо. Але інсулін не тумблер, який відключає розщеплення жиру в організмі, він всього лиш його пригнічує.
Якщо ти дуже моцно поїв, та ще й їжі, яка швидко засвоюється, розщеплення твоїх боків пригнічується сильно, бо треба спалювати калорії, які рікою ллються з ШКТ. Якщо ж в тебе перекус яблучком, яке і засвоюється повільно і калорій дає мало, організм зовсім незначно знизить процес розщеплювання жиру, щоб повною мірою задовольнити всі свої потреби в енергії.
І знову ж таки, якщо в тебе був об'ємний прийом їжі, організм, заблокувавши інсуліном розщеплення твого власного жиру, все одно не може впоратися з такою великою кількістю калорій. Частину він спалює, а частину зберігає в печінці, м'язах і... о так, в жировій тканині. Але це НОРМАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ, жир у твоєму організмі постійно накопичується і розщеплюється.
Суть схуднення чи накопичення жиру в організмі не в інсуліні, він просто посередник, регулятор. Все дуже банально: організм вираховує, як співвідносяться калорії, які ти йому дав з їжею, з тими калоріями, які йому потрібні. Якщо йому калорій бракує, він розщеплює і спалює свій власний жир, який ти вже встиг зненавидіти. Якщо йому калорій забагато, він запасає їх на майбутнє.
Маса твого тіла залежить не від кількості насинтезованого підшлунковою інсуліну, а від СПІВВІДНОШЕННЯ СПОЖИТИХ І ВИТРАЧЕНИХ КАЛОРІЙ.
Якщо тобі комфортно їсти двічі на день – смачного! Комфортно тричі на день? Смачного! Хочеш їсти п'ять разів? Та прошу дуже. Кількість прийомів їжі ніяк не впливає на твою фігуру.
Це не означає, що ти від мене отримав дозвіл жерти без упину, в ліжку, перед телевізором. Харчова культура все ж таки має бути. Але це вже тема іншої статті.
ЯК БОРОТИСЯ З ГОЛОДОМ? ТРИ ЛАЙФХАКИ
Голод – це слово, яке означає, що ти хочеш ням-ням, а точніше – неприємне відчуття бажання їсти. З’ясуймо, як зробити так, щоб позбавити читача, який хоче бути вузьким на рівні пупця, цього гидотного надокучливого досвіду. Отже, три лайфхаки від голоду.
ЛАЙФХАК 1: ДОМОВСЯ ІЗ СОБОЮ КОЛИ ТИ МАЄШ ЇСТИ
Те, що люди називають голодом, далеко не завжди відображає фізіологічну потребу в калоріях. Нас оточує смачнюща їжа: на столі лежить понадкушуване дітьми вівсяне печиво, а в холодильнику чекає свого часу ковбаса салямі. Воно настільки смачне, що не потребує справжнього голоду, воно смакує, навіть коли ми ситі. Якщо в тебе нема чітких розпланованих прийомів їжі, то як тільки занудьгуєш, занервуєш, засумуєш, мозок рефлекторно викличе думки про смачненьке, створить бажання і потягне твою руку до печива чи клямки холодильника. І це якраз те бажання, яке ти чомусь називаєш голодом. Боже, до чого ж бідний в тебе словниковий запас! Ні, то не голод, то умовно-рефлекторна реакція. Ти завчив себе реагувати на нудьгу пряниками, як Павлов вчив своїх псів виділяти слину на лампочку.
Домовся із собою, скільки разів в день і коли ти маєш їсти. Домовся і дотримуйся! Залізне слово дай собі. Умовно-рефлекторні потяги ігноруй, і з часом вони щезнуть (згаснуть, мовою науки). Хочеш пряник – перехочеш! А як же кіно без попкорну? Так як з ним, тільки без. А солоденьке до кави можна замінити на каву... просто каву.
ЛАЙФХАК 2: ЗАЙМИСЬ ДІЛОМ!
Якщо твій «голод» – це просто рефлекс, який виникає, коли тобі скучно, то... не живи скучно. Бінго! Мозок – машина для задоволення потреб. Якщо в тебе нема ніяких інших потреб, то мозок задовольнятиме постійно одну потребу – харчову. Невже ти не хочеш саморозвитку, здоров’я, краси, спілкування, кар'єрних звершень? Га? Чому не читаєш, не вчиш англійську, не гуляєш з друзями, не молодиш дівок/хлопів, не робиш «холодні продажі», не опановуєш нові навички? Чому твій мозок не занятий ділом? Де ти знаходиш час на настирні безперервні думки про ковбасу і пряники?
Річ у тому, що мозок, який зайнятий конкретним ділом, не може захотіти ковбаси. Хіба якщо те діло тобі не цікаве. Тоді інше питання: а навіщо ти робиш те, що твій мозок лінується робити? То такий метод самокатування?
Віднайди в житті те, що любиш, від чого кайфуєш, і нав'язливих думок про їжу стане менше.
ЛАЙФХАК 3: ЗРОБИ СВОЄ ХАРЧУВАННЯ СИТНИМ
Ти можеш бути голодним дійсно, якщо твоя їжа неситна. А яка їжа ситна? Сало, жирне м’ясо, котлети і «київський торт»? Нам здається, що калорійна їжа ситна, але наука і здоровий глузд так не вважає. Поясню...
Нас не колише, чи ситна порція торта, бо вона явно ситніша від порції бульби. Нас цікавить ситність ОДНІЄЇ КАЛОРІЇ в продуктах. Нам важливо не те, як нас насичує 100 грамів бульби, а яку ситість викликає 100 калорій з бульби. Бо ситими ми хочемо бути, щоб не переїдати, а переїдання – це не про кількість їжі, а про калорійність.
Поясню на рівні ясельної групи. 100 грамів сала ситніші, ніж 100 грамів бульби, але оскільки в салі в 10 разів більше калорій, виникає питання: 100 грамів сала в 10 разів ситніші, ніж 100 г картоплі? Відповідь: звісно, ні.
ОК, то яка їжа ситна?
Низькокалорійна, багата білком і клітковиною. Відповідно, овочі, фрукти, бобові, крупи, бульба (не фрі), нежирне м’ясо, риба, яйця, нежирна молочка – це все їжа, яка добре насичує В ПЕРЕРАХУНКУ НА ОДНУ КАЛОРІЮ. Харчуйся на основі такої їжі, і будеш стрункий. Адже така їжа не тільки ситна, а й менш смачна від тортів і ковбас – нею не хочеться «заїдати нудьгу», про що ми розповіли в лайфхаках 1 і 2.
Instagram: viktor_mandziak
Facebook: Мандзяк Віктор