Для мене День Незалежності завжди був великим святом. Так було заведено в нашій родині. Сприйняття завжди у мене було його на рівні із Великоднем та Різдвом. Мій дідусь дуже часто слухав Національне Радіо, яке називав «колгоспний брехунець». Але там відбувались трансляції засідань Верховної Ради. Дуже добре пам’ятаю 28 червня 1996 року – прийняття Конституції, радість депутатів-співавторів, із деякими з яких потім мав честь познайомитись і навіть попрацювати згодом. Відчуття державотворення, надій на те, що ми, українці, таки побудуємо Українську Державу. Проте, дійшовши до початку підліткового віку, в мене вже почало виникати дуже багато питань. Чим далі – тим більше. Що таке людина? Що таке народ? Держава? Здавалося б, прості питання. І дорослі люди, а місцями й діти, впевнено використовують ці поняття.
Кілька років тому мій друг, який є носієм спорідненого україноцентричного світогляду, зробив експеримент. Запитав «що таке держава?» у близько 20-х різних людей. І… не отримав двох однакових відповідей. При цьому відповідачі були людьми освіченими, назагал – моральними, здебільшого ще й політично активними.
Із 1991 по 2026 рік ми, українці, так і не напрацювали навіть свого понятійного словника. Тому відкриті та приховані вороги можуть нав’язувати нам своє бачення світу, спотворене у вигідному для них напрямі.
Відзначаємо Незалежність України 24 серпня. А що таке Україна як держава? А що таке Незалежність? Незалежність Держави? Незалежність Народу? А як поняття Народ поєднане із поняттям Держави? Наскільки Український Народ керує державою Україна?
У світі трохи більше ніж 5000 народів та 200 держав. Звідси напрошується висновок: існують народи державні та бездержавні. Ми, українці, є державним чи бездержавним народом? Щось ви якісь крамольні речі пишете, пане головний редактор. Як же, ось святкуємо Незалежність і ще купу свят, воюємо із московською імперією в її теперішньому вигляді, захищаємо український народ та українську землю. Справді? Захищаємо українців? Тоді ж як так вийшло, що в 1991 українців було 52 млн, при переході із 1993 в 1994-й – 54 млн, напередодні повномасштабної війни близько 40 млн (в кращому випадку), а зараз трохи більше 20 мільйонів. Окремим цікавим питанням є те, чому влада не проводила жодного разу перепис населення, починаючи із 2002 року? Випадковість чи закономірність? Демографічна катастрофа – найглибша на планеті. На 1 народженого українця припадає 4,2 померлих. Зараз щороку ми втрачаємо близько 600 тис. українців – померлими та тими, хто виїхав за кордон. При цьому левова частка тих, хто виїхав, – жінки та чоловіки репродуктивного віку – здатні працювати та народжувати дітей. А також молодь.
Списувати все на демонічного путіна та кремль? Очевидний страшний ворог. Але не єдиний. А до повномасштабного що було? А до 2014-го? Заможно жили українці, панували на своїй землі та народжували нових українців? Ні.
1991 рік. Україна має третій ядерний запас, є однією з 6 космічних держав, входить в топ-20 економік світу, виробляє величезну купу продукції з високою доданою вартістю, має 52 мільйони населення, ВПК входить в світову десятку, армія одна із сильніших на планеті.
І що далі? А далі ми поступово прийшли у нинішній 2026-й рік. Інформаційне поле, політики, журналісти, експерти та в цілому принаймні 95% інформаційного простору взагалі мовчать про такі результати, не ставлять питань, формують спотворену картину світу. У цій фарисейській картині все відбувалось під впливом «об’єктивних обставин». Все у нас відбувалось внаслідок «об’єктивних обставин». Кравчук, Кучма і Верховна Рада під впливом «об’єктивних обставин» відмовились від ядерної зброї. Щоправда, на момент відмови, до прикладу, майже вся тактична ядерна зброя вже була вивезена до росії, що не стало на заваді Будапештському меморандуму, в якому росія стала одним із «гарантів». А хто ж допоміг незаконно вивозити ту ж тактичну ядерну до росії без будь-якої законної основи? Чому депутати голосували за без’ядерність, знаючи, що один із майбутніх гарантів на той час вже фактично «вкрав» тактичну ядерну? Так, були винятки: той же Степан Хмара, Герой України. Якого тоді назвали радикалом. Адже були «об’єктивні обставини». Тільки от ядерне роззброєння – перший етап нинішньої війни. Не було б його – не було б війни. І ці «об’єктивні обставини» мають конкретних винуватців. Серед них і «патрійоти» на кшталт покійного Драча, руками якого ця спецоперація проти українців і була почата – в «Декларації про суверенітет».
Прихватизація заводів, фабрик, облгазів, обленерго і національних багатств загалом. Теж «об’єктивні обставини»? Внаслідок яких наше багатство опинилось в «потрібних руках». Програма «вашингтонського консенсусу» відіграла тут дуже важливу роль, до речі. Разом зі радниками із фондів Сороса, які це все пропагували в Україні.
Знищення колгоспів та розпаювання землі. Початок обезземелення українського народу. І смерті українського села – колгоспи були тими ж самими агрохолдингами, які виробляли високу додану вартість, забезпечували людей продуктами харчування. Знищили колгоспи – далі «лягли» супутні економічні елементи: маслозаводи, м’ясні цехи, харчосмакові фабрики тощо. Сільські території втратили робочі місця – село почало вимирати. «Об’єктивний» невпинний процес. Створений свідомо конкретними силами та конкретними людьми.
Коли хтось каже, що колгоспи були неефективні і їх треба було зруйнувати, то відразу виникає два питання. Перше: чому «фінансово малограмотний» єврейський народ зберіг саме таку форму господарювання у своїх кібуцах? І чому неефективні колгоспи Білорусі впродовж десятиліть продовжували працювати, продавати продукцію в Україну, зберігати робочі місця та громадоутворювальну роль? При цьому Лукашенко, який є ворогом через союз із путіним, ще й зберіг заводи, що випускають білоруську сільськогосподарську техніку, та той же «Белаз»? А ми, маючи 42 мільйони гектарів сільськогосподарської землі, порізали на метал ХТЗ, Атек і той же Львівський автобусний завод? Знову «об’єктивні обставини»? А потім купували техніку в Білорусі чи Китаї. Ті ж авто, до прикладу. А модернізувати український ЗАЗ було неможливо?
Перелік можна продовжувати. І чим далі будемо просувати, тим більше болітиме. Дійдемо до 2014, і стане дуже боляче – почала проливатись Українська кров. Дійдемо до 2022-го – і стає нестерпно боляче, бо йдеться вже не про Небесну Сотню, а про Небесні Армії Українців!
Причини «об’єктивних обставин» починають ставати зрозумілими лише тоді, коли шукаєш причиново-наслідкові зв’язки та відповіді на питання на початку статті. При цьому без причин-наслідків та пошуку відповідей свідомість українця приречена на нерозуміння правди, спотворений світогляд та неможливість усвідомлення шляхів виходу із ситуації. А маємо ми українську національну катастрофу в умовах відкритого та прихованого геноциду українців, що здійснюються відкритими та прихованими ворогами.
В основі формування кожного народу головними є два фактори – Кров та Земля. Народ – на родах заснований. Роди – спільні предки. Український Народ насамперед є об’єднанням людей, в основі якого лежить кровна спорідненість, спільні предки, що проживали на Українських Землях. Державні Народи – ті, які мають Свою Державу. Бездержавні – не мають. Держава не є чимось аморфним, незрозумілим, ефемерним. Держава є вищою формою організації відповідного народу.
Високоорганізовані народи – мають свою державу. Держав близько 200, народів – поза 5000.
Україна – держава українського народу. За формою. Але не за своєю суттю. Суть держави пізнається через її діяльність, політику у всіх сферах, яку реалізовують ті, у кого в руках Влада. Влада – інструмент. Ніж в руках кухаря готує їжу, скальпель (різновид ножа) в руках хірурга рятує життя. Ніж в руках маніяків та ворогів вбиває людей. Фокус уваги повинен бути повернений не на інструмент, а на руки, що його тримають. Коли ми говоримо про результати для Українського народу з 1991 року і до 2026-го, то будучи чесними перед собою та перед Українською Кров’ю, мусимо визнати, що Влада перебувала в руках ворогів та/або маніяків. Результати не брешуть! Стан України, перебування прихованих ворогів при владі, політико-економічне викрадення національних багатств є прямими наслідками того, як ми, українці, є організованими! І результати є не випадковостями, «об’єктивними обставинами», а наслідками високоорганізованої діяльності ворогів та неорганізованості, сліпоти, нерозуміння та глупоти нас, українців.
Стверджую, що насправді ми жодного разу по-справжньому фундаментально не займались Українським Державотворенням після 1991 року. Окремі спроби окремих видатних або навіть величних Українців не мали можливості протидіяти ворожій глибокій прихованій потужності.
Саме під таким кутом зору ми, українці, мусимо зараз дивитись на реальність. Для того, щоб вижити. Для того, щоб на Українській Землі (яку мусимо зберегти від усіх ворогів) змогли народити українські діти, внуки та правнуки.
І в ході майбутніх важких кривавих місяців та років, ми мусимо розпочати справжнє Українське Державотворення!
Для цього маємо бути організовані та зробити так, щоб влада в Україні належала українцям і по Духу, і по Крові! А Власність – Національне Багатство – використовувалась в інтересах всіх українців! Україна Майбутнього – Держава, в якій проживають десятки мільйонів освічених, заможних, озброєних, здорових українців!
І я точно знаю, що ми здатні це зробити. Чи зробимо – залежить від нас, нашого усвідомлення, організованості, людського ставлення одне до одного, взаємопідтримки.
Ми мусимо це зробити, в ім’я святої Української Крові, жертовно відданої Українськими Воїнами. Щоб довести Творцю, собі та всьому світові, що ми – люди, Народ, а не натовп, що гідні Величі своїх Предків та забезпечимо існування майбутнього для майбутніх Поколінь Українців!