Я не можу мовчати. І я не буду мовчати. Якщо Творець подарував Людині певні здібності і таланти, то Людина має навіть не право, а обов’язок їх реалізовувати.
Завдяки своїм знанням, здібностям, навичкам, важкій щоденній аналітичній роботі я глибоко бачу та розумію роботу наших зовнішніх і внутрішніх ворогів. І хіба маю я право мовчати тоді, коли відбувається прихований і відкритий геноцид українського народу?
Ми живемо в умовах наскрізь спотвореного світу. Все оповито туманом брехні і туманом війни. Спотворений інформаційний простір покликаний дурити українців, формувати викривлене сприйняття реальності, просувати вигідне ворогам бачення того, що відбувається, створити умови, в яких український народ не розуміє Правди і, як наслідок, не може організувати свою протидію ворогам.
Пропаганда Зеленського, глобалістичних та олігархічних сил покликана звузити бачення українців до лише одного ворога – путіна та його окупаційної армії.
Це брехня. Фокусування уваги на одному очевидному ворогу покликане дати можливість іншим ворогам вільно діяти, залишаючись невидимим для українського народу.
Україна як держава повинна бути національним будинком українців. Мій дім – моя фортеця. На нашу фортецю напав ворог, ми змушені оборонятись. Йде кривава війна – найбільша на планеті з часів Другої світової.
Проте частина мешканців фортеці, яка мала би бути українською та захищати українців, насправді вчиняє злочини, підриває оборону зсередини.
Хтось відкриває двері, вікна, потаємні ходи для ворожої армії. Згадайте той самий розмінований Чонгар, відсутність підготовки до наступу на Київ з півночі, попри всі попередження Заходу.
Хтось весь цей час таємно або напіввідкрито виносив та продавав українську зброю, ракети, літаки, засоби захисту.
Хтось у співпраці та/або на замовлення путіна підривав або знищував склади боєприпасів. Навіть в умовах вже триваючої з 2014 року війни. Згадайте підірвані склади чи знищені протипіхотні міни. В умовах вже триваючих бойових дій.
Хтось здавав-продавав окремі кімнати будинку-фортеці – Крим, Донбас.
Хтось відправляв найбільш високомотивованих українських воїнів-добровольців у наперед відомі засідки ворога. Хтось після 2022-го використав Цвіт української нації – добровольців – як штурмові війська, добре розуміючи, що добровольці становлять загрозу як для зовнішніх, так і внутрішніх окупантів. Цей елемент геноциду українського народу через знищення справжньої української еліти більшість зможе оцінити лише згодом.
Хтось весь цей час різними способами викрадав найбільш цінні речі, апаратуру, космічні технології тощо. Частина цього викрадення відбувалася і продовжується завдяки хитрим цинічним фарисейським паразитичним політико-економічним методам, завдяки тому, що влада у Фортеці перебуває в конкретних руках.
В умовах війни внутрішні вороги дійшли навіть до того, що виставили на розпродаж саму територію фортеці та цінності, які розташовані на ній – українську землю і надра.
Зелена пропаганда каже українцям, що українські воїни гинуть за українську землю. Справді? Саме тому вночі під час карантину зелені слуги неукраїнського народу у співпраці з іншими ворогами виставили нашу землю на розпродаж. Частину забирає путін – зброєю, ракетами, «шахедами», автоматами, терором. Інша частина – йде з молотка і опиняється в неукраїнських руках. А де народжуватись наступним поколінням українців? Кому належить українська земля в Київській області? Львівській? Тернопільській? Черкаській?
Що взагалі належить українському народу зараз, окрім величезних боргів? Боргів, що були сформовані внутрішніми ворогами через пограбування та розкрадання. Боргів, за які доведеться розплачуватися нашим дітям, внукам і правнукам. Якщо вони взагалі матимуть, де народжуватись та народяться.
Чи щось із вищезазначеного написано не так? Чи все перераховане є просто збігом випадкових несприятливих обставин?
Відсутність українців на вищих політичних посадах чи серед олігархів в Україні також збіг обставин? Пороблено? Справді?
Я не можу про це мовчати. Я бачу прямий причиново-наслідковий зв'язок між діями влади в Україні та теперішнім геноцидом українського народу! І я не просто його бачу, я показую його українцям, стараюсь навчати українців мислити самостійно для того, щоб бачити Правду.
«Ти, брате, любиш Русь,
Як хліб і кусень сала, –
Я ж гавкаю раз в раз,
Щоби вона не спала»,
– писав колись Іван Якович Франко.
Говорити правду в умовах тотальної катастрофи та геноциду українців є не просто моїм правом чи бажанням. Я відчуваю це своїм обов'язком, який мене постійно пече і болить. Десь глибоко всередині.
Я чітко бачу і знаю, що кожен вкрадений мільйон стає причиною певної кількості вбитих та поранених українських воїнів. І я дуже добре знаю, що загрозу для самого існування українського народу злодії на кшталт міндічів, галущенків, арахамій чи золотояйцевих рєзнікових, становлять набагато більшу, ніж рядові вагнерівці чи буряти у складі московської окупаційної армії.
І якщо рядові вагнерівці чи буряти в складі російської армії заслуговують на знищення, то на що заслуговують вороги, які становлять незрівнянно вищу загрозу для збереження українського народу в часі та просторі?
Чи можемо ми успішно боротися із переважаючим ресурсно ворогом, маючи всередині фортеці відкритих ворогів?
І той, хто каже, що розбиратися будемо після перемоги, є або одуреним, або ворожим агентом. Бо внутрішній ворог робить все для того, щоб перемоги не сталося. Більше того, саме війна є запорукою його перебування при владі. Та й зрештою за всі роки Зеленський і його кліка так і не дали визначення – що таке Перемога?
Вся влада в Україні зосереджена в одних руках: Володимира Зеленського не можна критикувати, не можна розповідати про злочини, порушення Конституції, про злочини його соратників. Зелені слуги неукраїнського народу дуже чітко встановили в Україні режим, в якому ані влада, ані власність вже давним-давно не належать українцям. Нам належать тільки борги.
Правду про царя не можна розповідати. Царя можна тільки цілувати в задницю, така роль престижна і високооплачувана.
Мені пропонували цю роль, але для мене це неприйнятно. Тому з кінця 2023 року розпочалося моє переслідування за мою журналістську діяльність та принципову позицію. Мені погрожували розправою, пошкодили авто, принаймні тричі старалися проникнути в квартиру, вели постійне слідкування, прослуховували, лякали відкриттям кримінальної справи тощо.
Злочинні дії виродків із поліції та ТЦК проти мене стали логічним продовженням. Мене викрали, фактично незаконно ув’язнили, погрожували закопати, відправити в «Скелю» тощо.
Виродок жіночої статі мені прямим текстом сказав: «очень бальшиє люді хатят, чтоб ви паєхалі ваєвать. І ви паєдєтє».
Виконуючи замовлення вищого політичного керівництва, злочинці з поліції та ТЦК добре знали всі мої обставини, зокрема і те, що я виконав всі законні процедури і зрештою був змушений піти до суду, щоб захищати права мого малолітнього сина та свої. Вони все добре і чітко знали. Як знали і те, що мене мають викрасти та коли це відбудеться – у них вже була готова моя особова справа із вклеєним фото, взятим із мого старого відео. На фото навіть чітко видно мій мікрофон, проте злочинцям треба було підібрати щось із максимально близьким кольором до армійської форми.
Частину тих злочинців не можна не те що назвати ЗСУ, частину з них навіть людьми називати не можна. Дехто, кого я змушений був спостерігати в ніч свого злочинного викрадення, взагалі має чітко виражені риси садистів. І це не перебільшення, а навіть применшення. Хто побачить це зсередини, відчує на собі – вже ніколи не буде повторювати зеленої пропаганди та не матиме ілюзій.
Завдяки допомозі друзів, колишньої дружини Юлії, яка є капітаном ЗСУ, знайомих і незнайомих мені людей, змогли зняти (принаймні тимчасово) загрозу для мого життя. Надзвичайно допоміг величезний інформаційний розголос. Вороги спеціально розрахували час – зміну Уряду, відставку Федорова тощо. Але незважаючи на їхні розрахунки, українці, які цінують мою діяльність, погляди та принциповість, пробили інформаційну блокаду.
Коли ти сидиш замкнений, то кожен вияв підтримки, допомоги чи навіть просто теплі слова стають для тебе опорою, джерелом енергії, стійкості.
Окремо хочу подякувати Володимиру Долинці та колективам нашої газети «Сурма» та Радіо UA-Chicago. Моя підтримка та поширення інформації про злочини проти мене в США, де верховенство права та свобода слова є базовими фундаментальними цінностями, є дуже важливим, зокрема і з питань моєї безпеки.
Проте злочин не завершено. Мій син Святослав вже 9 днів повністю позбавлений батьківської опіки та піклування. Злочинні дії ворогів порушили ст. 51 Конституції України, Декларацію ООН про права дитини, Загальну декларацію прав людини, закони України «Про охорону дитинства», «Про протидію дискримінації», Сімейний кодекс.
І попри те що все настільки для всіх очевидно з точки зору права, злочинці в погонах і без продовжують виконувати завдання офісу Зеленського. Помста за свободу слова та захист інтересів українського народу триває.
Боротьба продовжується. Я не мовчав і не буду мовчати. Дякую вам, шановні читачі, за розголос та прошу про подальшу інформаційну допомогу.
Кожне поширення інформації допомагає досягненню справедливості та надає додаткового захисту у боротьбі із підступними підлими фарисейськими ворогами.