У цьому пресрелізі розглядаються два питання, які стосуються внутрішньої політики і ставлення до влади. Зокрема дотичним питанням є те, чи можна виправдати втручання президента в діяльність інших органів влади (уряду, парламенту), наприклад, якщо метою є посилення оборони? Тобто чи висока довіра до президента легітимізує гіпотетичні порушення конституційного розподілу повноважень, навіть із шляхетною метою?
Крім цього, в іншому опитуванні у квітні цього року ми вже показували, що висока довіра президенту не означає, що його і після війни хочуть бачити на цій посаді. У травні 2023 року, коли очікування були більш оптимістичними, ми ставили загальне запитання про доцільність перезавантаження центральної влади після війни для відновлення країни. Зараз, три роки потому, ми повторно поставили те саме запитання для відстеження динаміки запиту на оновлення центральної влади.
Доцільність втручання президента в діяльність уряду і парламенту для посилення поборони
У липні 2022 року КМІС проводив для «ОПОРА» комплексне опитування, яке, серед іншого, стосувалося питань демократії в Україні та прав і свобода громадян в умовах повномасштабної війни. Одне із запитань, яке ми ставили нашим респондентам, було про те, чи виправданим є, щоб президент втручався в діяльність уряду і Верховної Ради для посилення оборони. Таким чином, ми можемо подивитися, як за майже 4 роки повномасштабної війни змінилися погляди громадян з цього питання.
Графік 1. Яка точка зору про взаємодію Президента, Уряду і парламенту Вам ближча?
Отже, у липні 2022 року 79% вважали, що Президент може втручатися і ігнорувати конституційний розподіл повноважень. Проти цього виступали 16%. Натомість зараз, у травні 2026 року, до 52% знизилася частка тих, хто вважає виправданим втручання в діяльність парламенту й уряду. Натомість до 38% зросла частка тих, хто вважає, що президент має дотримуватися конституційного розподілу повноважень.
Лише серед тих, хто повністю довіряє президенту, абсолютна більшість (81%) вважають виправданим втручатися в діяльність уряду і парламенту. Уже серед тих, хто скоріше довіряє, 55% вважають виправданим. Водночас і серед тих, хто скоріше чи зовсім не довіряє президенту, доволі багато хто все одно вважають таке втручання доцільним.
Доцільність перезавантаження центральної влади після війни
Також респондентам ставилося запитання «На Вашу думку, після завершення війни для відновлення країни потрібно чи не потрібно перезавантажити та замінити центральну владу – президента, уряд, Верховну Раду? Оберіть усе, що підходить». Респонденти могли обрати «Так, замінити президента», «Так, замінити уряд», «Так, замінити Верховну Раду», «Так, потрібно замінити всіх» чи «Ні, не потрібно замінювати нікого». Для зручності на графіку нижче для кожного органу влади бралися сумарні відповіді для нього і відповіді «потрібно замінити всіх». Наприклад, 63% обрали варіант «потрібно замінити всіх». Окремо Верховну Раду – 20%. Тому на графіку зазначено, що загалом 83% хотіли би замінити Верховну Раду.
Перш ніж перейти до результатів, підкреслимо, що йшлося про період після війни. Опитування КМІС стабільно показують, що більшість українців – проти проведення виборів, поки війна не завершилася.
Отже, якщо три роки тому 73% очікували на перезавантаження центральної влади принаймні на одному рівні, то зараз показник зріс до 88%. У випадку парламенту з 69% до 83% стало більше тих, хто очікує на перезавантаження після війни. У випадку уряду – ріст з 47% до 74%, у випадку президента – з 23% до 67%.
Графік 3. На Вашу думку, після завершення війни для відновлення країни потрібно чи не потрібно перезавантажити та замінити центральну владу – президента, уряд, Верховну Раду? Оберіть усе, що підходить.
На графіку нижче дані щодо доцільності перезавантаження після війни на рівні Президента наведені у розрізі довіри президенту. Так, лише серед тих, хто повністю йому довіряє, меншість («лише» 33%) очікують перевантаження на цьому рівні після війни (а більшість, відповідно – проти).
Уже серед тих, хто скоріше довіряє, більшість (68%) очікують на перезавантаження на цьому рівні після війни. А серед тих, хто не довіряє (і скоріше, і зовсім) – майже всі очікують змін.
Зазначимо, що ці результати цілком корелюють із результатами нашого іншого запитання у квітні – як українці бачать майбутнє В. Зеленського після війни. Так, тоді серед тих, хто повністю довіряв, 70% хотіли б, щоб він лишався президентом і після війни, серед тих, хто скоріше довіряв – уже лише 28%, серед тих, хто не довіряв – 1-2%.
Графік 4. Доцільність перезавантаження після війни центральної влади на рівні президента у розрізі довіри президенту
% вважають, що варто перезавантажити
Опитування відбулося з 7.05 до 3.06 2026 року методом CATI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 1000 респондентів від 18 років на підконтрольній Україні території .
Статистична похибка такої вибірки не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
Джерело: КМІС (https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1620&page=1)