День написання цієї статті відзначився відразу двома по-справжньому хорошими новинами. Тож спішу поділитись ними із шановними читачами.
Вранці у четвер, 18 червня, москву масовано атакували групи українських безпілотників. Під час атаки, у якій було задіяно майже 200 українських БпЛА, вдруге було вражено московський НПЗ.
16 червня Московський нафтопереробний завод у районі Капотня був уражений українськими дронами. Як зауважили в Службі безпеки України, там було пошкоджено «серце заводу» – ключову установку первинної переробки нафти, хоча НПЗ і був оточений численними системами ППО. Московський НПЗ переробляє близько 11 млн тонн нафти на рік та забезпечує близько 50% потреб російської столиці у дизелі. Агентство Reuters з посиланням на власні джерела зазначило, що після першої атаки безпілотників він зупинив роботу. Навіть московський мер собянін був змушений визнати наявність «прильотів», щоправда його офіційні заяви трохи не збігаються із відео, записаними самими москвичами. В сторону применшення масштабів завданої шкоди.
Найпозитивнішим у цій новині є навіть не те, що по москві відбувся найсильніший удар за час повномасштабної війни. ЗСУ показали, що недосяжних місць на території болотної імперії стає все менше. І єдинокровним правонаступникам леніна-троцького-сталіна у вигляді путіна і його челяді варто розуміти, що чим далі, тим більше московські обивателі відчуватимуть своєю паразитичною шкуркою «дихання війни». І, відповідно, чим далі, тим погіршуватиметься ситуація для кремлівських жителів. Трагікомічними виглядають на цьому тлі коментарі окремих жительок москви у соцмережах.
А й справді, відбувається спроба втягнути москву у війну між Україною та росією. Вкотре переконуюсь, що межа людському інтелекту існує, а от людській тупості – навряд чи.
Проте радіючи успішності удару по москві слід не забувати про подальше нарощування рівня ескалації.
Іншою радісною новиною, що створила мені настрій на весь день, стала свіжа соціологія від КМІС. 67 відсотків українців хочуть заміни Зеленського після війни. Із повними результатами опитування ви зможете ознайомитись на наступних сторінках нашої газети, від себе ж зазначу ключові акценти. На мою думку, саме КМІС є одним із найбільш продажних та замовних соціологічних агентств, які впродовж років «облизували» Володимира Зеленського. І те, що вже навіть вони повідомляють про 67% українців, які прагнуть заміни Зеленського після війни, – дуже знаково. Зелені щури в передчутті зміни хазяїв. Або перестраховуються про всяк випадок.
Інколи у мене є можливість отримати результати закритих соціологічних опитувань, які проводять для себе як органи влади, так і впливові іноземні структури. Для того, так би мовити, щоб знати «справжню середню температуру по палаті». Згідно з цією інформацією, рівень підтримки Зеленського зараз становить від 14 до 17%. Не більше 17. Так, розумію, що навіть 17% «непритомних» – дуже багато. Проте є ж інші 83. А якщо від 17 відмінусувати тих, хто наживається на кривавому мародерстві та кому вигідний наявний стан справ, то підтримка стане ще меншою.
Якщо ж не розуміти реального стану речей та того, як соціологія стала інструментом маніпуляції і формування суспільної думки, а не її висвітлення, то можна впасти в глибоку апатію та депресію. Або дійти висновку, що здуріли навіть дурнуваті.
Проте позитивні новини не вичерпуються вищенаведеним. Саміт країн Великої Сімки, як на мене, пройшов за максимально позитивним для України сценарієм, з огляду на об’єктивний розклад геополітичних сил та ситуацію на фронті.
За підсумками саміту G7, що проходив у Франції з 15 по 17 червня, лідери «сімки» одностайно заявили про «непохитну підтримку України у справі захисту її свободи, суверенітету та територіальної цілісності».
«Ми, лідери країн “Великої сімки”, єдині у нашій непохитній підтримці України у захисті її свободи, суверенітету та територіальної цілісності. Ми підтверджуємо нашу солідарність з українським населенням, яке страждає від нападів на їхню критично важливу інфраструктуру та культурну спадщину. Ми високо оцінюємо стійкість та прогрес України на полі бою протягом останніх місяців і наголошуємо на тому, що зараз настає новий імпульс.
Щоб підтримати та пришвидшити цей новий імпульс, ми погоджуємося збільшити постачання потужностей протиповітряної оборони, додаткових систем та перехоплювачів, а також засобів далекого радіусу дії. Ми також готові розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, що дозволить збільшити військове виробництво України.
Ми наголошуємо на важливості енергетичної стійкості, виходячи з потреб та пріоритетів, висловлених українською владою. Ми погоджуємося надати подальшу підтримку, щоб країна могла пережити наступну зиму.
Ми зобов'язуємося посилити тиск на російську військову економіку. У цьому контексті ми посилимо наші санкції, зокрема щодо нафтогазового сектору. Ми вважаємо це слушним моментом для вжиття додаткових заходів, оскільки президент Трамп уклав угоду, яку ми підтримуємо, щодо відновлення Ормузької протоки», – йдеться у першій частині заяви саміту G-7 з геополітичних питань.
Більша частина українськомовних видань акцентує увагу на тому, що лідери країн G7 заявили про готовність розглянути можливість надання ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів безпосередньо в Україні. На мою думку, це точно не є ключовим. Зрештою виробництво українських ЗРК, аналогічних до московського «Панциря», з точки зору військової ефективності та економічної доцільності (порівняної дешевизни) є набагато важливішим, ніж отримання ліцензій. Технічні та технологічні можливості того ж АКБ «Луч» дозволяють вітчизняному ВПК це реалізувати без особливих проблем, проте відсутня міфічна «політична воля». І це при тому, що Андрій Єрмак ще в 2023 році обіцяв таке українське виробництво.
Війна рф проти України була питанням №1. І одностайність лідерів дає підстави надіятись на покращення можливих сценаріїв.
«В обговореннях щодо України спостерігається зміна позиції США, яка, на нашу думку, є більш реалістичною з огляду на ситуацію на полі бою, можливий результат війни та поразку росії», – сказав прем’єр Канади Марк Карні.
У перший день саміту канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив оптимізм з приводу того, що, на його думку, європейські лідери та президент США Дональд Трамп досягли спільної позиції щодо війни в Україні.
Мені хотілося б, щоб «спільна позиція» була якомога ближчою до вчинення всіх необхідних кроків для досягнення якщо не мирної угоди, то хоча б перемир’я. Проте раніше із трійки Трамп-Зеленський-путін лише президент США прагнув якнайшвидшого укладення миру. Зрештою, що у вищезазначеній трійці, що серед лідерів G-7, кожен має свою мотивацію. Раніше європейські лідери, включно із Великою Британією, показували чіткий курс на продовження війни в Україні принаймні ще на два роки. Саміт G-7 додав оптимізму.
Удар по болотній столиці став відповіддю на комбінований ракетно-дроновий удар по Києву в ніч на 15 червня. Під ударом російських дронів та ракет опинилися Успенський собор Києво-Печерської лаври, Мистецький арсенал, кіностудія Довженка, столичні багатоповерхівки, лікарні, а також ринки біля станцій метро «Шулявська» та «Почайна».
Фото: речник Київської Митрополії ПЦУ Євстратій (Зоря)
Вже відомо, що дах Успенського собору був знищений після удару російським дроном «Герань-2».
З огляду на те, яку роль в путінській пропаганді відіграє московський патріархат, удар по Києво-Печерській Лаврі є дуже знаковим. В певних сенсах путін сам вистрелив собі у скроню з точки зору духовної та метафізичної. І навіть на теренах самої московії версія про «неякісну ракету до “петріота”» розглядають як брехливу.
Варто зауважити, що москва вдруге нищить Успенський собор. Вперше кремлівські лідери знищили його 3 листопада 1941 року. Пропаганда срср розповідала, що це все зробили війська Гітлера, зайшовши до Києва. Проте ретельне дослідження, зокрема опубліковані спогади німецьких офіцерів, вказують на те, що декілька вкрай цінних об’єктів прадавньої української культурної спадщини було заміновано більшовиками за допомогою так званих «кислотних мін». Успенський собор, який є центральним у Лаврі, німці не встигли розмінувати. Зрештою, німецька армія на відміну від більшовицької, не займалась руйнуванням об’єктів культури.
Найімовірніше, за знищенням Успенського собору в 1941 році стоїть радянський керівник київської підпільної групи чекістів Іван Кудря. В Києві донедавна ще була вулиця названа на його честь, проте в квітні 2019 року вона була перейменована на честь Джона Маккейна.
Києво-Печерська Лавра, подібно до Софії Київської, була українським культурним та духовним центром впродовж сотень років, ще навіть до приходу християнства на територію Русі. Руйнування сакрального завжди отримає гідну «відплату» на метафізичному рівні.
Трамп був вражений від фото палаючої Києво-Печерської лаври після удару рф, – Politico.
За версією видання, під час саміту лідери G7 намагалися вплинути на позицію Трампа через переговори та спільну вечерю. Вони робили акцент на втраті позицій рф і ударах по цивільних об’єктах в Україні.
«За словами трьох представників G7, вигляд палаючих золотих куполів та пошкодження, завдані російським авіаударом архітектурному скарбу XI століття, помітно зворушили президента США», – повідомило видання.
Фото: Telegram/Zelenskiy / Official
18 червня під час відкриття засідання контактної групи у форматі «Рамштайн» Володимир Зеленський повідомив, що під час саміту G7 у Франції всі лідери «Великої сімки», зокрема президент США Дональд Трамп, наголосили на необхідності завершення війни росії проти України.
Країни заходу оголосили про мільярдну військову допомогу Україні під час, сфокусовану на ППО та дронах:
• Британія: виділяє близько $1 млрд (за рахунок заморожених активів рф). У пакеті — 150 000 дронів та понад 350 ракет.
• Німеччина: спрямує $400 млн на екстрене посилення ППО та ракети до комплексів Patriot.
• Нідерланди: надають €500 млн на закупку БПЛА, американські ракети та боєприпаси для F-16.
Крім цього, Німеччина та Україна підписали угоду щодо спільної розробки нової системи ППО для протидії балістичним ракетам. Деталі угоди поки ще невідомі, проте хочеться надіятись, що із українського боку реалізатором стратегічної угоди стане «Укроборонпром», а не відома міндічо-штілерманська компанія.
США та Іран досягли попередньої угоди
17 червня високопосадовці США зачитали журналістам меморандум про взаєморозуміння з 14 пунктів.
Угоду було підписано президентом США Дональдом Трампом та президентом Ірану Масудом Пезешкіаном достроково – раніше очікувалося, що офіційно її мають підписати у Швейцарії не раніше п'ятниці.
Попередня угода відкриває шлях до «остаточної угоди» протягом «періоду у максимум 60 днів, який можна продовжити за взаємною згодою».
У меморандумі міститься зобов'язання почати зняття військово-морської блокади США, відновити судноплавство через Ормузьку протоку та домовитися про скасування «всіх видів санкцій» щодо Ірану.
У документі також окреслені плани зі створення фонду в розмірі щонайменше 300 мільярдів доларів для реконструкції та економічного розвитку Ірану, а також поновлене зобов'язання Тегерана не розробляти ядерну зброю.
Президент США Дональд Трамп попередив, що попередня угода «не є остаточною», і заявив, що США можуть «повернутися до скидання бомб», якщо угода не спрацює.
Спікер парламенту Ірану та ключовий переговірник Мохаммад Багер Галібаф зі свого боку заявив державним ЗМІ, що його недовіра до США залишається, і що Іран «тримає палець на спусковому гачку».
Кожна зі сторін подає «попередню угоду» як «перемогу». Що із цього вийде – зможемо судити лише через деякий час за результатами остаточної угоди. Водночас можемо констатувати, що нафтовий ринок реагує на домовленості стрімким зниженням світових цін.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн перед засіданням Європейської ради звернулася до лідерів країн ЄС з листом, у якому закликала уряди запровадити обмеження на прийом українських біженців.
За повідомленням Der Spiegel, у листі зазначається, що Європейська комісія запропонує продовжити термін дії тимчасового захисту для українців. Однак сфера застосування захисту має бути обмежена таким чином, щоб не підривати здатність України до самооборони.
За даними Euractiv, ЄС обговорює можливість виключення українських чоловіків призовного віку із розширеної схеми тимчасового захисту, запровадженої у відповідь на повномасштабне вторгнення росії. Будь-яке таке обмеження застосовуватиметься до нових заявників, які шукають тимчасового захисту.
Європейський Союз планує ухвалити рішення щодо статусу українських біженців у липні 2026 року; якщо ж це не вдасться – то у вересні.
Введена в дію в березні 2022 року Директива про тимчасовий захист надала мільйонам українців доступ до низки прав у ЄС, не перевантажуючи при цьому систему надання притулку. Спочатку вона була задумана як короткостроковий надзвичайний захід, але її дія неодноразово продовжувалася. Наразі директива діє до 4 березня 2027 року.