Цього року Український Інститут Модерного Мистецтва в Чикаго відзначає своє 55-ліття – ювілей, який є одним із яскравих символів української культури за океаном. З цієї нагоди 30 травня в Інституті відбувся урочистий благодійний бенкет на підтримку його діяльності та вдячності людям, які творили культурний простір української Америки та продовжують робити це сьогодні.
Гостей зустрічали виставкою графічних шедеврів Якова Гніздовського та творами сучасників, які розповідають світові про незламність України. У переповненій святковій залі були ветерани російсько-української війни, титани, які проходять реабілітацію та одночасно займаються питаннями адвокації України. Їх вітали стоячи тривалими оплесками.
Відкрила та провела вечір президентка Українського Інституту Модерного Мистецтва Мотря Мельник. Її невтомна праця та відданість українській культурі викликають щире захоплення. Завдяки її лідерству Інститут зберігає свою славну спадщину, постійно відкриває нові виставки, підтримує молодих митців, організовує міжнародні проекти. У своєму слові президентка згадала про першозасновників. «Почалося все після Другої світової війни, коли тисячі українців опинилися в еміграції. До Америки прибули художники, скульптори, письменники, музиканти. Вони привезли з собою віру в те, що українське мистецтво має звучати у світі нарівні з іншими культурами», – підкреслила Мотря Мельник.
Серед цієї хвилі творчої еміграції народилася ідея створити мистецьку інституцію, яка б об'єднала українських митців і стала осередком сучасного мистецтва. Про ті далекі роки з хвилюванням згадував Олег Коверко, багаторічний президент Українського Інституту Модерного Мистецтва, поет, культурний діяч. Йому було вручено почесну нагороду за багаторічне служіння українській культурі та віддану працю на благо УІММ.
Олег Коверко народився на Тернопільщині. Будучи дитиною війни, опинився з родиною спершу у Німеччині в таборах переміщених осіб, а згодом емігрував до Сполучених Штатів. Освіту здобув у Чикаго, закінчивши факультет літературознавства Чиказького університету. Він став одним із представників легендарної Нью-Йоркської групи, які відкривали нові обрії української модерної літератури в еміграції. Його поетичні збірки «Ескізи над віддаллю» та «Втеча» увійшли до золотого фонду української діаспорної поезії. Упродовж багатьох років він будував мости між поколінням засновників і сучасними митцями. Завдяки таким візіонерам, як Олег Коверко, Ахіль Хрептовський, Василь Качуровський та десятки відданих меценатів і волонтерів, у 1971 році в Чикаго було засновано Український Інститут Модерного Мистецтва.
Спочатку він містився в будівлі Українського культурного осередку, однак дуже швидко стало зрозуміло, що для виставок і колекції, яка невпинно зростала, потрібен власний центр. Так Інститут переїхав до будинку за адресою 2320 West Chicago Avenue, де розташований і сьогодні. Його фасад створив один із найвідоміших американських архітекторів другої половини ХХ століття Стенлі Тайгерман. Про нього тепло згадувала дружина Маргарет Мак-Каррі, директорка архітектурної фірми Tigerman McCurry Architects. Їй було вручено почесну відзнаку за вагомий внесок архітектора у розвиток Українського Інституту Модерного Мистецтва. Вона, зі свого боку, подарувала Інститутові оригінальну графічну роботу Стенлі Тайгермана, яка є нагадуванням про зв’язок архітектора з українською громадою Чикаго.
Стенлі Тайгерман був автором десятків знакових проектів. Серед них Іллінойський музей Голокосту та освітній центр, бібліотека для людей із вадами зору, освітні установи. Коли у 1970-х роках постало питання побудови Українського Інституту Модерного Мистецтва, Тайгерман зрозумів, що для української громади це має бути місцем самоідентифікації, оформивши в 1978 році фасад за власним проектом. Про значення Українського Інституту Модерного Мистецтва для культурного життя Чикаго говорила й почесна гостя вечора Елеонора Горскі, президентка Chicago Architecture Center. У своєму виступі вона наголосила, що Інститут є прикладом того, як культурна спадщина однієї громади може збагачувати все місто. Вона також зробила акцент на архітектурній цінності самої будівлі та відзначила далекоглядність української громади, яка понад пів століття тому інвестувала в свою культуру для майбутніх поколінь. «Український Інститут Модерного Мистецтва є одним із тих місць, які роблять Чикаго великим культурним містом», – таким був головний меседж її виступу, що знайшов щирий відгук серед присутніх.
На ювілейне свято завітали численні друзі, меценати та багаторічні прихильники української культури. Особливо приємно було бачити тих, хто конкретними справами підтримує діяльність Українського Інституту Модерного Мистецтва.
З вагомими подарунками у вигляді фінансової підтримки прийшли давні партнери Інституту – Кредитівка «Самопоміч» та Фундація «Спадщина», які багато років допомагають розвивати українські культурні та освітні проекти в Америці. Святковий настрій вечора доповнив музичний дарунок від гітариста Яреми Гейза. Не менш зворушливим став поетичний виступ Петрусі Коверко-Раніжевської, яка прочитала вірші свого батька Олега Коверка. Роксана Маркевич та Орися Кардозо поділилися особистими історіями про людей, події та особливу атмосферу, що формувала Український Інститут Модерного Мистецтва протягом десятиліть. Їхні теплі слова допомогли присутнім відчути живий зв'язок між минулим і сьогоденням. Особливі слова вдячності пролунали на адресу Олени Смолинець, багаторічної музейниці. Завдяки її професіоналізму тисячі відвідувачів мали змогу відкривати для себе багатство української культури через екскурсії, виставки та оригінальні мистецькі інсталяції. Також на вечорі були присутні представники українського дипломатичного корпусу: новопризначений Генеральний консул України в Чикаго Костянтин Ворона разом із дружиною Аліною, а також Генеральний консул України Сергій Коледов з дружиною Оксаною. До заходу долучилися священнослужителі, представники громадських організацій, освітніх та культурних інституцій. Справжньою кульмінацією вечора стала пісня «Червона рута» у виконанні хористів інститутського хору «Глорія». Здавалося, знайома кожному мелодія здійнялася над залом, мов птах фенікс. Люди підспівували, усміхалися водночас, відчуваючи силу української пісні.
Цей вечір вкотре засвідчив, що Український Інститут Модерного Мистецтва став великою родиною однодумців, які вже 55 років зберігають, примножують і передають наступним поколінням красу української культури. І поки в його стінах звучить українське слово, відкриваються нові виставки і лунає музика, житиме пам'ять про тих, хто заснував цю унікальну установу.
З ювілеєм, Український Інституте Модерного Мистецтва!
Фото: Марта Фуоко