Ставка Гітлера «Вервольф»
Ставка Гітлера під Вінницею «Вервольф» або українською «Вовкулака» була підірвана німецькими військами, коли вже стало зрозуміло, що доведеться відступати далі на захід. Відтоді це місце обросло багатьма легендами і міфами і донині вражає уяву багатьох людей не лише в Україні. В чому ж тут справа? У містичній назві ставки, в особі самого Гітлера, в схильності останнього і його соратників до окультних наук? Чи, може, це одне з тих місць в Україні, яке народ споконвіку вважав містичним місцем, на кшталт знаменитих у нас Лисих гір, яких по нашій державі розкидано багато сотень?
Що нам відомо про це місце на Вінничині? Чому саме воно було обрано для ставки містичної особи, якою був Гітлер, життя і смерть якого таять в собі багато таємниць і загадок. Здавалося б і в Україні, і в Білорусі, і в росії, і в країнах Балтії можна було б відшукати набагато зручніші місця для ставки.Чому ж тоді була обрана Вінниця?
Відомо про цілі експедиції, які посилав Гітлер і його підручні до таємничого Тибету. Німці там шукали прабатьківщину арійців, стародавні езотеричні знання, які сучасна людина вже втратила. Їх цікавило, що таки реально дає тій чи іншій нації нездоланну силу в її цивілізаційних потугах. Чому одні нації нібито безпричинно і раптово починають бурхливо розвиватися, а інші в той же час занепадають? Шукали вони там і місце походження прийнятого ними державного символу свастики. Одним словом, нацисти намагалися знайти ту територію, яка на їхню думку була місцем, де розгадуються всі загадки, де існує незбагненний зв’язок між цим світом і світом прийдешнім.
Про те, що німецькі вчені виїжджали в експедиції в різні частини світу на пошуки міфічного Граалю, мабуть, відомо всім. Однак була територія світу, куди їм шлях був заказаний. Нею була Україна, яка входила тоді до складу Радянського Союзу. Така можливість з’явилася в них лише в період з 1941 до 1944 року, коли вони окупували Україну.
Вервольф
Що нам відомо про цей період? Практично нічого. Які дослідження проводили німці на території України і чи проводили взагалі? Виявляється не тільки проводили, а ще й надзвичайно інтенсивно. Це просто історичні факти. Особливу увагу німецьких геологів, географів, археологів притягувала до себе Правобережна Україна і та її частина, яка розташована над Українським кристалічним масивом. На відміну від нас тодішніх, та й нинішніх, німецькі історики знали справжню історію України. Відомо було їм і про те, що саме тут послідовно зароджувалися великі цивілізації минулого — Трипільська, Скіфська, Сарматська. Антська, Русь. Українська княжна стала імператрицею Священної Римської імперії, яку вони вважали попередницею Третього Рейху. Саме тут, на Черкащині, німецькі археологи відкопали багатотисячолітню кам’яну свастику. Те, що вони шукали, але не знайшли в Тибеті, німецькі вчені виявили в Україні.
Нацисти зрозуміли той зв’язок, який існував та існує між Українським щитом з його підвищеною радіацією і виникненням тут великих цивілізацій. Гітлер сам захотів мутувати в лідера всього світу. Тому він і віддав наказ будувати свою ставку в самому серці Українського кристалічного масиву з його законсервованою містичною силою молодої Землі.
Чому не вдалося зруйнувати Софію Київську?
Відомо, що Київ в останні віки називали Єрусалимом над Дніпром. Уже за часів Київської держави в ньому нараховувалося понад 400 храмів. Спочатку їх зруйнував московський князь Боголюбський. Невідомо, якого бога він любив? Напевно, любив російського, а не любив українського. І нарешті довершив знищення Києва і його храмів хан Батий. Потім за відновлення київських святинь взявся гетьман Іван Мазепа. І розпочав він з відновлення Софії Київської. Не випадково. Вже тоді існувало таке повір’я, яке сягало сивої давнини — поки існує Софія Київська, буде існувати й українська нація.
Навколо Софії Київської, містичного символу України, постійно відбуваються такі ж містичні події, які нерідко не можна пояснити з точки зору наукової формальної логіки. Багато версій існує щодо того, чому цей храм не був зруйнований. Зруйнували ж все, комуністичні варвари навіть підірвали Михайлівський золотоверхий монастир, усипальницю одразу п’ятьох Київських князів, якому вдалося пережити всі лихоліття протягом багатьох сотень років. Софія Київська пережила все страшне для нашої нації ХХ століття — війни, голодомори, окупації, депортації тощо. Чому ж так сталося? Одні дослідники пишуть, що серед експертів, які мали винести вердикт про те, що цей храм не має ніякої історичної цінності і тому його треба зруйнувати, знайшовся непоступливий чоловік, який цей папірець не підписав, що і врятувало святиню української нації.
Теза надто вже сумнівна. Рішення про руйнування Софії Київської ухвалювалося особисто Сталіним і ніхто йому не міг перечити. Як кажуть, Карфаген мав бути зруйнованим. Він і був зруйнований і зрівняний із землею, але Софія Київська вижила, незважаючи на вердикт тирана, збоченця і вампіра. Дійсно, як таке могло трапитися? Інша версія говорить нам про те, що за Софію Київську заступилися французи. Вона є усипальницею князя Ярослава Мудрого, він її і збудував. Цю людину називали «тестем Європи». Дійсно, його доньки в ранньому середньовіччі стали королевами й імператрицями багатьох країн Європи, зокрема й Франції. Анна Київська, донька Ярослава Мудрого, привезла до Парижу українське Євангеліє, на якому потім присягали всі французькі королі. Кажуть, що французький уряд звернувся до Сталіна з проханням не руйнувати Софію Київську, як творіння тестя французької монархії.
Софія Київська
Ця легенда вірогідніша за попередню, але хіба зважав Сталін на такі прохання, якщо вони навіть були? Цей тиран мав необмежену ніким і нічим владу і своїх рішень не скасовував ніколи. Принципово. Однак, не зважаючи на це, Софія Київська вижила. Є таке поняття в релігії як егрегор. Це вібрація мільйонів думок, прагнень і молитов людей, які хочуть одного і того ж. Схоже, що і Софію Київську врятував саме український егрегор. Мільйони людей молилися, щоб їхня святиня була врятована. І це відбулося. Так само, як мільйони українців в усьому світі молилися, зверталися до Бога, щоб постала незалежна держава Україна. І вона постала.
Острів Хортиця
У Запоріжжі на Дніпрі розкинувся найбільший на річці острів Хортиця. Він з давніх-давен приваблював мандрівників своєю таємничою величчю і красою. Ось що писав про Хортицю відомий український дослідник Запорізької Січі академік Д. Яворницький: «Тут Дніпро здається таким диким, і разом із тим величним і чарівним, що мимоволі звертає на себе увагу людини, вселяє в неї водночас і страх до себе і якесь священне благоговіння». В час козацької вольниці на Хортиці розташовувався стан запорізьких козаків, адже острів — природна, важкодоступна фортеця.
Ландшафт Хортиці надзвичайно різноманітний. Нагромадження гранітних скель, стрімчаки, балки і урочища, які вкриті чагарником, степові ділянки, що чергуються з хвойним лісом, тополині гаї, насадження білої акації і шовковиці — все це поєднання витворює незвичну красу. З часів запорізьких козаків збереглися назви окремих скель і пов’язані з ними численні легенди — Два Брати, Стовпи, Запорізька миска та багато інших.
Хортиця
У геологічному відношенні Хортиця, як і більшість українських містичних місць, наділених якоюсь незбагненною силою і впливом на людей, лежить на Українському кристалічному масиві. Ба більше, це центральна частина його Придніпровського мега-блоку, який дуже близько підходить до поверхні землі і в багатьох місцях виходить на денну поверхню. На Хортиці знайдено одні з найдавніших гірських порід світу. Вік гранітів, які тут розташовані, на самій поверхні визначений радіовуглецевим аналізом і досягає 3 млрд років. У такий спосіб, у цих дніпровських скелях на острові Хортиця дійсно законсервована нездоланна сила молодої Землі.
Дуже схоже, що Запорізька Січ наострові Хортиця була заснована не тільки через вигідне географічне положення цієї місцевості, природний захист у вигляді стрімкої течії річки, але через деякі містичні речі, які люди в той час відчували набагато гостріше, ніж ми. Незалежність України, яка протягом століть воювала на три фронти, могла забезпечити лише якась духовна, нездоланна сила, яка підживлювалася від природного генератора. Геополітики знають, що жодна нація не здатна витримати війну навіть на два фронти. Згадаємо Німеччину, яка в Першій і Другій світових війнах воювала на два фронти і обидва рази програла. Не тому, що німці погані вояки, чи в них керівництво недолуге. Вони повинні були програти не зважаючи на всі зусилля. Цілком об’єктивно. Українці ж віками воювали на три фронти — проти Польщі, проти росії і проти Туреччини — і вижили. Незважаючи на ніякі об’єктивні обставини нашого життя. Переможуть і зараз.
Одним із таких містичних символів української нації, який допоміг нам вижити, і була Хортиця з розташованою на ній Запорізькою Січчю. Аж до підступного руйнування Запорізької Січі, яке було здійснене обманом, ніхто не міг захопити це орлине гніздо. І турки, і поляки, і росіяни завжди підкреслювали незрозумілий їм містичний характер запорізького козацького братства. Саме на цьому ґрунті і виник інститут знаменитих козаків-характерників, яких не брала ні куля, ні шабля. Цей феномен у нас донині не вивчений і не досліджений. А це ганьба для нас, сьогоднішніх українців. Якщо бойовий гопак більш-менш досліджений і відроджений, то характерництво ще чекає своїх Яворницьких. Саме через містичне характерництво росіяни не вважали українців в цілому і козаків зокрема православними, поляки вважали їх язичниками, а турки казали, що на Запоріжжі живе сам Шайтан.
Містичні Лисі гори України
У нашій державі нараховується понад 50 різних географічних об’єктів з назвою Лиса Гора. Це і села, і окремі підняття, і урочища. Об’єднує їх одне — ці об’єкти споконвіку оповиті легендами і володіють якоюсь містичною силою. Здається, що саме провидіння створило тут якусь незрозумілу пересічній людині ауру, яка одним людям допомагає, а інших знищує.
Цікаво, що люди віддавна відчували незвичність цих територій і тому тут створювали всілякі такі об’єкти, які несли в собі заряд або добра, або ж зла. Взяти хоча б, мабуть, найвідомішу в Україні Лису Гору в Києві. Вона розташована на правому березі річки Либідь між Багриновою горою, Теличкою і Саперною слобідкою. Археологи виявили тут святилище ще з часів Трипільської культури. За часів Київської держави тут розташовувалося святилище язичників. Навіть після того, як князь Володимир хрестив киян. Нині до цього дійства намагаються «примазатися» й інші країни, але яке відношення, наприклад, цей акт мав до москви, яка виникла лише через 300 років після цього. Князь Володимир хрестив киян і українців, але не москвичів і росіян.
За часів російської імперії в 1906 році на Лисій Горі влада встановила шибеницю, знайшли місце (!), на якій страчували революціонерів. Тут же їх кат і закопував. Радянська влада продовжувала відповідну експлуатацію «диявольського місця», побудувавши тут підземний військовий завод. Прийшли німці і перетворили Лису Гору на базу своїх знаменитих «Тигрів». Потім німці пішли, і тут побудували ракетну базу. Після цього встановили щогли радіоантен і почали глушити так звані радіоголоси, тобто радіопередачі зарубіжних станцій. Нині тут знову збираються язичники і також представники різних неформальних молодіжних об’єднань.
Лиса Гора
Що ж таке Лисі Гори? Це, як правило, підвищені ділянки землі, які позбавлені рослинності. Звідси й їхня назва. Але справа не в цьому. З давніх-давен люди звернули увагу на те, що під час грози блискавки чомусь влучають саме в ці гори. Причина донині не є зрозумілою до кінця. Можливо, тут в глибині розміщені якісь потужні рудні тіла, які і притягають сюди блискавки? Не дивно, що за часів Русі, ще дохристиянської, верховним божеством якої був Перун-громовержець, тут існували язичеські капища.
Дехто вважає, що для Лисих Гір характерна потужна внутрішня енергетика. Вона така сильна, що рослини просто не витримують її і тому не можуть тут рости. Це ніби таке собі класичне місце сили. Одні люди від цього страждають, інші навпаки заряджаються позитивною енергією і стають від цього незламними. Нібито такі місцевості здатні зламати агресивність людини, поганий настрій, дати певний імпульс в житті. Ходять легенди, що за радянських часів сюди інкогніто приїжджали радянські функціонери з москви, щоб загадати бажання. Вважалося, що таке бажання обов’язково збудеться.
В останнє твердження не важко повірити. Річ у тім, що про містичну силу Київських гір знали віддавна. Цікавий вигляд має список сановитих людей, які у важкі періоди їхнього життя намагалися отримати тут магічне підкріплення. Говорять, що сюди навіть привозили хворого Брежнєва, щоб повернути йому сили.
Автор: Петро Масляк — український науковець, економіко-географ, професор кафедри географії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор географічних наук. Педагог, вчений, громадський діяч, публіцист, письменник.