Громада св. Андрія Первозваного Помісної Української Православної Церкви України у м. Блумінгдейл поминала тих, хто віддав своє життя, захищаючи нашу батьківщину, щоб Україна була вільною. В молитвах об’єдналися парафіяни та прихожани; ветерани, представники молодечих та громадських організацій. Ці молитви свідчать про незмінну силу та рішучість українського народу.
У неділю, 25 січня 2026 року, у Катедрі Святого Апостола Андрія Первозваного Помісної Української Православної Церкви в м. Блумінгдейл настоятель парафії митр. прот. Віктор Полярний в сослужінні ієрея Михайла Лещишина, о. Андрія Шкварока, о. Володимира Ястріба та о. Ярослава Марукота звершив Заупокійну Панахиду за юних студентів і гімназистів-героїв, які ціною власного життя заступили шлях на столицю щойно проголошеної незалежної Української Народної Республіки окупаційним російсько-більшовицьким військам під станцією Крути.
Саме через тиждень після проголошення Незалежності України 22 січня 1918 року на столицю України насувалася озброєна більшовицька навала. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам. Їх було триста. Курінь, що нараховував 300 душ, складався із студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії.
П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя під градом куль і гранат. московські солдати без жалю багнетами проколювали юначі груди, прикладами рушниць розбивали голови, добивали поранених.
День пам’яті героїв Крут – 29 січня 1918 року, став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.
«Саме від Крут – не тільки психологічно, а й хронологічно – починається в нашім житті тип новітнього українця, тип, що намагається надавати проявам українськості ціни справжнього, вже національного стилю», – наголошував патріот України Євген Маланюк.
З чину Героїв Крут постала боротьба козаків Армії УНР, повстанців, підпільників ОУН і воїнів УПА. В цьому переліку вже сучасними Небесними Легіонами згадуємо оборонців Революції Гідності та сучасних захисників українських земель від московських окупантів.
У неділю, 22 лютого 2026 року у Катедрі вшанували 12-ту річницю «Небесної Сотні» та 4-ту річницю початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Митр. прот. Віктор Полярний у сослужінні духовенства парафії св. Андрія звершив Подячний Молебень до Святої Богородиці за Захисників і Захисниць Державності України та за всіх українських дітей в Україні та за її кордонами. Також Заупокійною Панахидою вшанували пам’ять Небесної Сотні, подвиг учасників Революції Гідності та загиблих Героїв.
Перед початком Панахиди о. Андрій Шкварок звернувся до переповненого вірянами храму з такими словами:
«Слава Ісусу Христу, дорогі у Христі брати та сестри!
Сьогодні в цьому святому храмі ми зібралися для того, щоб вшанувати пам’ять наших героїв, які віддали своє життя за європейський вибір, за вільну та незалежну Україну. Сьогодні ми згадуємо Героїв Небесної Сотні – молодих хлопців, які заради того, щоб Україна рухалася в бік Європи, щоб мала європейські цінності, не побоялися вийти і стати на захист правди.
Саме та влада, яку обрав український народ для того, щоб опікуватися цим народом і дбати про нього, вирішила покарати цей народ – в особі наших дітей, які вийшли на Майдан, бо не сприйняли вибір влади і захотіли рухатися в бік Європи. Багато людей було вбито. І ми знаємо, що Небесна Сотня, яка не мала у своєму захисті нічого – лише дерев’яні щити, – все ж таки йшла вперед, ішла під кулі заради того, щоб захистити правду. Саме тому ця революція називається Революцією Гідності, бо в той час люди України показали, що в них є гідність, що вони достойні жити у вільній, європейській державі, що вони не раби, а народ, який має честь і віру.
Пізніше ці молоді хлопці й дівчата пішли захищати нашу Україну на схід нашої держави, коли росія окупувала Крим і частину сходу. Вони не вагалися, бо любов до Батьківщини була сильнішою за страх.
Сьогодні ми також згадуємо четверту річницю повномасштабного вторгнення російської федерації на наші українські землі. Чотири роки тому раннього ранку ми почули страшну новину про те, що розпочалася велика війна. Багато людей і навіть багато країн не давали нам жодного шансу. Але з Божою допомогою ми воюємо вже чотири роки і тримаємося, вірячи й надіючись на те, що все ж таки запанує перемога і справедливий мир.
Сьогодні, хоч ми й не чуємо вибухів бомб і ракет, але все одно хвилюємося і переживаємо за нашу рідну Україну. Перебуваючи в цій Богом береженій країні, яка прийняла нас, ми все ж таки молимося і допомагаємо хто чим може заради того, щоб в Україні якнайшвидше настав справедливий мир.
Ми вдячні США та всім іншим державам, які допомагають нашій Україні, які не залишають нас наодинці в цей важкий час. Але найбільше ми дякуємо Богові за те, що дає нам силу боротися проти цього страшного ворога.
Сьогодні молимося до Господа, щоб Він згадав усіх воїнів, які віддали своє життя за волю і незалежність України, цих молодих, юних хлопців із Небесної Сотні; щоб помилував їх, простив їм усі їхні гріхи і оселив у Царстві Небесному.
А для нас вони є великим прикладом – не тільки того, що ми повинні пам’ятати про їхній подвиг, але й того, що маємо наслідувати їх у великій любові до нашої Батьківщини, у жертовності, у вірності Богові та Україні.
Нехай Господь допоможе нам, а їм нехай подарує Царство Небесне. Амінь».
Після завершення скорботної Панахиди духовенство та всі учасники пройшли процесією до пам’ятника Небесній Сотні та Героям України. Духовенство, консул Владіслав Струков та Микола Кочерга поклали квіти перед пам’ятником. Церковний хор під проводом Івавна Яреська проспівав «Вічная пам’ять».
Пам’ятний День Героїв Небесної Сотні закарбований у наших серцях і офіційно встановлений указом Президента України Петра Порошенка від 11 лютого 2015 року, де сказано – «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні...з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданість, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено вхід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи права і свободи людини та європейське майбутнє України».
У відзначенні і вшануванні взяли участь консул Владіслав Струков (Консульство України в м. Чикаго), Микола Кочерга (Фундація Українського Геноциду-США, голова), українсько-американські ветерани-Пост 32 (майор армії США у відставці Петро Бенсак, командир), орг. Об’єднання Демократичної Української Молоді (Наталія Коновал, голова), орг. Спілка Української Молоді ім. Дмитра Вітовського м. Палатайн (Наталія Прокіпчук, голова), орг. ПЛАСТ (Андрій Коломиєць, станичний), Організація Оборони Чотирьох Свобід України-Відділ 32 м. Палатайн (Ростислав Сацюк, голова), Асоціація Жінок Оборони Чотирьох Свобід України ім. Олени Пчілки м. Палатайн (Надія Гнатюк, голова); Братство св. Андрія та Сестринство св. Софії при парафії св. Андрія Первозваного.
У вівторок, 24 лютого 2026 року, члени виконавчої ради та члени правління св. Андрія Первозваного взяли участь у Панахиді вшанування загиблих героїв України у церкві Непорочного Зачаття в м. Палатайн.
Пам’ятаймо й молімося за наших захисників і захисниць! Слава Героям України!
Про автора: Марія Коркач-Грошко – заступник голови виконавчої ради парафії св. Андрія Первозваного в Блумінгдейл, ІЛЛ.
Фото: Іван Яресько та Софія Чорній