Національний інститут стратегічних досліджень оприлюднив звіт щодо безробіття в Україні. Газета «Сурма» зібрала для вас найголовніші цифри та факти.
За офіційними даними Державної служби зайнятості (ДСЗ), на початок грудня 2025 р. зареєстровано 89,7 тис. безробітних, коли пропозиція вакантних місць сягнула 65,7 тис. Отже, у середньому по країні для одного безробітного налічувалося 0,7 пропозиції роботи. Водночас є відчутні регіональні диспропорції. Так, у Донецькій та Херсонській областях чисельність шукачів роботи перевищує кількість вакансій у 6 та 5 разів, у Миколаївській області на одну вакансію претендує два шукачі роботи. У м. Києві кількість робочих місць у 24 рази перевищує число безробітних (74 тис. вакансій та 3 тис. шукачів роботи), у Львівській області в 3 рази (25 тис. вакансій та 8 тис. шукачів роботи), у Київській області – у 2,3 раза (16 тис. вакансій та 7 тис. шукачів роботи), у Дніпропетровській області – у 2 рази (20 тис. вакансій та 10 тис. шукачів роботи), Одеській області в 1,6 раза (14 тис. вакансій та 9 тис. шукачів роботи).
Соціологічні дослідження показують, що основними причинами безробіття в Україні, окрім особистих обставин, залишаються низький рівень оплати праці, неготовність змінювати місце проживання заради роботи через сімейні причини й відсутність житла та недостатня кількість вакансій у місці постійного проживання, відсутність досвіду та затребуваної кваліфікації. Важливими на новому робочому місці для українських безробітних є висока заробітна платня, стабільність і безпека, гнучкий графік, гарні стосунки в колективі, комфортне робоче місце, наявність соціального пакета, можливість розвитку. Тим часом третина з них не готові змінювати свій фах – або через складність навчання, або з переконання, що це не допоможе знайти роботу.
Особливістю сучасного ринку праці України є значне переважання жінок серед офіційно зареєстрованих безробітних, їхня частка на 1 грудня 2025 р. становила 81%. Глибокий гендерний дисбаланс є в усіх регіонах та зумовлений особливостями воєнного часу. Основні причини зменшення числа офіційно зареєстрованих безробітних серед чоловіків – це мобілізація до Збройних Сил України, а також приховування статусу безробітного тими, хто не бажає ставати на облік через наявність військового обов’язку.
На тлі проблем безробіття варто відзначити тенденцію вирівнювання гендерної структури ринку праці в роки повномасштабної війни (хоч ці зміни можна назвати переважно вимушеними). Це пов’язано насамперед з масовою мобілізацією чоловіків, унаслідок якої жінки дедалі частіше працевлаштовуються на донедавна «чоловічі» робочі місця. Зростає активність жінок у сфері підприємництва. Так, за 10 місяців 2025 р. жінки в Україні відкрили понад 153 тисячі нових фопів, що становить 61% від загальної кількості новостворених. Проте 73 тис. офіційно безробітних жінок свідчать також про неподоланність гендерних бар’єрів, які можуть ускладнювати їхнє працевлаштування, особливо в певних галузях.
Вікова структура шукачів робочих місць вказує на збереження високого рівня молодіжного безробіття. На ринку праці особи віком від 14 до 35 років становлять понад половину (54%) безробітних. Найбільшу частину представляє молодь віком 18–24 років, що увиразнює складність і тривалість переходу юного покоління від навчання до стабільної та задовільної роботи.
Варто відзначити, що проблема безробіття серед осіб молодших вікових категорій притаманна й країнам Європи. Так, у вересні 2025 р. рівень безробіття серед молоді в ЄС становив 14,8% (при загальному рівні показника 6%) та в єврозоні 14,4% (відповідно при загальному – 6,3%).
Велика кількість безробітних залишається серед людей віком 35–44 та 45–54 роки, хоча ці працівники переважно мають вищу або професійно-технічну освіту, навички та професійний досвід, а отже, є потужним джерелом поповнення лав працівників.
Характерними для кожної вікової категорії є відмінності щодо спрямувань у процесі пошуку робочих місць. За даними Департаменту аналізу ринку праці та моніторингу ефективності програм зайнятості ДСЗ, люди віком 15–19 років, серед яких значна частина ще навчаються, найчастіше орієнтуються на вакансії для осіб без професії.
У віковій категорії 20–24 років найбільш затребуваними вакансіями є продавець, учитель, підсобний робітник, адміністратор та касир.
Безробітні віком 25–29 років (які здебільшого вже є професіоналами у певній сфері) надають перевагу вакансіям кухаря, касира та медсестри / медбрата.
У наступній віковій категорії – 30–34 років – зростає частка шукачів робочих місць у сфері торгівлі, що доповнюється запитами на вакансії водіїв та бухгалтерів.
Серед найпоширеніших запитів безробітних 35–39 років частіше трапляються економісти, спеціалісти держслужби та менеджери.
У категоріях 40–44 та 45–49 років до шукачів роботи в торгівлі та бухгалтерів додаються швачки, а також багато найпростіших професій, що не потребують фахової підготовки, а саме прибиральники та охоронники.
Найпопулярнішими вакансіями для людей 50–54 років є прибиральник, водій, кухар, учитель, а віком понад 55 років – найпростіші професії, робота в торгівлі, вакансії без професії та робітничі місця.
За освітнім рівнем безробітні в Україні традиційно мають вищу освіту (31%) та професійно-технічну підготовку – (31%). Частка людей з повною середньою освітою серед безробітних становить 26,2%, з неповною середньою – 8,1%. За повідомленням кадрового порталу Work.Ua, серед шукачів робочого місця 37% мають досвід професійної діяльності понад 5 років, 16% – від 2 до 5 років, 9% – від 1 до 2 років, 9% – до 1 року і 29% – зовсім без досвіду роботи. Велика частка людей без досвіду значною мірою зумовлена істотним зростанням неповнолітніх шукачів роботи останнім часом.
Масштабне переміщення населення та руйнація і релокація підприємств зумовлюють ускладнення ситуації в регіональному розрізі. Регіональні розбіжності зумовлені також географією, спеціалізацією економіки та впливом війни: наприклад, у Києві та західних областях, де розвинена сфера послуг, IT, туризм і промисловість, рівень безробіття нижчий (близько 8–10%), тоді як у прифронтових областях через руйнування інфраструктури, утрату промислових підприємств та посилену дію безпекових чинників, показники можуть сягати 15% і вище. Глибокий дисбаланс спостерігаємо й за професіями, що на тлі значного числа безробітних посилює проблему дефіциту кадрів. У 2025 р. 74% підприємств відчували значну нестачу працівників, 21% – часткову і лише 5% не мали труднощів з пошуком персоналу. Наявні освітньо-професійні характеристики, уміння та навички шукачів роботи часто не відповідають потребам роботодавців. Найбільший дефіцит кадрів бачимо серед кваліфікованих робітників, зокрема за такими професіями, як швачка, електромонтер з ремонту електроустаткування, слюсар-сантехнік, слюсар-електрик, монтер колії, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, зварник, електрогазозварник, автослюсар тощо. Також значно бракує лікарів різної спеціалізації (сімейний лікар, лікар-терапевт, лікар-педіатр).
В умовах тривалої війни зростає число безробітних у категоріях внутрішньо переміщених осіб, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю. Високий рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю є значною проблемою, що виникає через труднощі з пошуком роботи, адаптацією на ринку праці та дискримінацію. Ці групи постають перед особливими викликами, як-от порушення здоров’я, психологічні проблеми, необхідність перекваліфікації та відсутність доступних вакансій.
Рівень працевлаштування серед цих категорій у період січень – листопад 2025 р. становив: внутрішньо переміщені особи – 61,3%, учасники бойових дій – 29,4%, особи з інвалідністю – 29,7%. Отже, особливої уваги в нинішніх умовах потребує повернення на ринок праці ветеранів війни та осіб з інвалідністю. Ця проблема пов’язана з низкою перепон, з якими стикаються 57% ветеранів, та лише 27% зовсім не мали таких перешкод під час працевлаштування – про це свідчить останнє дослідження Міністерства у справах ветеранів. Найпоширенішими перешкодами ветерани відзначають: невідповідність заробітної платні потребам шукачів роботи, проблеми зі здоров’ям (37% опитаних), власний психоемоційний стан (26%) та дискримінація (23%). Тим часом 53% опитаних учасників бойових дій не зверталися за послугами до державних центрів зайнятості, а 34% – зверталися та не отримали очікуваних послуг, що говорить про низький рівень довіри до надавачів державних послуг з питань працевлаштування.
Значне число безробітних українців нині живуть за межами країни. За ініціативою Євростату країни ЄС та ЄАВТ надають дані про становище на ринку праці біженців війни в Україні. Зокрема, щомісяця збирають дані про тих біженців війни, які зареєстровані як безробітні в національних державних службах зайнятості. За даними країн, які змогли надати відповідну інформацію, у липні 2025 р. 283 тис. біженців з України, які користуються програмою тимчасового захисту ЄС, були зареєстровані як безробітні у 21 країні; у серпні чисельність зареєстрованих як безробітні у 20 країнах становила 292 тис.; у вересні за даними 19 країн – 275 тис. Серед зареєстрованих безробітних біженців з України у вересні 2025 р., щодо яких була доступна інформація про вік та стать, 161 тис. (58%) становили жінки віком від 25 років, тоді як 74 тис. (27%) – це чоловіки віком від 25 років. Водночас 37 тис. осіб віком до 25 років були зареєстровані як безробітні у вересні 2025 р. Люди, які перебували в зоні зареєстрованого безробіття, у період воєнного стану отримують допомогу впродовж 90 днів (особи передпенсійного віку – 360 днів). Розподіл безробітних за розміром виплат в Україні залежить від розміру їхньої середньої зарплати і тривалості страхового стажу, а також тривалості перебування на обліку як безробітного. При цьому в Україні обмежено мінімальні та максимальні розміри виплат з безробіття. Так, у 2022 р. розмір допомоги по безробіттю визначено в межах 650 грн (для осіб без стажу) – 9750 грн (максимальний розмір), у 2023 р. – відповідно 1000–6700 грн, у 2024 р. – 1500–7100 грн, у 2025 р. – 1500–8000 грн. Обмеження максимальної суми виплат означає, що навіть високий попередній заробіток не гарантує великої допомоги.
Джерело: НІСД (https://niss.gov.ua/doslidzhennya/sotsialna-polityka/bezrobittya-v-ukrayini-suchasni-trendy-ta-osoblyvosti)