2025-й у спорті для України – це не про календар і не про статистику. Це рік, у якому результат перестав бути єдиною одиницею виміру. Кожен старт, кожен матч і кожен вихід на арену існували не у вакуумі – за ними стояли виснаження, втрата звичного, постійна напруга і водночас дивна впертість рухатися далі. Український спорт цього року був не втечею від реальності, а її продовженням іншою мовою.
У цих змаганнях не завжди йшлося про перемогу. Частіше – про право залишатися видимими, конкурентними і живими в просторі, де правила давно мали б зламатися. Про здатність зберігати гідність, коли немає рівних умов, і тримати планку, навіть якщо її доводиться підпирати власними руками. Спорт став способом говорити зі світом без перекладу – мовою зусиль, характеру і межі, яку все одно намагаєшся відсунути.
Підсумовуючи цей рік, важливо не рахувати трофеї, а зрозуміти контекст. Український спорт у 2025-му – це історія про витривалість, зміну масштабу цінностей і про те, як у найменш сприятливих умовах з’являється нове визначення успіху. І саме з цього визначення починається розмова про головне. Як то кажуть: «Цей рік був дуже важкий, але насичений». Зараз з’ясуємо чому.
Виступи збірної України з футболу
У 2025 році чоловіча збірна України розпочала відбір на головний старт 4-річчя – чемпіонат світу, який вже наступного року відбудеться у США, Канаді та Мексиці. У групі були фіналіст двох останніх ЧС Франція, а також Ісландія та Азербайджан, завданням-мінімум був фініш у топ-2 групи.
На відміну від жіночої збірної України, яка виконала завдання-максимум у Лізі націй, ще й зробила це достроково, чоловіча команда до останнього боролася за друге місце. Причиною стали результати у стартове вікно відбору, зокрема сенсаційна нічия з аутсайдером групи Азербайджаном.
Україні вдалося виконати поставлене завдання та фінішувати у топ-2 завдяки двом перемогам над прямим конкурентом Ісландією. Тепер «синьо-жовті» поборються за вихід на мундіаль через плейоф, де мають подолати одразу двох суперників: Швецію, а також переможця пари Польща – Албанія.
За всю історію Україна лише одного разу брала участь у чемпіонаті світу – у 2006-му, де дійшла до чвертьфіналу. У березні 2026-го «синьо-жовті» спробують зробити це знову та зіграти на чемпіонаті світу вперше за 20 років.
Забарний у ПСЖ
У літнє трансферне вікно відбулося чимало переходів українських футболістів в іноземні клуби. Георгій Судаков залишив «Шахтар» та перебрався у «Бенфіку», Владислав Ванат приєднався до Віктора Циганкова та Владислава Крапивцова у «Жироні», змінив команду в Англії й Олександр Зінченко.
Утім найбільшим серед українців у літнє вікно 2025 року став трансфер Іллі Забарного у ПСЖ. Чинний володар Ліги чемпіонів підписав захисника за 63 мільйони євро – другий найдорожчий перехід серед українців за всю історію.
Перехід Забарного у ПСЖ виявився неоднозначним: з одного боку, захисник отримував свій шанс від головного тренера команди Луїса Енріке, внаслідок чого провів 19 поєдинків в усіх турнірах і навіть відзначився 1 голом. А у грудні українець виграв з командою перший трофей – Міжконтинентальний кубок.
З іншого боку, перехід Забарного у ПСЖ затьмарила наявність у команді росіянина Матвєя Сафонова, якого, як повідомляло «ТаТоТаке», керівництво парижан обіцяло продати як умову трансферу українця. Та й сам українець встиг мати кілька негативних моментів у Парижі: заробив вилучення у матчі Ліги чемпіонів, вимушено закривав «непрофільну» позицію правого захисника і поки що не закріпився як основний. Друга частина сезону, найімовірніше, відповість на питання, які перспективи має Забарний у ПСЖ.
Тріумфи Усика
У 2024 році український боксер уперше в кар’єрі здобув статус абсолютного чемпіона світу в надважкій вазі, об’єднавши всі ключові титули – WBC, WBO, WBA та IBF. Проте заради проведення реваншу з Тайсоном Ф’юрі він був змушений відмовитися від пояса IBF, що автоматично позбавило його звання абсолютного чемпіона. Згодом вакантний титул завоював Даніель Дюбуа, здолавши Ентоні Джошуа.
Та вже у 2025 році український лідер хевівейту остаточно закарбував своє ім’я в історії боксу. 19 липня 2025 року на легендарному лондонському стадіоні «Вемблі» Олександр Усик зустрівся з Дюбуа в реванші та здобув переконливу перемогу над британцем.
Українець ще раз підтвердив свій статус одного з найвидатніших боксерів сучасної епохи, а, можливо, й усіх часів. Він повністю переграв суперника, завершивши бій нокаутом у п’ятому раунді.
Завдяки цій перемозі Усик повернув собі чемпіонський пояс і вдруге став абсолютним чемпіоном світу в надважкій категорії.
Після тріумфу в Лондоні інтерес до постаті українського боксера лише зріс – багатьох зацікавило, яким буде подальший шлях «короля хевівейту». Зокрема, Тайсон Ф’юрі у своєму Instagram відзначив блискучий виступ Усика у поєдинку з Дюбуа та висловив йому повагу, водночас натякнувши на можливість третього бою між ними.
«Величезна повага Олександру Усику. Він показав фантастичний бій проти Даніеля Дюбуа – молодого та небезпечного бійця, який вийшов битися до кінця. Вітаю обох. Але Олександр знає: є лише одна людина, здатна його перемогти. Я робив це двічі, і весь світ про це знає. Мене жорстко принизили, але я прийняв це гідно», – заявив Ф’юрі.
Пізніше «Король хевівейту» визначився з наступним суперником. Українець кинув виклик Деонтею Вайлдеру, зворушивши нову хвилю для обговорення, адже у боксерській спільноті вже почали давати прогнози та говорити про потенційний бій.
Найкращі спортсмени 2025 року за версією НОК
Почесні звання отримали веслувальниця-каноїстка Людмила Лузан і стрибун у воду Олексій Середа.
Церемонія нагородження відбулася у межах святкування 35-річчя від дня створення НОК. Нагороди вручав президент Національного олімпійського комітету Вадим Гутцайт.
28-річна Лузан цього року яскраво виступила на чемпіонаті світу в Мілані, де виборола чотири «золота». Три медалі – в особистих змаганнях, а ще одну – у парі з Іриною Федорів.
Варто нагадати, що Людмила в минулому вигравала два «срібла» та «бронзу» на Олімпійських іграх.
19-річний Середа став срібним призером чемпіонату світу та встановив рекорд України зі стрибків з вишки.
Визначальний рік для Світоліної
Для української тенісистки 2025 рік став переломним етапом у професійній кар’єрі після повернення до форми та подолання наслідків травм. Уже на старті сезону перша ракетка України дісталася чвертьфіналу одного з найпрестижніших турнірів – Australian Open.
Успішно виступила Світоліна й на Відкритому чемпіонаті Франції, де зуміла пробитися до 1/4 фіналу, демонструючи характер і виборюючи перемоги в напружених матчах. Завдяки стабільним результатам вона знову увійшла до топ-15 світового рейтингу, піднявшись на 14-ту сходинку.
Навесні цього ж року українка здобула свій 18-й титул, тріумфувавши на турнірі в Руані. У фінальному поєдинку, поступаючись у вирішальному сеті, вона зуміла переломити хід зустрічі, вигравши п’ять геймів поспіль і перемігши Ольгу Данілович.
У вересні 2025 року Світоліна знову опинилася в центрі уваги, оголосивши про дострокове завершення сезону. На своїй сторінці в Instagram тенісистка пояснила, що ухвалила таке рішення через емоційний стан.
«Останнім часом я не відчуваю себе собою. Зараз я не в оптимальній психологічній формі та не готова виходити на корт, тому вирішила завершити сезон», – зазначила спортсменка.
Напередодні Різдва і Нового року спорт знову нагадує про просту річ: майбутнє ніколи не приходить саме – його потрібно витримати, вибороти і вистояти до стартового свистка. У 2026 році український спорт увійде без ілюзій, але з досвідом, який уже неможливо відібрати. Це буде рік нових імен, складних перезавантажень і, ймовірно, тих перемог, які не завжди вимірюються медалями, але точно – сенсами.
Редакція газети «Сурма» вітає своїх читачів із Різдвом Христовим та прийдешнім Новим роком. Нехай 2026-й принесе більше світла, стабільності й моментів, коли можна радіти не лише результату, а й самому руху вперед. А український спорт, як і вся країна, нехай продовжує робити те, що вміє найкраще – тримати удар і не втрачати себе.