Творче подружжя Володимир Балибердін та Галина Дюговська – митці, які народжують. Народили синів, які нині є Захисниками України. Народили безліч художніх творів та виставок під егідою Національної спілки художників України. А десять років тому народили ідею проекту «Сучасне мистецтво вогню» із задумом поєднати українських митців декоративно-ужиткового мистецтва, у чиїй творчості задіяний Вогонь. Йдеться про майстрів, які творять в царині кераміки, скла та металу.
Нелегко втілювався задум. Але – вдався!
– Тривав Майдан 2014 року. Здавалося б, мистецтво не на часі, адже вирішувалася доля країни, – пригадує кураторка проекту Галина Дюговська. – Саме тоді у Володимира Балибердіна визріла думка об’єднати майстрів, які працюють з «гарячими» техніками. Непросто ведеться художникам в часи катаклізмів, а ще важче тим, які працюють з різними технологіями. І то була ідея, покликана їх підтримати. Майже рік Володимир затверджував, домагався узгоджень. А коли відбулася перша виставка і побачили експозицію – це надихнуло всіх. «Сучасне мистецтво вогню» – не просто назва самого проекту, а щоразу відображення доленосних подій в долі України. Певна містика… А мене особисто мистецтво рятує. Лікує душу. В кожній роботі – душа художника спілкується з душею глядача…
Відтак масштабні експозиції «Сучасне мистецтво вогню» відбуваються раз на три роки та щоразу акумулюють оригінальні твори з усієї України. Винятком став ковідний час (тоді подію скасували). А цьогоріч, попри обстріли і блекаут, 31 жовтня у Будинку художника велелюдно відкрилася четверта Всеукраїнська виставка «Сучасне мистецтво вогню». Рівно о 16 годині, напередодні відкриття, погасло світло у виставкових залах. Але люди гуртувались, зігрівали одне одного словом і серцем. Підсвічували ліхтариками кожну композицію. Тож експозиційний старт став своєрідним мистецьким і духовним таїнством українців.
– Хіба нас можливо тепер чимось здивувати чи зупинити?! – риторично запитує мистецтвознавиця і кураторка проекту Зоя Чегусова. – «Темне відкриття» в наші «темні часи» не завадило нам відзначити десятирічний ювілей світлого та яскравого виставкового проекту «Сучасне мистецтво вогню», про історію якого хочу коротко нагадати.
2014 року Володимир Балибердін з ідеєю виставки звернувся до своєї секції, потім до Дирекції виставок, до голови НСХУ, до Ради областей. Зрештою всі пішли назустріч.
Проект став успішним і довгограючим. Уже в січні-лютому 2015 року відбулася Перша масштабна виставка, а згодом ще дві. І нині вже четверта імпреза. За 10 воєнних років організовано чотири потужних виставки! Хіба це не диво?
Володимира Балибердіна можна сміливо назвати батьком цього мистецького проекту. Але він працює від самого початку не один. З 2015 року утворилась високопрофесійна та дружня команда кураторів: Марко Галенко (1957-2025), Володимир Хижинський, Олеся Дворак-Галік, Микола Лампека (розділ кераміки); Тетяна Ільїна (розділ художньої емалі); Стас Кадочников (розділ скла); Володимир Балибердін (розділ художнього металу та ювелірного мистецтва), Галина Дюговська (кураторка-координаторка), Зоя Чегусова (координаторка-мистецтвознавиця).
Відомо – як назвеш корабель, так він і попливе. 2014 року я запропонувала нашій команді використати в назві виставки символічне словосполучення «мистецтво вогню» – термін, що виник у Франції 1886 року в час народження останнього великого архітектурного стилю «модерн» та його поширення по всій Європі аж до 1914 року.
Цей історичний термін об’єднує саме ті три види декоративного мистецтва, які передбачалося експонувати на виставках: метал, кераміку, скло. Адже всі три пов’язані з випалом у печі на високих температурах (до 1400 градусів). Саме в цій назві звучала певна актуальна на той час, як і зараз, глибинна символіка: керамічні, скляні, металеві твори народжуються у благодатному вогні, як і наша українська нація, проте в загрозливому вогні війни.
Цьогоріч талановиті учасники четвертої експозиції належать до різних поколінь: «стиглі» й досвідчені та юна студентська молодь з Києва та Київщини, Львова, Харкова, Дніпра, Одеси, Тернополя, Чернігова, Полтави, Миргорода, Кропивницького, Вінниці, Хуста, Косова, Вижниці тощо вразили глядачів своїми численними вкрай естетськими творами. Шанувальникам було чим насолодитися!
Кожну роботу можна в роздумах оглядати годинами. Вже самі лише назви по вінця сповнені смислами. Світлана Гібаленко – «Шовком ночі огорнута», «Священна», «Священний», «У пошуках квітки»; Юрій Войтович – «Виживання»; Віра Томашевська – «Літній сад з конем»; Олеся Дворак-Галік – «Павучиха», «Глини України»; Вікторія Ямкова – «Код життя»; Станіслав Кадочников – «Гривня понад усе»; Анна Нагорна – «Мідний бик»; Тетяна Бондар – «Таріль «Риба», «Єва з кішкою»; Богдана Гусаченко- Таріль «Птах»; Володимир Гонтаренко – «Створіння з морських глибин»; Володимир Балибердін – «Янгол. Спокій», серія «Кришталеві гори» та серія робіт із гільз «Пам’ять серця»; Руслана Гаган – «Заквітчана»; Юлія Гончарова – «Мандрівні черепахи», «Шарнірний вартовий», Декоративне панно «День і ніч»; Марина Гандиш – «Людина і матерія»; Олексій Махновський – «Затьмарення»; Марина Кривонос– «Він та вона»…
– Хочу назвати виставку «Сучасне мистецтво вогню» України народною, – розмірковує очільник секції декоративно-прикладного мистецтва Київської організації НСХУ Володимир Балибердін. – Тому що митці об’єдналися фактично на волонтерських засадах, і зробили для свого народу отакий подарунок. Наша секція декоративно-прикладного мистецтва – як мурахи: збираються і всі щось роблять. Жодної копійки не отримали з державного бюджету. Акумулюємо якісь кошти і робимо виставку. Без копійки на рекламу маємо розголос, і люди приходять, аби побачити. Зали наповнені. Проводили кураторські екскурсії. Відбулась і творча зустріч зі студентами Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, яка 25 березня зазнала ворожих руйнувань. Тим більш, що троє кураторів проекту викладають в Академії – Тетяна Ільїна, Володимир Хижинський, Микола Лампека. Також викладачем Академії є учасник виставки Юрій Войтович. Безпосередню участь у виставці взяли студенти Тетяна Бондар, Поліна Сікорська, Богдана Гусаченко, Андрій Тисячник, Вікторія Ямкова, Анна Нагорна, Каріна Сулім, Валерія Осадча, Юлія Гончарова, Галина Гугленко, Олексій Махновський.
Зустрічали роботи з різних куточків України. Відомий ювелір з Харкова Станіслав Дрокін, який створює прикраси з уламками снарядів, завітав на виставку зі своїми учнями та своїми творами (експонувалися впродовж першої доби). В’ячеслав Апет з Дніпра представив емалі «Будинок в снігу» та «Цього ранку сніжило». Марина Гадиш з Чернігова – твір «Людина і матерія». Світлана Єлькіна з Сумської області показала прикраси, виготовлені за допомогою гальванопластики. Емалі демонстрували Сергій Коробка та Євген Чижук з Києва. Кераміку – також кияни Марина Кривонос та Володимир Хижинський…
Концепція виставки полягає у тому, щоб показати творчий зріз українських митців різних поколінь. Аби гідно зібрати та представити проект такого рівня і масовості (щоразу не менше 100 учасників і кілька сотень робіт, цьогоріч – трохи більше 200 творів), щоб був гармонійно створений простір виставки – кожен з команди професіоналів мав своє завдання. Діяли злагоджено. Ми вдячні кожному, хто з нами працював. Дирекція виставок доклалася. Національна спілка художників України та її Київська організація підтримали також.