Поки поїзди везуть українців у далекі краї за три тисячі кілометрів, TikTok потихеньку стає американською компанією: міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив про досягнену з Китаєм угоду щодо продажу 80% китайської соцмережі американським інвесторам. Чи це щось змінить для пересічного користувача? Так, безумовно. 
Буде менше рашн-пропаганди, менше реклами китайського непотрібу, менше антиукраїнської «повєсточки». І, звісно, ніякої китайської антиамериканської пропаганди.
Тому що заради цього аж цілий Президент США наполягав на продажі компанії та погрожував санкціями. І це зрештою спрацювало.
Бо у США розуміють загрози в інформаційній сфері і серйозно до них ставляться. Вони чи не першими почали боротися з росіянськими «антивірусами» та «соцмережами». Пізніше зрозуміли, що лапті активно працюють в американських соцмережах і почали вимагати від американських соцмереж боротися з фейками, ботмережами, пропагандою, маніпуляціями.
Але на китайські соцмережі американці не мали таких важелів – а от китайська влада мала, і вагомі. Але загроза ТіkТоk для США не просто залишалася – вона посилювалася. Тому американці не стали «бити по хвостах» – блокувати чи забороняти – а одразу пішли до кореня проблеми: до власника. Шлях цей був довгий і складний – але і приз буде відповідний.
І от, до речі, на цьому кейсі буде цікаво подивитися, який приклад покаже нам американська демократія. Зокрема, якою буде їхня позиція після отримання влади над ворожим застосунком: чи продовжать вони паразитувати на користувачах і, фактично, зловживатимуть цим так само, як і КНР – чи все ж припинять збирати персональні дані у промислових масштабах, запровадять нормальні рівні правила та однаково каратимуть порушників.
(Усі збіги з «Дією» та наступною українською владою – випадкові, звичайно).
Після остаточного продажу ТіkТоk цей кейс можна буде одразу вносити у підручники світової інфобезпеки та писати сценарії для голлівудських блокбастерів а-ля Die Hard: «історія про те, як США ліквідували найбільшу загрозу інфопростору США та всьому Світу».
І це буде історія також про «шлях лідера світової демократії»: не лізти самим у смартфони громадян (щоб зробити там «добре» і самим стати загрозою), а ліквідувати корінь реальних загроз, які насправді лізуть у смартфони громадян.
А тепер переводимо погляд на Україну. Наш найбільший геополітичний ворог – роісся. Її найпотужніший інструмент у інформаційній складовій війни – телеграм.
Тих, хто вважає Дурова якимось там «опозиціонером» чи «борцем за свободу» – одразу відправляю гуглити «как телеграм связан с фсб», від російського ж таки видання «Важнийє історійї».
Так от, роіссіянський телеграм є найпотужнішою зброєю у інформаційні війні проти України. Що робить з цим фактом українська влада? Створює офіційні ТГ-канали. Плодить купу дезінформаційних «карточних офісів», з яких «мочить» політичних опонентів та і усіх незгодних. Змушує усі органи влади України також завести собі офіційні ТГ-канали.
При цьому «Єдиний марафон» закликає «довіряти лише офіційним джерелам». Які самі постійно брешуть, але то вже трохи інша історія.
Ну тобто замість боротися проти телеграму – зе-цифровізатори максимально його педалюють та рекламують, жодним чином не обмежуючи. Сподіваючись, що телеграм допоможе їм на наступних виборах. Але при цьому інтереси країни України у інформаційній війні їх геть не цікавлять.
А от у США ставлять інтереси своєї країни найвище. Бо у них все ж демократія і все ж проводяться вибори. І тому замість завести офіційний ТіkТоk-канал ФБР тамтешня влада (і поточна, і попередня, до речі) вирішила, що інтереси Америки та її Great Again – значно важливіші, ніж сумнівні електоральні ніштяки.
Якщо тік-током користуються мільйони американців – це все одно загроза для США. Якщо телеграмом користуються мільйони українців – загрозу ігноруємо, краще використаємо її на наступних виборах.
Ось у чому полягає цивілізаційна різниця між державнимцьким мисленням та «роль кібербезпеки дещо перебільшена».