8 вересня 2022 року на 97-му році життя у засвіти відійшла королева Великої Британії Єлизавета ІІ. Вона правила понад 70 років — найдовше серед усіх британських монархів. З її смертю прийшов кінець великої епохи, це не лише історична подія, а й шалена втрата для британців та усього цивілізованого світу. Королева Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а також 14 країн Співдружності націй мала довге, насичене та гідне життя. «Сурма» також згадує, ким була ця Велика Жінка.
Елізабет Олександра Мері Віндзор з’явилася на світ 21 квітня 1926 року в Лондоні, в родині принца Альберта, герцога Йоркського, та герцогині Йоркської (Єлизавети Боуз-Лайон, майбутньої королеви-матері). Свої імена майбутня королева отримала на честь матері, королеви Олександри — прабабусі по батьківській лінії та королеви Мері — бабусі. У родині її називали пестливим іменем «Лілібет» (Lilibet).
Як онука короля по чоловічій лінії отримала титул британської принцеси — її Королівська Високість принцеса Елізабет Йоркська. На момент свого народження була третьою в порядку престолонаступництва. Тоді ніхто й не допускав думки, що в майбутньому Британія матиме величну Королеву.
Єлизавета зростала в любові й турботі рідних. Звісно, що до школи принцеса не ходила — здобувала домашню освіту, здебільшого з гуманітарним нахилом. Із раннього віку Єлизавета відрізнялася надзвичайно високим почуттям відповідальності.
У 1936 році Король Едуард VIII зрікся престолу — королем став батько Єлизавети, який узяв собі ім’я Георга VI. У такий спосіб принцеса Єлизавета стала спадкоємицею за припущенням (Heiress presumptive). Вона не отримала титули герцогині Корнуельської та принцеси Уельської через те, що якби в королівській сім’ї народився хлопчик, то він став би попереду принцеси в черзі на престолонаступництво.
Коли принцесі Єлизаветі виповнилося тринадцять років, розпочалася Друга світова війна. Її з молодшою сестрою Маргарет евакуювали до Віндзору. Розробляли також плани евакуації принцес до Канади, але, як відомо, їхня мати — королева Єлизавета заявила: «Діти нікуди не можуть їхати без мене, я ніколи не залишу короля, а король ніколи не залишить своєї країни». У той час принцеса організовувала пантоміми із дітьми персоналу Королівського дому у Віндзорі, а у 1940 році вона зробила своє перше радіозвернення під час Дитячої години BBC, в якому зверталася до евакуйованих дітей. У тринадцять років познайомилася з Філіпом Маунтбаттеном, кадетом Дартмутського військово-морського училища, сином грецького принца Андрія, закохалася в нього і підтримувала з ним листування протягом його служби в Королівському флоті.
У 1945 році Єлизавета вмовила батька дозволити їй зробити свій безпосередній внесок у перемогу. Вона приєдналася до Жіночої Допоміжної Територіальної Служби, де вивчилася на водійку вантажівки та була відома як № 230873 лейтенант Елізабет Віндзор. Це стало першим випадком в історії королівської родини, коли жінка служила у військовому підрозділі.
Перший закордонний візит Єлизавета здійснила у 1947 році, відвідавши із батьком Південну Африку. На честь свого повноліття, коли їй виповнився 21 рік, виступила із радіозверненням до Співдружності та Британської імперії: «Я проголошую перед вами, що все моє життя, буде воно довгим чи коротким, має бути присвячене служінню вам і нашій великій імперській сім’ї, до якої ми всі належимо».
20 листопада 1947 року Єлизавета одружилася з герцогом Единбурзьким Філіпом, своїм чотириюрідним братом. Багато хто виступав проти одруження через те, що принц Філіп бувправославним, не мав грошей, а його сестри одружилися з німецькими принцами, які були прихильниками нацистів. Мати Єлизавети також була проти і навіть, як свідчать останні біографії, називала Філіпа «гуном».
14 листопада 1948 року в подружжя народився первісток — принц Чарльз. Раніше, спеціальною відкритою грамотою, король дарував право дітям герцога Единбурзького та принцеси Єлизавети, герцогині Единбурзької, іменуватися принцами. 15 серпня 1950 року народила другу дитину — принцесу Анну.
Через погіршення стану здоров’я батька уже в 1951 році Єлизавета почала виконувати деякі з його королівських обов’язків. Того ж року вона відвідала Грецію, Італію, Мальту. В жовтні здійснила поїздку до Канади та відвідала президента США Гаррі Трумена. У січні 1952 року принцеса з герцогом Філіпом здійснила тур Австралією та Новою Зеландією, повернувшись через Африку. Новина про смерть короля Георга VI 6 лютого 1952 року від раку легенів застала їх у Кенії. Королева перебувала в готелі неподалік Найробі, коли їй повідомили про смерть батька. Це було вперше після Якова I, коли монарх успадкував престол, перебуваючи поза межами Великої Британії.
Проголошення 25-річної Єлизавети королевою Таємною радою Великої Британії відбулося у вівторок 7 лютого 1953 року в Сент-Джеймському палаці. 24 березня 1953 року, незадовго до коронації, від раку померла її бабуся — королева Мері. Як повідомлялось, її останньою волею було, щоб через траур коронацію онучки не переносили.
Сама коронація, яку вважають однією з найпишніших в історії, відбулася 2 червня 1953 року у Вестмінстерському абатстві. Це була перша коронація, що транслювалась телебаченням, хоча спочатку ідея телетрансляції мала багато противників, які вважали, що вона порушить сакральність моменту. Хоча Британія все ще перебувала у післявоєнній кризі, деякі коментатори описали коронацію, як зародження нової Єлизаветинської доби.
«Я щиро заприсяглася служити вам так само, як і багато хто з вас присягнув на службу мені. Протягом усього свого життя я всім серцем прагнутиму бути гідною вашої довіри», — сказала Єлизавета II у вечірньому зверненні після своєї коронації.
19 лютого 1960 року королева народила третю дитину — принца Ендрю, герцога Йоркського, а 10 березня 1964 року — принца Едварда, графа Ессекського.
Офіційною резиденцією королеви був Букінгемський палац, але, за повідомленнями, їй був більше до вподоби Віндзорський замок. Крім того, її резиденціями були Голірудгауз в Единбурзі, Сандрингемський палац і замок у Балморал, який і почув останній подих королеви.
Із 17:30 9 вересня 2015 року королева стала монархом, який в історії Великої Британії правив найдовше. Попередній рекорд належав королеві Вікторії, яка правила в країні 63 роки, 226 днів, 16 годин та 23 хвилини у період з 1837 до 1901 року. На момент смерті 8 вересня 2022 року правління Єлизавети II тривало 70 років та 214 днів. При ній було 15 очільників уряду Великої Британії: від Вінстона Черчилля до Ліз Трасс.
Аж до своєї смерті королева була однією з найпопулярніших осіб Великої Британії. За різними опитуваннями, її підтримували понад 80% підданих. Хоча справа принцеси Діани на деякий час похитнула популярність Єлизавети і авторитет монархії, але в довготривалій перспективі, як видно з досліджень громадської думки, не позначилася на ньому.
Британське суспільство і ставлення до монархії змінювалися, і термін «монархія» поступово замінив термін «королівська родина». Королева Єлизавета ІІ — велична історична постать, з якого боку не поглянути. Так, вона стала останнім монархом Британської імперії в повному сенсі цього слова: спершу, в 1960-70-х роках, відбулася деколонізація Африки, а в 1997-му країна передала Китаю Гонконг і позбулася останньої великої колонії. На її життя припав вступ і водночас вихід Британії з Європейського Союзу.
Королева Єлизавета II найчастіше з монархів в історії Британії подорожувала. У 1953-1954 роках вони з Філіпом здійснили піврічну навколосвітню подорож, ставши першим британським королівським подружжям, що обпливло земну кулю. Єлизавета стала першим панівним монархом Австралії, Нової Зеландії та Фіджі, що побувала там. У 1957 році вона перебувала з державним візитом у США та здійснила тур Канадою, де відкрила 23-тю сесію канадського парламенту. Також виступила з промовою на засіданні Генеральної Асамблеї ООН. У 1959 році королева здійснила ще один тур Канадою і вже як королева Канади відвідала США. У лютому 1961 року вона відвідала Туреччину на запрошення президента Кемаля Гюрселя, а пізніше — вперше Індію та Пакистан.
У часи правління королеви Єлизавети II завершився розпад Британської Імперії і повністю формалізувалася Співдружність націй, яка об’єднала більшість колишніх британських володінь. Тепер головною роллю голови Співдружності, якою була королева, стала необхідність підтримувати зв’язки країн Співдружності між собою та з колишньою метрополією. Королева часто грала важливу роль у відновлені порушених відносин із країнами Співдружності та згладжуванні протиріч.
Як конституційний монарх, Єлизавета II не мала висловлювати публічно свої політичні симпатії чи антипатії. Вона завжди дотримувалася цього правила. Однак існують свідчення, що королева схилялася до точки зору так званої «Однієї нації». Під час урядування Маргарет Тетчер було відомо, що королеву турбувало те, що її політика може призвести до серйозних соціальних проблем.
Варто пригадати й часи Смути в Північній Ірландії, що за чверть століття забрала життя понад 3 500 людей, і так звану деволюцію (збільшення повноважень парламентів Шотландії та Уельсу), і референдум про незалежність Шотландії у 2014-му, який ледь не призвів до розпаду Британії (до речі, Єлизавета II, як проговорився екс-прем’єр Девід Кемерон, була проти нього).
Усі ці події, здавалося, ніяк не вплинули на Єлизавету II. Вона залишалася «острівцем стабільності» для більшості британців. До авторитету додавався й сформований образ королеви. Увесь світ пам’ятататиме її незмінний образ — консервативні пальта в пастельних кольорах із капелюшками, улюблену породу собак — королівських коргі та любов до коней, а також маленьких корівок. Єлизавета II робила все, щоб показати себе близькою до народу. Цьому допоміг й інтернет. Наприклад, мережею розлетілися фото, як вона їздила верхи в 95 років, сама відправляла твіти за допомогою iPad чи пригощала гостей тортом. Участь у близько 600 заходах на рік постійно тримали королеву в полі зору медіа.
Водночас ця епохальна постать була другом України. Відразу після початку вторгнення росії в Україну 2014-го в промові королеви була згадка про «продовження тиску на росію». У березні 2022 року, вже після повномасштабного вторгнення, Єлизавета II зробила щедру пожертву фонду допомоги українцям, які втікають від війни, одягалася в жовно-блакитні кольори. А ще — надіслала окреме привітання Україні з Днем Незалежності, в якому побажала, щоб «український народ в Україні і по усьому світу мав нагоду відсвяткувати свою культуру, історію та ідентичність».
Неможливо описати та сказати все про Її Величність. Наразі Британія в 10-денному траурі. Ми з вами стали свідками історії. Королева Єлизавета ІІ житиме в серцях не лише своїх підданих, а й усього світу.
Rest in peace, Your Majesty.
Підготувала Діана Царук.