Минулого тижня по всій Україні випускники почули останній шкільний дзвінок, а кампанія зі складання Національного мультипредметного тесту набирає обертів – вчетверте в умовах повномасштабної війни з росією. Попри це, а також низку інших проблем, зокрема економічні виклики й постійні зміни, освіта в Україні все ж залишається однією з найстабільніших опор державності. Молоді люди, які сьогодні обирають фах та університет, стоять перед складним, але важливим вибором – не лише для власного майбутнього, а й для країни загалом. В умовах, коли Україна водночас виборює незалежність і реформує всі сфери життя, освіта стає не просто інструментом соціальної мобільності, а й ключем до відбудови країни.
Після повномасштабного вторгнення росії тисячі навчальних закладів змінили формат роботи, були евакуйовані або навіть зруйновані. Та попри це, українські університети зберегли свою функціональність і змогли швидко пристосуватись до нових умов: змішаного навчання, дистанційних технологій, гнучкого розкладу та підтримки студентів у складних обставинах.
Багато вступників обирають вітчизняну освіту, хоча мають можливість поїхати за кордон. Це не лише питання патріотизму – в Україні зберігається доволі висока якість освіти, а багато закладів уже працюють у партнерстві з провідними університетами Європи, США та Канади. У газеті «Сурма» ви неодноразово могли помітити, що згідно з високими цифрами поданих заяв на вступ до ВНЗ, левова частка випускників шкіл залишається в Україні.
Перед тим як визначиться цьогорічний рейтинг найпопулярніших університетів за кількістю заяв, пропоную пригадати лідерів 2024-го.
За результатами минулорічної вступної кампанії, абітурієнти найбільше довірилися класичним і технічним університетам:
• Львівський національний університет імені Івана Франка – понад 30 тисяч заяв;
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка – близько 29,5 тисячі;
• Національний університет «Львівська політехніка» – понад 28 тисяч;
• НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – понад 26 тисяч заяв;
• Чорноморський національний університет імені Петра Могили – найпопулярніший серед вишів Півдня України.
Ці університети приваблюють як широким вибором спеціальностей, так і високою якістю викладання, активним студентським життям і міжнародними зв’язками.
Ми вже пригадали найпопулярніші ВНЗ, а тепер погляньмо на спеціальності, які найчастіше обирали абітурієнти-2024:
• Психологія – ~50 тис. заяв
• Менеджмент – ~48 тис.
• Філологія (українська, англійська, німецька) – ~45 тис.
• Право – ~40 тис.
• Комп’ютерні науки – ~33 тис.
• Маркетинг – ~29 тис.
• Інженерія програмного забезпечення – ~22 тис.
• Середня освіта (учительські спеціальності) – ~21 тис.
• Економіка – ~19 тис.
• Кібербезпека – ~18 тис.
Цікаво, що попри загальну критику гуманітарних спеціальностей, вони досі мають велику популярність серед молоді. Хоча вже не один рік поспіль експерти з освітніх галузей і навіть із самого міністерства освіти радять обирати «менш філологічні» галузі.
Але як щодо того, що насправді потрібно на ринку праці? Звісно, що студентський період здається окремим життям, але він все одно закінчується і вчорашньому студенту потрібно реалізовувати себе на ниві дорослого життя, де багато комуналки, щосезонного здорожчання продуктів і побутових проблем.
Популярність серед школярів тієї чи іншої спеціальності не завжди дорівнює затребуваності. Роботодавці дедалі частіше озвучують потребу в конкретних спеціалістах. Серед них:
• IT-фахівці: програмісти, аналітики даних, кібербезпекарі;
• інженери: механіки, будівельники, електротехніки, фахівці з автоматизації;
• медики: лікарі, медсестри, реабілітологи, психологи (проте не стоматологи, за словами Міноствіти);
• педагоги: особливо вчителі математики, фізики, інформатики та української мови;
• аграрії та екологи: на тлі змін клімату та потреби у продовольчій безпеці.
Також зріс попит на адміністраторів, логістів, спеціалістів з міжнародних відносин та державного управління, особливо у громадах.
Такі статистичні дані підтверджують і в міністерстві освіти, водночас наводять свої. В інтерв’ю «Українському радіо» заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький застеріг абітурієнтів вступати на спеціальності, які вже давно мають високу конкурентність на ринку праці, а з поширенням ШІ можуть взагалі бути автоматизовані.
Зокрема, однією з таких спеціальностей є «Облік та оподаткування».
«На спеціальність “Облік та оподаткування” є достатньо великий попит, але торік 91% таких студентів платили за спеціальність самі. І мені дуже шкода, адже три тисячі тогорічних вступників, на жаль, матимуть проблеми з працевлаштуванням», – зазначив Винницький.
Натомість посадовець радить цьогорічним вступникам розглядати спеціальності, пов’язані з людським капіталом.
«Медики, вчителі, терапевти-реабілітологи – це три спеціальності, які надзвичайно важливі. Можу додати ще четверту – психологія. Перші три – це важкі для навчання спеціальності, там високі порогові бали, але ми намагаємося людей стимулювати», – наголосив він.
Винницький додав, що важливими є інфраструктурні спеціальності:
«Відтак все, що стосується архітектури, будівництва, різних інженерних спеціальностей, енергетики, автотранспорту, авіації, безпілотної інженерії, є дуже важливим. На цих спеціальностях більше бюджетних місць та є можливості отримати ґрант для контрактників. На фундаментальні спеціальності – фізика, хімія, біологія, геодезія, екологія, землеустрій тощо – маємо відносно малу кількість вступників, на жаль, а потреби ринку праці є великі».
Також він розповів, на які спеціальності цьогоріч буде зменшена кількість державних місць та збільшена вартість навчання на контракті:
«У нас є певна кількість спеціальностей, які ми називаємо кон’юнктурними. Туди вступає багато абітурієнтів, але після чотирьох років вони не знаходять себе на ринку праці. Це право, економіка, менеджмент, туризм, ресторанний бізнес, журналістика, навіть стоматологія. Ми зменшуємо кількість державних місць на такі спеціальності та водночас збільшуємо ціну контракту. Це стосується саме тих спеціальностей, які не забезпечує ринок праці», – поінформував посадовець.
Водночас міністр аграрної політики Віталій Коваль повідомив, що державне замовлення на підготовку бакалаврів та магістрів аграрного профілю у 2025 році збільшать на 10,2%.
За його словами, освіта – це фундамент для сталого розвитку агросектору та відновлення країни, тому кількість бюджетних місць для здобуття ступеня бакалавра в галузі аграрних наук зросте на 150 і сягне 5 300 місць. Для підготовки магістрів на основі освітнього ступеня бакалавра державне замовлення збільшиться на 440 місць – до 2 394 загалом.
Також окрему увагу у 2025 році надано ветеринарній медицині: державне замовлення на підготовку магістрів за цією спеціальністю зросте на 205 місць і становитиме 925 місць.
Щодо державного замовлення на підготовку фахових молодших бакалаврів, у 2025 році воно залишиться стабільно високим: загальна кількість бюджетних місць становить 5 270.
Тобто загалом для підготовки майбутніх аграріїв держава виділяє майже 14 тисяч бюджетних місць.
Шановні абітурієнти, не орієнтуйтесь лише на популярність. Звісно, обирайте спеціальність за покликанням і здібностями, але варто розглянути й більш технічні напрямки, які в майбутньому можуть дати стабільну роботу й високий дохід.
Не забувайте про soft skills: комунікація, критичне мислення, адаптивність стають не менш важливими за знання. У галузях, яких ви, можливо, боїтеся через їхню серйозність, також працюють люди, які в школі мали різний рівень успішності.
Освіта – це не лише про диплом, а й про майбутнє. У 2025 році українським абітурієнтам слід бути гнучкими, далекоглядними і відповідальними. Обирайте спеціальність, яка відповідає вашим цінностям і відповідає викликам часу, – і ви не помилитесь.