Питання про передачу США українських корисних копалин, яке останні тижні сколихнуло суспільство, може мати дуже серйозні наслідки для України. Ось прочитав, що президент на пресконференції сказав, що «...керівництво України робить усе для досягнення взаємопорозуміння з Трампом щодо фонду управління корисними копалинами. Президент не визнає борг України у 500 мільярдів доларів, про який казав Трамп. Але принципова готовність передачі частини українських копалин в управління одного фонду спільно з США досягнута. До речі, президент пообіцяв, що правоохоронці проведуть перевірку або переоцінку, які саме копалини можна забрати у недобросовісних власників».
Отже, з огляду на цю відповідь, ми бачимо, що цей «американський фонд управління українськими копалинами» буде створено і питання, яке залишається, це лише узгодити суму боргу...
Ще від президента прозвучало: «...президент пообіцяв, що правоохоронці проведуть перевірку або переоцінку, які саме копалини можна забрати у недобросовісних власників».
Тобто виходить, що надр, які б перебували в розпорядженні держави уже немає? Чи є?
І найголовніше, якщо віддати за якісь борги частину українських надр США, а потім йти до Європи чи якоїсь іншої країни із протягнутою рукою по безкорисну допомогу, то чи ми її отримаємо?
Адже логічно, якщо ми зі США розраховуємося за допомогу копалинами, то чим гірші ті країни, які нам також допомагали?
І я на цьому уже наголошував, що коли Трамп ще не встиг озвучити свої побажання, як тут же, як пише «УП», сказав свою думку Шольц: 3 лютого, після неформального оборонного саміту ЄС у Брюсселі розкритикував вимогу президента США Дональда Трампа до України поставити в США рідкоземельні метали в обмін на фінансову допомогу».
Пряма мова Шольца: «Ці ресурси країни нам слід було б використовувати для фінансування всього того, що знадобиться після війни». За його словами, «було б дуже егоїстично і егоцентрично» використовувати отримані гроші зараз для фінансування підтримки оборони.
Шольц підкреслив, що в майбутньому Україні знадобиться сильна армія, а також фінансування відновлення країни. «Це великі завдання, якщо врахувати величезні руйнування, які відбуваються в Україні. І саме тому я думаю, що було б краще, якби ресурси України були використані для хорошого майбутнього», – зазначив канцлер Німеччини («Українська правда»).
Тож, чи розуміють українці, а тим більше Зеленський, що договір про підписання передачі копалин США за допомогу, заганяє Україну у пастку? І, варто врахувати, що це не випадкова «пастка», а серйозна розробка, біля якої лише для виду розігруються якісь спектаклі.
Коли усі майбутні допомоги уже будуть йти за принципом: а скільки ви нам за той чи інший літак віддасте копалин?
Чому одним так можна, а іншим ні? І ці питання уже будуть ставити навіть лояльні до нас керівники країн. І не тому, що вони будуть цього так хотіти, а просто уже з них почнуть вимагати так ставити це питання їхні виборці.
І, я думаю, якщо тільки українська влада поставить підпис під цим договором, то російська пропаганда донесе до усього світу і розставить «правильні» акценти щодо суті цього договору, коли Україна з американцями розраховується за допомогу, а з тими ж французами чи німцями ні. Як сприймуть таку образу прості європейці, коли вони зі своїх кишень допомагали українцям, водночас українці американцям вертають цю допомогу, а їм ні.
Хтось хоч уявляє, що після цього почнеться?
І ось ми залишимося лише із договором про здачу України США у концесію, а сьогоднішні союзники відвернуться ображені. І це буде логічно.
То з ким же ми потім залишимося?
Тому Трамп і поспішає з підписанням цього договору із легітимним чи «не легітимним» Зеленським. Їм це байдуже. Адже річ не в тому, коли ще будуть розроблятися ці копалини і чи взагалі там ще щось залишилося для передачі американцям, а головна ціль цього договору, для нього і путіна, полягає у тому, щоб відсікти від нас усіх наших союзників та залишити нас наодинці з агресором, розколоти Європу і налаштувати наших союзників проти українців, коли європейці почнуть звинувачувати свою владу у тому, що американці добилися повернення своїх затрат у війні, а вони ні.
І, за допомогою росії, у Європі почне розкручуватися питання: «А чим гірший європейський платник податків від американського? Чому Трамп добився компенсації затрат, а той же Макрон – ні?».
І що тоді у відповідь на це скаже Макрон французам?
Ви, ті хто ратує за підписання цього договору – подумали, чим це може закінчитися? Чи ви працюєте проти України?
Про автора: Сергій Медвідь – письменник, академік Академії інженерних наук, кандидат аграрних наук.