Дуже скоро, на мою думку, історики назвуть цю Мюнхенську конференцію такою, що змінила світ.
Коли ми обговорюємо виступ на ній Венса і його сміливість, із якою він кидав у вічі європейцям звинувачення, то варто не забувати, що саме США робило усі ці роки керівників європейських країн інертними, беручи на себе вирішення багатьох європейських питань, особливо у міжнародній політиці і обороні. Саме США говорили їм, з ким дружити, а з ким – ні….
Я колись в одній зі своїх книг писав: «А ось тепер трохи повернімося в минуле. За часів холодної війни вільний світ, що стояв перед загрозою знищення, шукав захисту у наддержави. Тому західні демократії і об’єдналися в НАТО – альянс, який підпорядковувався США. Але після розпаду Союзу і закінчення холодної війни Сполучені Штати залишилися без ворога, який дозволяв їм уособлювати одночасно і наддержаву, і лідера вільного світу. Розумієш, у країн зник стимул, що змушує їх підкорятися волі наддержави. А якщо ще згадати історію, де в 40-ві роки минулого століття в Ялті і Потсдамі союзники – «велика трійка» відверто, як ті переселенці старого Заходу, ділили світ, де рубежами, щоб перекроювати мапу Європи, вважалися ті кордони, де зупинилася червона армія і її союзники… Потсдамська угода дозволяла росіянам, англійцям і американцям так поділити світ між собою. Так що не можна сказати, що всі країни заходу з радістю прийняли втручання “визволителів” у своє життя. І не слід забувати, що в 1969 році Франція уже виходила із НАТО. А введення нової грошової одиниці “євро” – це теж прагнення Європи до більшої самостійності…».
Тож активним європейським лідерам уже давно заважало домінування американців у Європі. Але ніхто не брав на себе сміливості це сказати. А напад росії на Україну трохи згладив ці кути і підняв роль НАТО та об’єднав США і ЄС. Але як бачимо – ненадовго.
Мені виступ Венса нагадав ГКЧП, яке прискорило розпад срср. Коли, усі уже зрозуміли, що верхи не можуть, а низи уже не хочуть. Коли ГКЧП дало можливість усім регіональним лідерам швидко відвернутися від москви і вести свою політику, виправдовуючи свої вчинки тим, що у москві самі не знають, чого хочуть.
Потім, як пам’ятаєте, була
«Біловезька угода» про створення «Співдружності Незалежних Держав». І я думаю, що про створення чогось подібного говорили в Парижі лідери європейських країн.
Ніхто не знає, чим це закінчиться, але я вважаю, що гірше не буде.
Але те, що США уже найближчим часом не будуть домінувати у Європі, я впевнений. Співпраця, звичайно, буде, а ось того впливу США як «старшого брата» на європейський континент уже не буде. Ще один «СРСР» – пішов у безвість.
Ось що означає цей виступ Венса.
Про автора: Сергій Медвідь – письменник, академік Академії інженерних наук, кандидат аграрних наук.