Починати треба, звісно, з анексії Криму без єдиного пострілу, з «мирних» договорняків Порошенка, потім «головне – перестати стріляти» і «подивитися в очі путіну». Потім «шашлики на травневі», війни не буде, війна, шок, ура! – перемога, золоті яйця, весільні дрони, розпіарений контрнаступ, Новий рік у Криму, поразка, демотивація, бусифікація, призначення цапів-відбувайлів, огидна підкилимна гризня за оборонні бюджети, ставка на Трампа, підготовка до виборів, розчарування Трампом, підготовка до кінця всього...
Війна, яку ми програли, і Україна, яку ми знову втратили.
Не тому, що влада всі роки незалежності погана, безталанна, тупа, жадібна, а тому що ми – такі. Бо, певно, неможливо одним ривком, як барон Мюнхаузен, витягнути себе за волосся з радянського імперського болота, в якому століттями вчили любити царів і вождів, в якому звичайна людина – просто гвинтик, робоча сила, гарматне м’ясо, електорат.
Щоб жити «як у Німеччині» або хоча б «як у Польщі», треба бути відповідальним громадянином, не чекати подачок від держави, а самому бути державою. Цьому ніхто не вчив, і «національна свідомість», одягнена в національне вбрання і розмовляюча національною мовою, це не зовсім те ж саме, що національна відповідальність, яка сотнями тисяч вже загинула на фронті.
...Ще на початку дев’яностих років, після закінчення Холодної війни, у Британії понад 10 тисяч чоловіків і жінок несли добровільну службу у вільний від основної роботи час у Королівському корпусі спостерігачів (ROC), що відіграв найважливішу роль у протиповітряній обороні Великої Британії в роки Другої світової війни.
ROC був організацією цивільної оборони, створеною для візуального виявлення, ідентифікації, відстеження ворожих літаків над Великою Британією.
Корпус діяв у Сполученому Королівстві з 1925 до 1995 року. У ньому служили одночасно десятки тисяч людей.
З початку Другої світової війни Корпус спостерігачів працював на повну силу 24 години на добу, 7 днів на тиждень, виявляючи ворожі літаки і ракети (ФАУ-1), і передаючи цю важливу інформацію групам винищувального командування Королівських ВПС і наземним засобам ППО.
Персонал ROC був задіяний наступним чином: співробітники класу A повинні були чергувати 56 годин на тиждень, а персонал класу B – 24 години на тиждень.
У 1944 році під час підготовки до вторгнення до Франції (операція «Оверлорд») було відібрано 796 спостерігачів на кораблі ВМФ для розпізнавання літаків противника.
До 1945 року у Великій Британії нараховувалося 39 центрів повітряного спостереження, що охоплювали понад 1500 постів.
А скільки цивільних спостерігачів і постів у нас?.. У цьому-то й уся проблема, яку ніякі вожді і ніякі вибори не виправлять.
Про автора: Юрій Касьянов – офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів та БПЛА для української армії та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».