З кожним роком усе далі відходять у минуле ті трагічні часи, які історія знає як Голодомор 1932-33 років. Але біль від пережитого не стає меншим. І пам’ять нащадків не стає меншою. Й усвідомлення страшного злочину проти людей, проти людяності з роками усе більше загострюється, особливо на тлі тих подій, які відбуваються сьогодні на українській землі. Адже тоді московія хотіла знищити нас, українців, голодом, а сьогодні хоче знищити війною. Ось чому відзначення чергових роковин Голодомору-Геноциду набуває для нас особливого змісту і особливого сенсу. І, слугуючи своєрідним містком між минулим та сьогоденням, спонукає українців єднатися заради майбутнього, заради мирної, заради щасливої долі нинішніх та прийдешніх поколінь.
Таким був лейтмотив і цьогорічних траурних урочистостей: відзначення 91-ї річниці Голодомору-Геноциду 1932-33 років відбулося у неділю, 24 листопада, на посілості парафії святого Андрія Первозваного УПЦ-ПЦУ в місті Блумінгдейл. Організаторами стали Генеральне Консульство України в м. Чикаго, Український Конгресовий Комітет Америки – Відділ Іллінойс та Мережа Нащадків Голодомору при Світовому Конгресі Українців. Разом з вірянами громади святого Андрія, участь у вшануванні пам’яті мільйонів закатованих голодом взяли представники низки українських громадських організацій, небайдужі українці Чикаго та передмість. Доєдналася до урочистостей і українська захисниця Світлана Біла, яка за сприяння благодійного фонду Revived Soldiers Ukraine перебуває в Америці на протезуванні та реабілітації.
Панахиду за невинно загиблими жертвами найбільшого злочину московського режиму проти українського народу очолив за участі багатьох священників Владика Панкратій. Відправу супроводжував спів хору церкви св. Андрія під орудою Тараса Руденка. А настоятель храму митрофорний протопресвітер Віктор Полярний перед початком панахиди звернувся до присутніх зі щирою промовою про роковини подій, які з глибоким болем і світлою пам’яттю відзначаємо. Промовець подякував усім присутнім за участь у вшануванні сьогоднішнього жалобного спомину, за молитви і зазначив:
«Ми, всі разом і кожний зокрема, і не тільки раз на рік, а при кожній нагоді, мусимо розповсюджувати, голосно засвідчувати перед усім світом про найбільший злочин комуністично-кремлівського режиму проти українського народу. Геноцидом і страшним злочином визнали великий і страшний Голодомор 1932-1933 рр. десятки держав світу. Проте, в міру розкриття правди, почала посилюватися протидія правді з боку тих сил, які відчувають свою внутрішню спорідненість з організаторами Голодомору. Ці сили бойкотують і нівечать блаженну пам’ять невинних жертв Українського Геноциду. Ці темні сили мовчать про те, що у свідомості Сталіна та його оточення колективізація замислювалася і реалізовувалася не тільки як каральна акція по відношенню до волелюбного селянства, але і як спосіб “вирішення національного питання”.
Тільки області, заселені переважно українцями, були оточені військовими загонами – щоби люди не могли врятуватися від голоду втечею. Тільки в цих областях активісти радянської влади вилучали все продовольство, а те, що не могли забрати із собою, нищили на місці.
Саме в Україні в 1929-1930 рр., до початку Голодомору, було жорстоко згорнуто політику національного відродження, проведено серію каральних заходів, спрямованих на знищення або ув’язнення української національної інтелігенції, серед яких згадаймо процес “Спілки визволення України” та знищення Української Автокефальної Православної Церкви.
Сьогодні, в ці нелегкі часи для українського народу, ми молимося, щоб Господь Бог вселив у серця наші страх Свій Божественний і любов до України та одне до одного; щоб припинив всіляку ворожнечу; щоб визволив нас від спокус та зберіг нашу державу і народ у єдності, мирі та злагоді; і щоб у серці кожної людини, якій доля України не є байдужою, засвітився вогник скорботи та світло надії на перемогу українських воїнів.
Вічна пам’ять загиблим від страшного голоду-геноциду та всім, хто життя віддали за Державність України!».
Після панахиди під куполом нашого храму відбулася тематична програма, на початку якої Гімн Америки виконала Ольга Цвинтарна, а Гімн України – українська оперна співачка Аріна Домскі. Ведучою програми була Олександра Городиська-Ґашлер, вихованиця при осередку СУМ ім. Миколи Павлушкова в Чикаго. Вона нагадала присутнім, що «...наш обов’язок – передати пам’ять про трагедію Голодомору наступним поколінням, щоб вона ніколи не повторилася. Пам’ятаючи про Голодомор, ми захищаємо права людини, нашу гідність і свободу, а також зберігаємо національну ідентичність, яка, попри всі труднощі, змогла вистояти й продовжити свій шлях до незалежності». Після цих слів присутні встали на хвилину мовчання.
Далі слово мав Генеральний Консул України в Чикаго Сергій Коледов, який, зокрема, сказав, що сьогодні той самий ворог, що і в часи організованого проти українців голодомору, розв’язав повномасштабну війну і знову намагається знищити український народ. А тому нам, як ніколи, потрібна зараз єдність і підтримка України.
Марія Коркач-Грошко, віцепрезидент УККА-відділ Іллінойс та колишній член комісії з питань Голокосту та Голодомору штату Іллінойс, зачитала Прокламацію від губернатора штату про визнання Голодомору геноцидом і слова його підтримки українського народу.
Головним доповідачем на програмі виступила Оля Сорока, голова Мережі Нащадків Голодомору при Світовому Конгресі Українців (повний текст доповіді «Пам’ятаємо Голодомор – геноцид українців триває! (Вшанування 91-х роковини Голодомору)» доступний на веб-сайті Світового Конгресу Українців за посиланням https://www.ukrainianworldcongress.org/ua/pamyata%d1%94mo-golodomor-genoczid-ukra%d1%97ncziv-triva%d1%94/ (українською мовою) https://www.ukrainianworldcongress.org/we-remember-the-holodomor-the-genocide-against-ukrainians-continues/ (англійською мовою).
Учні п’ятого і шостого класів Школи українознавства при Катедрі Святого Андрія (Яна Паланиця, Уляна Угренчук, Данієль Циков, Василь Корбут, Артем Боднар, Богдан Кравчук, Тарас Черновський) запропонували присутнім зворушливу літературну композицію з підібраних віршів про вшанування жертв Голодомору. Учень третього класу Михайло Гавриляк виконав пісню «Голодомор» (автор пісні Анатолій Салогуб). Виступив хор осередку СУМ ім. Миколи Павлушкова під орудою диригента Володимира Поповича – колектив виконав пісні «Зроніть сльози» (слова Ніни Виноградської; музика З. Корінця; аранж, О. Рибака) і «Молитва за Україну» (М. Лисенко).
По завершенні програми, духовенство та всі учасники зібрання пройшли ходою до пам’ятника жертвам Голодомору, який споруджений біля храму святого Андрія Первозваного у 1993 році. До підніжжя пам’ятника Генеральний консул України в Чикаго Сергій Коледов, голова УККА-Відділ Іллінойс доктор Марія Дмитрів-Капеняк та голова Мережі Нащадків Голодомору Оля Сорока поклали вінки. Співачка Оля Цвинтарна виконала тут «Вічную пам’ять».
…Не забуваймо свого минулого. Нехай у душі кожного із нас завжди горить свічечка пам’яті. Нехай на вустах буде молитва. Щоб колишні трагедії не повторилися. Щоб нинішня біда в Україні скінчилася. Щоб Господь благословив нас миром і любов’ю.
Про автора: Марія Коркач-Грошко – заступник голови виконавчої ради парафії св. Андрія Первозваного в місті Блумінгдейл.
Фото Марійки Слобідської та Івана Яреська.