Ветерани російсько-Української війни -студенти програми цетру Лідерства Захисників України з викладачами та президентом НаУКМА Сергієм Квітом
Ветерани і викладачі Могилянки
В Україні уже 11-й рік триває війна. У відповідь на воєнні виклики Києво-Могилянська академія з 2015 року працює з військовими, їхніми сім’ями та дітьми на базі створених спеціально для них програм, надає психосоціальну підтримку. Могилянка, як академічний заклад, активно включилася у процес соціальної трансформації, заангажована у стратегію з розвитку людського капіталу. Для нас вкрай важливо донести цю інформацію нашим приятелям в США, поділитися з проектами, які б зацікавили міжнародних донорів. Наша розмова з Яною Чапайло, керівницею Ветеранського ресурсного центру НаУКМА Центр Лідерства Захисників України.
Яна Чапайло
– Куди ми рухаємося? Це питання найчастіше можна почути в академічному середовищі України. І якщо багато хто з студентів та викладачів залишили країну під час війни, Яна Чапайло обрала зворотній напрям. Поділіться Вашою особистою історією.
– Завжди і у всьому я наголошую на своїй подяці своїй Alma Mater – Могилянці. Я пишаюся бути її випускницею, завдячую їй своїми друзями, наставниками, колегами. Працюючи над освітньою реформою у 2016-2021 роках, часто чула від колег з інших закладів вищої освіти, що ми, могилянці, хочемо створювати «могилянки», куди б не потрапили. В цьому є зерно правди. Після навчання в закладі з такою давньою історією, традиціями, яка завжди стояла і стоїть на засадах доброчесності й активному служінню Україні, мені хотілося робити більше, щоб підтримувати Україну в її змінах на краще. Тож коли в 2021 році мені пощастило отримати стипендію імені Фулбрайта на навчання в США і здобувати магістратуру в Університеті Меріленду на напрямкові міжнародної освітньої політики, я знала, що ця додаткова освіта і досвід мені стануть в нагоді після повернення в Україну. Попри те, що дуже люблю Сполучені Штати, маю там багато друзів і колег, поділяю цінності цієї країни, неймовірно люблю мандрувати нею і відкривати чарівні місця та натхненних людей, дім мій в Україні. Тож я знала, що я повернусь.
Із початком великої війни, зваживши всі за і проти, я зробила свідомий вибір завершити навчання в Сполучених Штатах. Тож повернулася уже влітку 2023 року. Натомість вирішила усе, що я можу вивчити і здобути в Сполучених Штатах, якомога тісніше пов’язати з українським контекстом. І будучи в Штатах, намагалася використовувати усі можливості, щоб говорити про Україну, про нашу екзистенційну боротьбу з російським загарбником. Саме тому обрала для фінального дослідження тему освіти як інструменту реінтеграції ветеранів.
Сполучені Штати мають чималий досвід упровадження проектів та ініціатив на підтримку ветеранів і ветеранок. Україні є чому повчитися в свого найближчого партнера. Мені було дуже цікаво вивчати досвіди суспільних ініціатив, локальних спроб налаштувати процеси так, аби захисники і захисниці могли знайти своє місце в суспільстві після повернення з війни. Попри це, російсько-українська війна це дуже особливі реалії. Це молоді ветерани і ветеранки, велика кількість яких – цивільні, які взяли зброю до рук вимушено, бо в їхній дім йшов окупант.
Я вірю, що освіта – це надзвичайно важливий інструмент зміни суспільства. Недарма всі тиранії передусім беруться закривати школи і університети, переписують шкільні програми, беруться до перенавчання суспільства. Але освіта для мене – це про добро, про можливість відкривати для себе щось нове, творити нове, будувати спільноту однодумців. Тож саме на освіту я покладаюся як на те, що сприятиме й допомогатиме ветеранам і ветеранкам після повернення з війни знайти своє місце в суспільстві, стати економічно незалежними, і долучитися до відбудови України.
– Перша реакція на пропозицію очолити центр для ветеранів і ветеранок та ваші перші враження на посаді керівниці у своїй альма-матері?
– Стати керівницею Ветеранського ресурсного центру в Києво-Могилянській академії «Центр Лідерства Захисників України» для мене дуже велика честь і вияв довіри. Безумовно, мене надихає те, що Могилянка вкотре стає першою в починаннях суспільно-важливих ініціатив. Звісно, що це також велика відповідальність. Адже все, що ми робимо, усі програми, ініціативи, спрямовані насамперед на посилення спроможностей ветеранів і ветеранок, які після військової служби хочуть продовжувати брати на себе відповідальність і бути проактивними уже в цивільному житті, працюючи на благо України.
Я надзвичайно вдячна передусім президентові НаУКМА Сергієві Квіту, усій нашій могилянській спільноті і її друзям, в Україні і за кордоном, Фундації Києво-Могилянської академії в Америці за постійну підтримку.
Мене вражає підтримка викладачів і студентів Києво-Могилянської академії в наших починаннях. Дуже надихає, що уся академічна спільнота готова долучатися знаннями, ідеями, часом, щоб втілювати спільно ініціативи для наших захисників і захисниць.
Ми знаємо, що війна не завершена. Розуміємо, що усі сили потрібно покладати на наближення перемоги. Але після повернення наші захисники і захисниці заслуговують отримати найкращі можливості для подальшої реалізації в цивільному житті. І ці можливості уже зараз надає Могилянка як університет, відомий своєю високою якістю освіти, цінностями, і патріотизмом. Ми підтримуємо тих, хто захистив Україну. І шукаємо усіх можливостей, аби робити це якнайкраще.
Місія «Центру Лідерства Захисників України» НаУКМА – це створювати можливості для професійної реалізації ветеранів і ветеранок, які хочуть продовжувати брати на себе відповідальність за майбутнє України уже в цивільному житті, впливати на розвиток нашої держави. Цю місію ми можемо реалізувати лише спільними зусиллями і напрацюваннями. Тому завжди наголошую на вдячності за підтримку, яку ми отримуємо.
– Центр Лідерства Захисників України розпочав свою роботу у вересні цього року. Як відбувався відбір учасників, скільки майбутніх Лідерів стали слухачами програм? Що спонукало їх зробити вибір на користь Могилянки?
– Наші захисниці та захисники на фронті сьогодні є саме тими, кому наше суспільство довіряє свою безпеку та життя. Вже зараз ми спостерігаємо за чималою кількістю тих військовослужбовців, хто доводить свою спроможність об’єднувати навколо себе інших, є ціннісним орієнтиром для військової та цивільної спільноти, які знаходять творчі рішення у неспівмірному простистоянні з противником. Ці люди є надзвичайним потенціалом, який має усі перспективи стати основою подальшого розвитку не лише війська, але й нашої Держави у майбутньому.
Києво-Могилянська академія вбачає свою місію у підтримці таких лідерів, допомозі їм у здобутті нових знань та вмінь, підсиленні лідерських навичок та долученні їх до спільноти, яка формуватиме і упроваджуватиме майбутній порядок денний розвитку нашого суспільства. Саме тому наша академічна спільнота за підтримки наших випускників та партнерів восени розпочала освітню програму «Лідерство і Стійкість».
Сертифікатна програма створювалася командою Центру Лідерства (зокрема, мною та Марією Саврун), із залученням фахової експертизи ветеранів та чинних військовослужбовців, викладачів та викладачок НаУКМА. Співавторами програми є Оксана Сироїд (авторка та викладачка курсів з публічної політики і врядування, права у Київській школі економіки, до 2018 – НаУКМА , з квітня 2022 року в ЗСУ, де займається впровадженням новітніх програм військової освіти та підготовки, до 2018 року опікувалася впровадженням нового стандарту юридичної освіти. У 2014-2019 була заступницею Голови Верховної Ради України VIII скликання, випускниця НаУКМА) та Володимир Дегтярьов (CEO, партнер Newsfront Communications, бізнес коуч, співавтор програми з лідерства для командирів тактичної ланки в ТРО, учасник бойових дій (Харківщина, 2022), пізніше – комунікаційник Командування Сил ТрО ЗСУ, з липня 2024 – начальник служби зв’язків з громадськістю 13 бригади оперативного призначення НГУ «Хартія», викладач Київської Школи Економіки, Військової академії у Варшаві).
Підтримку у впровадженні програми надає Докторська школа НаУКМА імені родини Юхименків, Центр психосоціальної реабілітації НаУКМА, а також чи не усі факультети і школи Могилянки. Метою програми є підтримка та експертне посилення ветеранів та ветеранок, які прагнуть працювати в сфері публічної політики, громадотворення, інших лідерських ініціатив задля відбудови та зміцнення України. Ми пропонуємо поглиблення теоретичних знань про природу публічної управління, розгляд українського історичного та політичного контекстів формування, розвитку та сьогодення української держави, її місце і роль у міжнародному контексті, формування та розуміння інституту репутації.
Завдяки підтримці Фундації Києво-Могилянської академії в Америці для ветеранів і ветеранок ця програма є безкоштовною.
Наразі на програмі навчається 11 учасників і учасниць. Усі вони – ветерани російсько-української війни, дехто ветеран двічі, адже захищав Україну в 2014 році, а потім став на захист в 2022 році.
До участі у програмі учасників і учасниць номінували партнерські ветеранські організації, яким ми і українське суспільство довіряють. Серед таких партнерів Ветеран Хаб, ГО «Простір можливостей», ГО «Вільний Вибір», «Ігри нескорених» та інші. З кожним і кожною з учасників програми ми мали інтерв’ю, де дізнавалися їхні цілі і бачення. Скажу, що усіх їх єднає бажання активно впливати на розвиток України, створення можливостей ефективної адаптації ветеранів до цивільного життя, розвиток державних політик.
Одна з проблем, яку озвучив учасник, і над розв’язком якої міркує на програмі – «Суспільство, яке не готове до повернення ветеранів після війни. Багато ветеранів потребують підтримки, але не готові звертатися по допомогу. Важливо підготувати суспільство до взаємодії з ветеранами, щоб полегшити їхню адаптацію та інтеграцію», інший – «Відсутність системної державної політики щодо ветеранів/ок». Ми бачимо спільні інтереси і цілі, а отже – шукаємо спільних рішень.
Наші слухачі – неймовірні люди. Дехто має досвід російського полону, інші – рятували життя на посадах військових медиків. Одні зараз уже працюють в Міністерстві оборони, інші – у ветеранських громадських організаціях, треті – здобувають знання, аби визначити наступні кар’єрні кроки. Їхня сила духу, сміливість, жага до знань, прагнення працювати над собою і ставати ще кращими вражає. З такими студентами нам як команді і як університетові треба розвиватися повсякчас, аби не відставати. І ми це чесно робимо. Чи в нас виходить? Треба запитати у студентів і партнерів. Але програма триває ось уже два місяці, і студенти щотижня повертаються в аудиторію. Хочу вірити, що їхня присутність на навчанні – це підтвердження того, що в нас виходить.
Окрім програми «Лідерство і Стійкість», в середині жовтня стартувала програма «Професійна навігація». Індивідуальна профорієнтація та консультування є наскрізною ініціативою в контексті особистісного розвитку дорослої людини. Ветерани, які повернулися додому, стикаються з різними проблемами після демобілізації. Прагнучи кристалізувати потенціал ветеранів та ветеранок у виборі кар’єри та особистісному розвитку, Центр Лідерства розглядає профорієнтацію ветеранів як критично важливу діяльність у визначенні напрямку професійної реалізації. Наразі на програмі навчається 60 ветеранів і ветеранок. 30 з них – онлайн (це ветерани і ветеранки з громади Луцька, Чернігова, Опішні Полтавської області), 30 – наживо (це переважно ветерани і ветеранки з Києва і області). Успіхами цієї програми поділимося дещо згодом. А зараз бажаємо нашим учасникам наснаги в пошукові себе і своєї сродної праці – тієї, яку нам заповідав знайти філософ Григорій Сковорода, теж випускник Могилянки.
Ми також бачимо потребу експертно посилювати державу. Наразі розпочали програму для представників і представниць Державної служби зайнятості з кар’єрного консультування і травма орієнтованої етичної комунікації з ветеранами і ветеранками, які звертаються у пошукові роботи. Звернулися з пропозицією до Луцька, Чернігова, Опішні і Запоріжжя, і уже 1 листопада проведемо для 20 представників цих громад перше навчання з цієї теми.
Попереду бачимо для себе ще багато цілей. Тож будемо працювати над їхнім досягненням. Спільнота Могилянки, її друзі – це дуже сильне середовище небайдужих однодумців. Не в наших цінностях стояти осторонь. Ми беремо на себе відповідальність за якісні зміни. І в цей важкий для нашої держави час – особливо.
– Серед активностей Центру Лідерства зазначено співпрацю з громадами, я б додала ще один – з діаспорою і міжнародними донорами. Чи плануєте ви введення навчальних годин про історію діаспори та її внесок в українську науку та культуру, в масштабні благодійні проекти, спрямовані на Перемогу? На мою думку, це б сприяло інтелектуальному партнерству за межами академічної сфери.
– Безумовно, так. Українська діаспора надзвичайна. Мені пощастило знати особисто багатьох українців по духові і по походженню. Ми також розуміємо, що без наполегливої і голосної підтримки діаспори нам не вдасться ні отримувати таку необхідну для перемоги військову допомогу, ні можливість відновити нашу Україну. Я також щиро вдячна нашим благодійникам зі США, Канади, інших країн світу за те, що вони своїми фінансовими пожертвами дали Центру Лідерства Захисників України можливість почати свою роботу, і сподіваюся на їхню підтримку надалі. Нам українцям в цей темний час необхідно єднатися і більше дізнаватися одне про одного. Є так багато українців, які ніколи не були в Україні, проте щоденно своїми діями і словами допомагають українцям в Україні протистояти злу. Дуже хочеться, щоб ветерани і ветеранки, які навчаються на наших програмах, знали більше про історію української діаспори і її сьогодення. Зі свого боку, ми з командою Центру Лідерства Захисників України будемо робити все можливе для того, аби реалізувати ці ідеї і будувати сильну спільноту.
– Щиро дякуємо за розмову! Бажаємо якнайбільше успіхів у всіх починаннях Центру Лідерства Захисників України. Попереду у нас благодійні бенкети на підтримку ветеранів. Перший з них – 14 січня 2025 року в City Winerу – з відомою джаз-дівою Лінн Джордан, групою джазових музикантів The Shivers та Тріодою з Елвісом Оленським. Фундація Києво-Могилянської Академії в США запрошує нашу громаду. Разом ми переможемо!
Про автора: Марія Климчак – виконавчий директор Фундації КМА в США.