Продовжуємо освоювати мистецтво щастя разом із «Сурмою». У першій статті циклу #психологічна_грамотність ми усвідомлювали разом те, що почуття вдячності рятує від надмірного проживання негативних емоцій. Зауважу, що ознака «негативний» щодо емоцій — не повністю характеризує їх. Усі емоції людини, якими наділила її природа, мають певну мету — вони допомагають нам співіснувати з іншими людьми у суспільстві, піклуватися про себе, відстоювати особисті кордони, розуміти, що для нас добре, а що — погано.
Емоції — це про потреби
Страх попереджає нас про небезпеку, смуток мотивує шукати підтримку, радість підказує, що нам подобається і що допомагає нам відчувати себе задоволеними. Сором коригує нашу поведінку, щоб іншим людям було комфортно з нами. Провина як переживання вказує нам на те, що ми зробили щось таке, що принесло іншій людині неприємність, образу, біль. Перша реакція на те, коли порушуються наші кордони — це емоція злості.
Загалом емоції власні та людей навколо тісно пов’язані з людськими потребами та призначені для того, щоб вибудовувати безпечне та комфортне соціальне середовище.
«Емоції — це зворотний зв’язок нашого мозку про те, що відбулося. Кожна емоція говорить про те, що є якась потреба. І наші потреби — важливі», — пояснює сімейна психологиня Світлана Ройз.
Усвідомлення власних емоцій допомагає усвідомлювати власні потреби. Це корисний інструмент в житті, який і вибудовує наше щастя. Бо саме тоді, коли ми знаємо, що нам потрібно, як задовольнити ті потреби, які для нас важливі, маємо змогу і робимо це — тоді відчуваємо задоволення від життя. А це вже половина щастя (пригадаймо: щастя — це поєднання задоволення і сенсу). Повернемося до нашого «корисного інструменту» — усвідомлення емоцій. Якщо говорити про це ширше та зануритися у площину психології людини, то тут ітиметься про емоційний інтелект.
Що таке емоційний інтелект?
Емоційний інтелект — це здатність розуміти, усвідомлювати та керувати власними емоціями, своєю мотивацією, думками і поведінкою, регулювати свій емоційний стан, а також це вміння управляти емоційними станами інших людей, помічати їхні актуальні потреби, співпереживати і розвивати їхні сильні сторони (визначення від Юліани Собчук — психолога-консультанта у напрямі гештальт-терапії).
Тобто, розвиваючи свій емоційний інтелект, ми пізнаємо свої істинні потреби, тимчасові та довгострокові, вчимося розуміти себе і ладнати із собою, усвідомлюємо, що для того, щоб повніше відчувати щастя, треба вчитися бути уважним до своїх відчуттів та переживань.
Емоції завжди говорять вам про те, що для вас цінно, а відповідно, і про те, як присутність та відсутність чого-небудь робить вас щасливішими. А ще усвідомлення емоцій може вказувати на «слабкі місця» власної особистості. Наприклад, вас часто злить, коли хтось шумно займається своїми справами у спільному приміщенні з вами у той час, коли ви дистанційно працюєте. По-перше, на що вказує емоція злості у цій ситуації — на те, що у вас не надто сильна здатність до концентрації, ви схильні відволікатися на сторонні звуки. Або ж ви така особистість, яка працює найефективніше саме в тиші. Слідуючи підказкам емоції злості, ви розумієте свої особливості та стаєте на шлях відстоювання своїх кордонів. Або домовляєтеся про те, щоб у час дистанційної роботи вам не заважали зайвими звуками, або самостійно шукаєте інші способи змінити це для себе, чи переходите на інше місце для праці.
Злитися на себе за те, що ви маєте таку особливість — неконструктивно. Треба навчитися бути собі надійною підтримкою та другом, як ми це вміємо робити для інших. Звичайно, можна спробувати натренувати концентрацію. Але якщо з кожними разом такого «тренування» ви не відчуваєте поліпшення свого стану при наявності зовнішніх подразників, то краще піти назустріч собі та створити комфортний простір для роботи. Прийняти цю рису і встановити свій новий усвідомлений кордон.
І чим більше таких потреб, на які вказують вам ваші емоції, ви будете помічати та йти за ними — втілювати їх, тим більше ви освоїте самосприйняття. Все починається з мене. Я вмію поважати свої кордони та потреби — я стаю толерантним у взаєминах з іншими людьми та поважаю їхні кордони, бо знаю, як це важливо, як це впливає на стан щастя. Адже всі ми тут — люди. І всі ми прагнемо бути щасливими. І це нас об’єднує.
Тож уся палітра емоцій — як позитивних, так і негативних, є корисною, зокрема для нас та соціуму. Усі емоції нам потрібні, оскільки, як і органи в нашому організмі, вони виконують свою спеціальну функцію. Це підводить нас до висновку, що усі без виключення емоції потрібно проживати, щоб розвиватися у своєму природному задумі.
Щоб емоції проживати, їх потрібно компетентно усвідомлювати. Називати їх. Я почуваю себе стурбованою. Як реагує на цю емоцію моє тіло? Де я відчуваю зажими, які неприємні відчуття в тілі з’явилися? Якщо моє тіло зжимається, отже ця емоція вказує, що у мене є якась потреба. Яка це потреба? Якими діями я можу її задовільнити?
Коли поруч із вами перебуває якась людина і ваш стан її турбує — вербалізуйте вашу емоцію: «Я відчуваю cмуток/страх/стурбованість». Людина може запитати, чи це через неї. Своєю відповіддю ви також дасте зрозуміти, чи є якась задіяність цієї окремої людини у появі такого стану. Якщо ні, то зайві надумування у цієї людини, що вона у чомусь винна, зникнуть. А ви, назвавши свою емоцію, зрозумієте, у якому стані перебуваєте і перейдете до етапу когнітивного вирішення проблеми.
Щоби визначити терміновість задоволення потреби, спробуйте оцінити силу емоції за 10-бальною шкалою. Задовольніть її на цей момент так, як можете. Згадайте, що ви є другом для себе. А як ми поводимося з друзями, коли їм зле — морально чи фізично? Ми підтримуємо їх, проявляємо свою турботу, любов. Чуйність до своїх емоцій та почуттів допомагає вам вибудувати внутрішню особистісну опору, на яку завжди і всюди зможете покластися.
Варто знати, що емоції передує думка (щодо якоїсь події, ситуації, а то й спонтанна). Якщо конкретна думка і «віра» в цю думку викликає у вас негативні емоції, то запитайте себе: «Те, що я думаю, реальність?». Якщо відповідь буде ні, цим ви, погодьтеся, полегшите собі емоційне життя.
Психологиня Юліана Собчук говорить: «Почуття — це те, що є в нас, але не те, чим ми є. Управління емоціями передбачає вміння дистанціюватися від почуття, яке у нас виникло і вирішити — піддатися йому чи опиратися, тобто здійснити вибір».
Роль EQ в соціальному добробуті
Емоційна самосвідомість — провідна складова соціалізації особистості. Щоб щасливо почувати себе в соціумі, треба дати собі та іншим бути собою, водночас усвідомлено діяти і говорити так, щоб не чинити емоційної шкоди тим, хто вас оточує. Та повірте, чим більше ви будете працювати над власним емоційним інтелектом, тим більше ви розумітимете емоції, поведінку інших, і претензії до них зникатимуть, натомість з’являтиметься емпатія або ж відсторонення (що є також здоровим способом взаємодії з токсичністю людей).
Читайте літературу про емоційну зрілість та застосовуйте знання на практиці, бо ж навик EQ входить в топ-10 soft skills, які актуальні як у професійному житті, так і в особистому. Тож освоюйте синтез інтелекту та почуттів і живіть щасливо!
Автор: Оксана Кріт, журналістка Центру комунікацій КНУ імені Тараса Шевченка.