Одне джерело, три сили, різноманітні проявлення.
У кожній людині є закладений Богом потенціал сили творчості і творіння. Це великий дар Бога своїм дітям, що був даний при сотворені людини («І вдихнув в неї Духа Свого…»). А те, що Бог вкладає в живі творіння, Він ніколи не забирає, бо у Бога – непохитне Слово: «Сказав і стало так». Лише сама людина може відмовитись від використання дару, використати неправильно, чи взагалі про нього не згадати.
Все залежить від того, чи людина розуміє саму себе, свої дії, свої можливості, чи усвідомлює бодай на краплину, що вона – творіння Бога, а не просто одна із живих істот світу природи «прямоходяча».
Більшість людей проживають усе земне життя, не пам’ятаючи, що мають неоціненний скарб – сили, що дають можливість стати повноправними синами Неба, живими плодами Духа, отримати Небесний спадок і стати творцями нових світів.
Єдиний Бог явив Себе нашому всесвіту в трьох Іпостасях:
• Отець, що покликав до життя, явив із небуття безліч просторів і світів;
• Син, що був проявлений в усіх цих світах і просторах, щоб ніхто і ніщо не було позбавлене Божої присутності;
• Чистий Животворний Дух, що наповнив собою кожне творіння, зробив розумною живу душу людини.
Так Бог є всюди і з усіма.
Триєдиний Бог дарує людині три скарби, що є єдиним найдорожчим скарбом – дар творіння.
Це одна могутня сила, що діє в трьох проявленнях СИЛА ВОЛІ, СИЛА РОЗУМУ і СИЛА ЖЕРТОВНОЇ ЛЮБОВІ. Вони нероздільні, але і не щезають при проявленні однієї з них.
Принцип Трійці. Це інструмент творіння. Це те, що є у людей і немає у Вищих Духів. Вони сотворені зі світла, наповнені ним – духовно досконалі в функціях служіння, але не мають в собі коду творіння, бо цим Бог наділив лише людину. У вищій Ідеї Бога – людина потенційний творець розумних, мислячих, живих світів.
Небесні вищі духи – думки Божі, які були інструментом при сотворені Божественної реальності. Їхні завдання – проявити, впорядкувати, наповнити реальність духовних сфер, підтримувати гармонію і порядок, допомагати людині в Едемі після вибору людьми світу пізнання, що продовжують свою допомогу до рівня фізичного світу, а після повернення людства в Едем сприятимуть освоєнню законів і принципів духовних світів. Вони покликані служити Синам Божим по благодаті, які, реалізуючи Волю Отця, силою Духа Розуму, Синівською Жертовною Любов’ю, творитимуть нові світи, і уже свої нові реальності.
Абсолютний, Самодостатній, Непроявлений Бог запускає процес самопізнання через сотворення своєї подоби, щоб стало можливим взаємопізнання. Велична ідея творіння – сотворити живі розумні світи в різноманітті проявлень і сотворити людину, наділивши її усією повнотою образу і подоби Творця. Дати людині весь Всесвіт, щоб зростати в силу Отця, любити, як Сина, наповнити Своїм Животворним Духом і ніколи не обмежувати вільний вибір – приймати рішення, навіть якщо цей вибір принесе біль і збій програми для людини. «Любов довго терпить, не чинить насилля…». Так може тільки Бог, Якого ти приймаєш, як Батька.
Тоді звідки стільки болю, страждань, несправедливості? Логіка, зібравши різні події, очевидні наслідки, розглядаючи видимі речі і конкретні дії, каже: «Не треба бути надто розумним, щоб не побачити, що в усьому, що коїться на Землі, винні люди, яких сотворив Бог. Тому це Його помилки і виправляти їх Він не поспішає». Земний наш розум в цих міркуваннях настільки ж далекий від розуміння істинних причин страждань і нещасть, наскільки далеко від планети Земля центр нашого Всесвіту. А він таки десь є той Центр.
«Ти спиш і бачиш сон, в якому ти живеш…
У цьому сні з тобою щось відбувається…
Ти впевнений, що це справжня, реальність…
Поки ти спав, життя промайнуло і час перетворив ліжко у труну.
До речі, ти не зауважив, що похорон відбувся ще вчора…?».
Причини в самих людях. Сили, що здатні творити, преображати, оживляти можуть стати силами руйнації, деградації і смерті, якщо вони в руках невігласа. Це, як немовля із сірниками на пуховій перині. Розум, як дитина, повинен розвиватись через досвід пізнання, аж до вершин духовної мудрості. Він проходить різні періоди зростання: буває нерозумним немовлям, різким бунтуючим підлітком, чи впертим, самовпевненим і непоступливим дідом, який усе вже знає і нікого не слухає. Це наш его-інтелект.
Людина також має силу, щоб проявити волю до здійснення задуманого. Воля одна з рушійних сил творіння, вона, як мотор, що запускає процес руху до вибраної цілі. Але в руках ледачого, мотор захлинається і глохне, а в руках безумного егоїста, проявлена воля стає небезпечною, як цунамі, що зносить усе на шляху до примарних цілей.
«Що є життя? Це – рух.
Що є рух? Це динаміка процесів і подій.
Що дає динаміка? Відчуття сили і швидкості руху життя».
Третя потужна сила пронизує усе живе, нею все дихає, від неї і в ній народжуються світи. Це сила Жертовної Любові. Саме Любов є Першопричиною сотворення Людини.
Енергія чистої жертовної любові дає натхнення, наповнює серце і розправляє крила душі, пробуджує богатирський дух людини, оживляє мертвих і світлом розганяє темряву.
«Ви постійно говорите про любов,
Ви пишете про любов, проводите диспути, висуваєте теорії…
Ви ділите любов на правильну і неправильну, чисту і не зовсім.
Погляньте на білосніжну квітку, яка лежить у калюжі.
Вона в суті своїй залишається білосніжною квіткою, що впала в калюжу.
Коли дивитись крізь мутне скло на Сонце – воно теж здається брудним».
Не Любов зла, підступна чи зрадлива. Це результат використання цієї сили, цього дару не за призначенням. Люди схильні все присвоювати собі, робити для себе, підкорити своїм нерозумним забаганками, мати в одноосібній власності і керувати усіма і усім. Це прояви егоїстичного «Хочу!», «Мені!» і «Тільки моє!». Це сила, що може зруйнувати і вбити.
Недаремно в народі кажуть: «Так люблю, що убив би!». Де ж тут світло, натхнення, крила свободи? Лише тюрма в залізній чи золотій клітці для райської пташки, для душі.
Усе, що навколо нас і в глибині нас, дане нам Творцем, Небесним Батьком. Його подоба в нас: сили творіння – ВОЛЯ, РОЗУМ і ЛЮБОВ.
А як ми їх використовуємо, чи розуміємо цю міць? Може, як вперті нерозумні діти хапаємо діамант Вічності і біжимо забивати іржаві гвіздки в кришталеві чаші.
Нехай наступний ваш крок буде мудрим і свідомим вашої сили.
Про автора: Богданна Райхерт – президент ЛМГО «Ліствиця», лектор, автор практик пробудження свідомості та моделювання майбутнього.
https://linktr.ee/bogdana_raikhert