8 червня українські дрони знищили один і пошкодили інший новітній літак російських ВКС Су-57.
Аеродром «Ахтубінск» із Су-57 розташований в астраханській області рф за 600 кілометрів від лінії фронту. Ціна одного літака сягає 150 млн доларів. Тому на сьогодні, за певними даними, росіяни випустили лише 16 Су-57.
Кремлівський диктатор путін любив хвалитись цією «іграшкою» та розповідати про «аналоговнєт». Тож цей черговий успіх українських воїнів – серйозний удар по іміджу ВКС рф, а також по роздутому психопатичному его путіна.
У ніч з 11 на 12 червня українські війська завдали ударів по одній батареї С-300 і двох батареях С-400 поблизу окупованих Бельбека і Севастополя у Криму.
В Інституті вивчення війни підкреслили, що на геолокаційних знімках, опублікованих 12 червня, видно пошкоджені і знищені російські засоби С-300 на північ від окупованої Євпаторії і знищену російську радіолокаційну систему С-400 на південь від окупованого Джанкоя. Цей факт підтверджує попереднє повідомлення Генштабу ЗСУ від 10 червня про удари по російських засобах ППО в цих районах.
ISW пояснює ці удари прагненням ЗСУ послабити ППО московії напередодні передачі Україні літаків F-16 від західних партнерів.
Вибори в Європарламент: успіхи націонал-консерваторів та криза лібералізму
Протягом 6–9 червня 2024 р. проходили перші після Brexit (2020 р.) вибори до Європарламенту. У виборах брали участь близько 370 млн виборців із 27 держав ЄС. Боротьба йшла за 720 депутатських мандатів в основному законодавчому органі Євросоюзу.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, на відміну від своїх колег Олафа Шольца та Еммануеля Макрона, святкує перемогу на виборах до Європарламенту. Група «Брати Італії» отримала результат 28,8% голосів, що навіть краще, ніж під час внутрішнього волевиявлення 2022-го, яке привело її до влади.
Мелоні вже встигла заявити, що вперше «Італія буде представлена у G7 найсильнішим урядом з найбільшою підтримкою». Вона назвала це «водночас задоволенням та відповідальністю».
«Брати Італії» поки не вирішили, чи будуть вони підтримувати Урсулу фон дер Ляєн у боротьбі за крісло президентки Єврокомісії. Експерти вважають, що рішення Мелоні та її однопартійців може бути вирішальним і в теорії здатне сплутати карти та призвести до появи нового очільника «уряду» ЄС.
Загалом вибори до Європарламенту показали успіх націонал-консервативних сил, яких всілякі ліберали та ліберасти завжди стараються якось обізвати, принизити, повісити ярлики «популістів», «ультраправих» тощо.
Навіть Джорджу Мелоні напередодні виборів в Італії, внаслідок яких вона стала прем’єром, ліберальні медіа в Україні (фінансовані здебільшого грантами) пробували описувати симпатиком росії. Хоча пані Мелоні із 2014 року мала чітку проукраїнську позицію. Аналогічні закиди здійснювались і в бік колишнього прем’єра Великої Британії Бориса Джонсона. Згадайте 2022 рік і його роль в підтримці України. Хто платить, той і замовляє музику. Якщо платять космополітики-глобалісти, то і кут подання інформації буде відповідним. Адже головне завдання ЗМІ – формування світогляду мас. Саме тому націоналісти та консерватори різних народів (не держав, а саме народів!) критикуються тими, хто прагне зруйнувати національні держави та так звані традиційні цінності.
Величезною проблемою для українців є те, що в межах ворожої ідеології «масковскава міра» путіна на Заході намагаються зображати як борця із глобалістами, так званим «новим світовим порядком» тощо. Що є повною брехнею. Проте альтернативна українська точку зору, яка мала б розвінчувати цю брехню, відсутня в англомовному просторі. Це завдання, як і безліч інших, влада в Україні провалила.
Повертаючись до теми виборів. Націонал-консервативні сили відчутно покращили свої результати і можуть претендувати на створення другої за чисельністю групи Європарламенту.
До неї можуть увійти (остаточної конфігурації ще немає): Група європейських консерваторів та реформістів (ECR), членами якої є «Брати Італії» Джорджи Мелоні, політична група «Ідентичність і демократія» (ID) на чолі з «Національним об’єднанням» Марін Ле Пен та, за згодою, представники менших партій правого і консервативного спрямування.
Остаточних результатів ще немає, проте очікується, що правоцентристська Європейська народна партія (EPP) отримає щонайменше 184 із 720 мандатів. У топсписку фракцій також будуть:
• Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D) – близько 139 мандатів;
• Об’єднання ліберальних політиків «Оновити Європу» (Renew Europe) – 80;
• Партія «Європейські консерватори і реформісти» (ECR) – 73;
• Права політсила «Ідентичність і демократія» (ID) – 58;
• Позапартійні – 45;
• «Зелені» – 52.
• «Ліві» – 36;
• Інші – 53.
Масштабна перемога «Національного об’єднання» у Франції (33% проти 15% президентської партії «Відродження») призвела до того, що президент Франції Еммануель Макрон розпустив Національні збори та оголосив позачергові парламентські вибори, що повинні відбутися вже 30 червня цього року.
Ле Пен завжди вважалася проросійською, але нещодавно вона розкритикувала росію за вторгнення в Україну і висловила повагу та підтримку українському народу. Підозрюю, що така різка зміна поведінки пов’язана із якимось дуже сильними факторами, повний обсяг яких нам поки не є відомий. Проте, безумовно, що Франція зараз стала геополітичним лідером в ЄС, посунувши Німеччину. І для закріплення успіху Франції необхідна чітка лінія поведінки щодо московської війни проти України, адже ми стали ключовим фактором у перерозподілі геополітичних сфер впливу.
У Німеччині перемогли консерватори ХДС/ХСС (29,5%), на другому місці – партія «Альтернатива для Німеччини» (16,5%) (у травні 2024 р. їх виключили з групи ID на тлі низки скандалів). Представники Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) чинного канцлера О. Шольца опинились на 3 місці, здобувши лише 14%, їхні партнери з партії «Союз-90/Зелені» – 11,5%, Вільна демократична партія – 5%. Ліворадикальний Альянс Сари Ваґенкнехт здобув 5,5%, а Ліва партія – 2,8%.
Високий результат «Альтернативи для Німеччини» є важливим досягненням путіна та його грошей, адже ця партія відома своєю промосковською позицією та скандалами довкола її фінансування.
У Польщі партія чинного прем’єра Дональда Туска з незначним відривом обійшла попередню партію влади «Право і справедливість», а третє місце посіла «Конфедерація», відома своїми антиукраїнськими інформаційними вкидами. Польський націоналізм не завжди розуміє те, що свого часу сказав Генрик Синкевич у романі «Вогнем і Мечем» устами Богдана Хмельницького: «...якби Речи Посполита засновувалась не на двох народах (поляки та литовці, – прим. авт.), а на трьох, то вона б ніколи не впала».
Крім того, антиукраїнські настрої серед поляків вміло роздмухував кремль, а в час повномасштабної війни – і влада в Україні (зерновий конфлікт).
«Громадянська коаліція» Туска отримує 37,06% голосів і може претендувати на 21 місце, «ПіС» – 36,16% – 20 місць, «Конфедерація» – 12,08% – 6 місць у Європарламенті.
Прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо подав у відставку після другої поразки своєї партії «Відкриті фламандські ліберали і демократи» та визнав перемогу правих націоналістів із партії «Новий фламандський альянс».
Успішна тенденція націоналістів та консерваторів в ЄС матиме своє продовження, адже народи свідомо та підсвідомо відчувають ті чорні часи, які настали для всього людства. І потреба організовуватись із своїми, навколо своїх цінностей заради того, щоб зберегти себе в часі та просторі, стає все більш критичною.
Щодо подальшої конфігурації сил у Європарламенті ми інформуватимемо читачів газети «Сурма» вже в наступних випусках.
50 мільярдів від «заморожених» активів рф – Україні
Лідери країн G7 домовилися надати Україні $50 мільярдів коштом заморожених російських активів до кінця року, повідомляє AFP. Тривалий час відбувались суперечки щодо цього життєво важливого для України питання, проте консенсусу було досягнуто.
50-й саміт Великої сімки – G7 – відбувається з 13–15 червня 2024 року в місті Фазано (Апулія, Італія). Гостем на цьому саміті є і Володимир Зеленський, а про решту результатів цієї зустрічі світових лідерів стане відомо вже після його завершення.
Вірменія покине ОДКБ на чолі з рф?
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 12 червня заявив, що влада країни у відповідний час ухвалить рішення про вихід з Організації договору про колективну безпеку – військово-політичного блоку на чолі з росією.
Відповідаючи на запитання опозиційного депутата Тадевоса Аветисяна, Пашинян назвав ОДКБ «союзом-бульбашкою», члени якого нічого не зробили, щоб допомогти Вірменії у війні з Азербайджаном, і навіть, як заявив прем’єр, навпаки, допомагали Баку її планувати.
У відповідь на репліку опозиціонерів, чому б у такому разі не вийти з ОДКБ, Пашинян сказав: «Ми вийдемо. Ви мене цим лякаєте?».
«Ми самі вирішимо, коли вийдемо. Як ви вважаєте, який наступний крок, чи зможемо ми повернутися?» Навіть сам факт того, що Пашинян озвучив, вже означає геополітичний удар для московії.
«Вихід Вірменії з ОДКБ значною мірою формалізував би фактичний статус-кво, враховуючи, що Вірменія фактично утримувалася від участі в ОДКБ, відколи Пашинян і представники Вірменії не відвідали кілька заходів організації, починаючи з середини-кінця 2023 року. Офіційний вихід Вірменії з ОДКБ був би більш значним ударом для росії, оскільки росія використовує ОДКБ для підриву суверенітету колишніх радянських держав і поширення своєї влади на території колишнього Радянського Союзу», – йдеться у відповідному аналітичному звіті ISW.
Напруга між Заходом та Зеленським-Єрмаком зростає
Шість українських і західних чиновників заявили Financial Times, що низка звільнень в уряді під керівництвом Зеленського в останні місяці викликали напруженість у відносинах між Києвом і західними партнерами.
Останнім звільненням стала відставка Найєма, що є наступною після звільнення Олександра Кубракова у травні. Обидва відповідали за відновлення України. Ці рішення похитнули довіру західних партнерів до уряду.
Посли інших держав після звільнення Кубракова підтримали його, а пізніше – висловили своє обурення кадровими змінами у більш відвертій формі під час зустрічі з прем’єр-міністром України. Проте ця історія набагато складніша та довготриваліша, ніж може здатись на перший погляд.
Злі, але добре поінформовані язики стверджують, що міністр Кубраков був своїм для Єрмака – саме тому йому і доручили одну із ключових посад під час «Великого Крадівництва», перепрошую – Будівництва. Проте в якийсь момент пан Кубраков почав вести подвійну гру, контактуючи із певними західними силами. Та, можливо, інформуючи останніх з приводу певних порушень і «заробітків» чинної влади та її підрядників.
Цілком може бути, що кримінальна справа проти Юрія Голика – одного із «кураторів» так званого «крадівництва» – безпосередньо пов’язана із вищезазначеним.
22 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національна поліція провели обшуки у помешканні співробітника одного з підрозділів НАБУ через витік інформації у резонансній справі. Згодом в САП пояснили, що йдеться про справу щодо колишнього голови Дніпропетровської ОВА Резніченка та його партнера, чинного консультанта ОПУ Юрія Голика – під час «Великого будівництва» зникло півтора мільярда гривень.
Саме телефон Юрія Голика є одним із доказів у справі – радник ОПУ одержував детальну інформацію про перебіг розслідування НАБУ через посередника, бізнесмена й колишнього голову Броварської РДА Георгія Біркадзе.
Характер інформації НАБУ, що «зливалась», свідчить про потенційну участь в «зливі» вищого керівництва.
Директор НАБУ Семен Кривонос усунув свого першого заступника Гізо Углаву від виконання службових обов’язків для «забезпечення об’єктивного розслідування», проте не призначив дисциплінарного розслідування, на підставі якого можна було б звільнити Углаву, відповідно до закону.
Цікавим виявився і той факт, що злив інформації розпочався ще при попередньому директорі НАБУ – Артемі Ситнику. Загалом – ситуація катастрофічна та показує всю глибину правоПохоронної «рихворми» в Україні.
Саме через Голика можна було вийти на кінцевих бенефіціарів багатьох корупційно-мародерських процесів в Україні. Проте, за абсолютно випадковим збігом обставин, фігурант справи про розкрадання 1,5 мільярда гривень Юрій Голик виїхав з України до Австрії. Точніше – випустили. В Австрію, екстрадицію злочинців із якої не завжди може реалізувати навіть американська феміда – США та Фірташ.
Мабуть, українські правоохоронці зможуть зробити те, на що не здатний Мін’юст США, еге ж?
Вже навіть не хочу писати про сам факт, що фігурант кримінальної справи на мільярди гривень зміг покинути Україну! За інформацією джерел ZN.UA у Державній прикордонній службі України, Голик виїхав через систему «Шлях» з довідкою про інвалідність. Для своїх можна ВСЕ. Зате для простих українців, які на законних підставах покинули Україну, зокрема і задовго до повномасштабного вторгнення, зараз влаштовують все, щоб вони відмовились від громадянства.
Залишив свою посаду також і Мустафа Найєм, пояснивши це забороною влади їхати на «Ukraine Recovery Conference» в Берліні та «через численні перешкоди» від керівництва раніше.
Так і хочеться гірко плакати та кричати на весь світ, щоб інший великий реформатор-антикорупціонер Сергій Лещенко не покинув свою посаду в наглядовій раді Укрзалізниці, в якій він отримував зарплату 20 тисяч доларів на місяць при десятигодинному (в кращому випадку) робочому тижні. Як же ми то в умовах війни виживемо без таких реформаторів?
Але, забувши про гірку іронію, згадаємо африканське прислів’я: «якщо крокодил з’їв твого ворога, то це не означає, що він твій друг». Підозрюю, що місце Найєма займе хтось із лави запасних Єрмака, вуха якого і стирчать за відставками Найєма та Кубракова. Власне самі відставки є відповіддю Єрмака-Татарова на удари у Західних медіа, зокрема на останню критичну статтю у виданні The Times.
Ще одним пікантним фрагментом відповіді Найєму став арешт адвоката Олексія Носова. Чому пікантним і до чого тут якийсь Носов, запитаєте ви?
Відповідаю. Олексія Носова, адвоката юридичної компанії «Міллер», викрили на спробі дати хабар у 200 тис. доларів прокурорам САП та детективам НАБУ. Правозахисник хотів, аби справу його підзахисної перевели в інший орган досудового розслідування. Йдеться про справу щодо заволодіння електроенергією «Укренерго» зі збитками у 716 млн грн.
Спійманий на хабарі Олексій Носов, був адвокатом юридичної компанії Miller Масі Найєма – рідного брата «великого будівничого» Мустафи. «Був», тому що компанія в кращих щурячих традиціях відразу відхрестилась від свого «друга». Проте максимально швидко старались розірвати зв’язки із затриманим Носовим задля того, щоб українці не побачили глибини взаємозв’язків та співпраці.
Батько Олексія Носова, за абсолютно випадковим збігом обставин (не подумайте нічого іншого!), працює на керівній посаді у державному відомстві, що донедавна очолював Мустафа Найєм. При цьому сам Мустафа після початку скандалу написав, що «...Я не можу знати деталей справи, не знаю, чим вона закінчиться, але я знаю, на яких цінностях зростала його команда…». І ми, українці, віримо. Чи ні? Чи «какаяразніца»?
Завершити статтю все-таки хочу позитивом. США скасували заборону на передачу американської зброї «Азову», яка діяла з 2017 року. Що є логічним, правильним та давно очікуваним.
Цікаво, з чиєї подачі таке обмеження щодо «Азову» було введено? І чи нема серед ініціаторів тих, кого ліволіберальна преса змальовує відданими друзями Україні?
США оголосили про нові масштабні антиросійські санкції. Під них потрапили понад 300 фізичних і юридичних осіб, зокрема Московська біржа, страхова компанія «СОГАЗ» (страхує найбільші газові проекти рф). Запроваджено санкції проти офісів банків та структур рф в Китаї, Гонконгу та ОАЕ. Йдеться про всіх, хто проводив фінансові операції для експортерів та імпортерів між країнами.
Ці запізнілі удари, які треба було запроваджувати навесні 2022-го, москва відчула відразу. Сподіватимемося, що ці санкції не матимуть лазівок, якими рф користувалась у попередніх.