ЗСУ завдали удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів росії, приблизно за 1300 км від лінії фронту. У Татарстані пошкоджено третій за величиною російський нафтопереробний завод та підприємство із виробництва «Шахедів».
Джерело в українській розвідці повідомило Reuters у Києві, що Україна завдала удару по великому російському нафтовому об’єкту в Татарстані, щоб скоротити доходи росії від нафти, адже атакований завод переробляв близько 155 тисяч барелів сирої нафти на день.
Проте атаки по джерелах московських грошей – нафтопереробній промисловості – не всім подобаються.
Раніше видання Financial Times із посиланням на джерела писало, що влада США закликала Україну зупинити атаки на нафтову інфраструктуру росії. Адміністрація Байдена в такий спосіб фактично озвучила свою позицію, яку не могли показати офіційно.
В ООН також не змогли промовчати: речник Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік заявив, що Організація Об’єднаних Націй засудила атаку безпілотних літальних апаратів на «цивільну інфраструктуру» рф.
Ці брехливі дипломатичні позиції об’єднує не тільки цинізм щодо українців, відносно яких московія вчергове здійснює політику геноциду. Об’єднує їх також і належність до так званих глобалістів, яких стараються «намалювати» великими друзями України.
Все, що по ту сторону лінії фронту, є законною ціллю. Росіяни здійснюють війну на винищення. Отже ми, українці, маємо бути злішими і максимально жорсткими. Щоб зберегти себе, вижити та відродитись.
Влада в кремлі голосами московського патріархату назвала війну проти українців «священною», фактично заперечивши наше право на життя та показавши кінцеву мету – захоплення України та повне знищення українців. Моспархат, до речі, в Україні досі не заборонений! Але зараз не про це. Кожна потвора та дегенерат, який не визнає наше право на життя, не має право на співчуття та сентименти. Він є ворогом і має бути знищений. Цього вимагає історія і кров українців, яку пролив ворог.
А щодо позицій наших «партнерів», то вони вчергове показують нам хто є хто.
WSJ про Макрона, Байдена і Шольца
У матеріалі The Wall Street Journal від 3 квітня 2024 року опубліковано важливі деталі щодо закулісних перемовин в питаннях московсько-української війни. Президент Франції Емманюель Макрон провів конфіденційні розмови з президентом США Джо Байденом і канцлером Німеччини Олафом Шольцом у лютому з метою переконати їх змінити стратегію Заходу у війні рф проти України.
Макрон вважає, що західні країни повинні зайняти позицію стратегічної невизначеності щодо росії, яка залишила б на столі всі варіанти, зокрема військові.
Підхід адміністрації Байдена спрямований на уникнення дій, які могли б «спровокувати москву і призвести до ескалації конфлікту». Сотні тисяч вбитих, використання всіх типів зброї, крім ядерної – це ще не ескалація?
Макрон навпаки хотів припинити транслювати межі західного втручання – так звані «червоні лінії» Заходу – і натомість змусити кремль здогадуватися про можливі подальші дії.
Байден поставив під сумнів необхідність зміни стратегії на тлі побоювань, що це може призвести до ескалації, зазначили анонімні посадовці.
Шольц також виступив проти цієї ідеї, заявивши, що вона нібито ризикує розділити союзників і зробити країни НАТО стороною конфлікту.
Якби хоча б одна влада в Україні – чи Турчинов, чи Порошенко, чи Зеленський – запустила б виконання Будапештського меморандуму, то така риторика з уст будь-яких американських чи британських політиків стала б неможливою. І не було б питань щодо надання допомоги – був би зафіксований обов’язок її надавати.
Близько місяця тому генерал армії США Веслі Кларк, колишній керівник Вищого штабу союзних держав Європи (Supreme Headquarters Allied Powers Europe (SHAPE)), під час свого інтерв’ю Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) дав досить різку та негативну оцінку непослідовній політиці США щодо підтримки України у її протистоянні росії.
Водночас йдеться не тільки про період повномасштабної війни, а й про дії президента Обами в 2014 році. Фактично генерал Кларк наголошував на необхідності жорстких дій щодо московії, при дотриманні режиму невизначеності.
Авторитет Веслі Кларка серед військових експертів є дуже високим, окрім цього він є членом демократичної партії США, що в даному контексті є дуже важливим акцентом – в силу критики Обами та Байдена – президентів-демократів.
Макрон телефонував Байдену і Шольцу у лютому, щоб сказати їм, що хоче використати майбутній саміт у Парижі для того, щоб надіслати послання путіну. Західні столиці повинні припинити виключати військові варіанти, сказав Макрон, повідомивши лідерам, що хоче оприлюднити новий підхід після саміту.
Шольц відповів, що якщо Макрон зробить це публічно, він та інші лідери будуть змушені відкинути його позицію. Він наполегливо рекомендував Макрону не робити цього кроку, заявивши, що це може породити відчуття роз’єднаності серед союзників, повідомили офіційні особи.
Під час Паризького саміту, що розпочався 26 лютого 2024 року, Макрон поділився своїми думками про необхідність стратегічної невизначеності. Потім він попросив Шольца, який сидів поруч, відповісти. За словами посадовців, Шольц рішуче виступив проти цієї ідеї. Один за одним лідери Нідерландів, Польщі та Греції ввічливо відкидали цю ідею. Прем’єр-міністр Естонії підтримала Макрона, заявивши, що лідери повинні припинити говорити про те, що вони не будуть робити в конфлікті, і зосередитися на тому, що вони будуть робити. У розмові з журналістами після саміту президент Франції заявив про те, що хоча консенсусу з приводу відправки військ немає, «нічого не можна виключати».
Politico про ризик розвалу лінії фронту
Високопоставлені офіцери, що воювали під керівництвом Валерія Залужного, поділились своїми роздумами щодо подальшого перебігу військових дій. За їхніми словами, ситуація є складною, а перспектива доволі похмурою, тому росіяни можуть досягти успіху там, де вирішать зосередити свій наступ.
Президент Зеленський нещодавно заявив, що, якщо пакет допомоги США не буде схвалений найближчим часом, ЗСУ доведеться відступити, а деякі великі міста можуть опинитися під загрозою захоплення армією рф.
Попередження Зеленського є частиною дипломатично-інформаційної роботи заради отримання критично необхідного озброєння та боєприпасів – від 155-міліметрових артилерійських снарядів до систем протиповітряної оборони Patriot і безпілотників. Проте сумна правда полягає в тому, що навіть якщо цей пакет буде схвалений Конгресом США, активних поставок може бути недостатньо, щоб запобігти серйозним потрясінням на полі бою.
Водночас невдача ЗСУ, особливо в розпал виборчих кампаній в США та Європі, цілком може посилити тиск Заходу щодо мирних переговорів, які, очевидно, будуть на користь кремлю.
«По суті, все тепер залежить від того, де росія вирішить зосередити свої сили в наступі, який, як очікується, розпочнеться цього літа. Від Харкова і Сум на півночі до Одеси на півдні, де останніми тижнями значно зросла кількість ракетних ударів і ударів безпілотників, спрямованих на інфраструктуру, що ускладнює розуміння того, куди буде завдано головного удару», – зазначає Politico.
За словами українських офіцерів, співрозмовників видання, існує великий ризик того, що лінія фронту зруйнується там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ. Більше того, завдяки значно більшій чисельності та керованим авіабомбам, які вже кілька тижнів розбивають українські позиції, росія, ймовірно, зможе «прорватися через лінію фронту і зруйнувати її на деяких ділянках».
«Зараз Україні ніщо не може допомогти, тому що немає серйозних технологій, здатних компенсувати Україні ту велику масу військ, яку росія, швидше за все, кине на нас. У нас немає таких технологій, немає таких можливостей. І Захід також не має їх у достатній кількості», – заявив один із офіцерів у коментарі виданню.
В мене особисто саме ця цитата викликала чи не найбільше обурення. І йдеться зараз не про правдивість суб’єктивної оцінки якогось офіцера.
В журналістиці найважливішим є так званий «післясмак». Що винесе читач чи глядач після ознайомлення з матеріалом, які думки та емоції в нього залишаться.
Фактично ця цитата про «зараз ніщо не може допомогти» вже програмує антиукраїнський післясмак та лише підсилюватиме заштовхування України до замороження війни та підписання якогось «мирного договорняка». Натомість головний акцент для колективного Заходу зараз повинен бути таким: дайте нам необхідну зброю та боєприпаси в потрібній кількості. При цьому, коли ми говоримо про США, то ці тези повинні супроводжуватись активізацію Будапештського меморандуму та постійним його нагадуванням. Третій ядерний запас, яким володіла Україна, мав не тільки безпекову, а й економічну цінність, адже сама вартість виробництва ядерної зброї вимірюється сотнями мільярдів доларів!
Водночас Politico зміщує акценти, вибудовуючи в свідомостях та емоціях читачів (насамперед на Заході) фаталізм негативних сценаріїв.
Ситуація справді вкрай складна, найгірша за весь період повномасштабної війни, але вона ж виникла не на порожньому місці. Захід добре знає, що та в яких кількостях нам було передано, а що можна було передати!
За словами офіцерів, протитанкові ракети, надані Великою Британією і США у перші тижні вторгнення, були вчасними і допомогли їм врятувати Київ, так само, як і HIMARS, легкі реактивні системи залпового вогню, які були використані з великим ефектом, що дозволило їм витіснити росію з Херсона в листопаді 2022 року.
«Але часто ми просто не отримуємо системи озброєння в той час, коли вони нам потрібні – вони надходять тоді, коли вони вже не є актуальними», – сказав інший старший офіцер, наводячи в приклад винищувачі F-16.
«Кожна зброя має свій час. F-16 були потрібні в 2023 році; вони не будуть потрібні в 2024 році», – додав він, зазначивши, що до того часу росія уже буде готова дати їм відсіч.
Військові також зазначили, що зараз вони потребують більш базового традиційного озброєння, а також безпілотників.
«Нам потрібні гаубиці і снаряди, сотні тисяч снарядів і ракет», – сказав один з них під час розмови з Politico, підрахувавши, що Україна потребує 4 мільйони снарядів і 2 мільйони безпілотників.
«Ми весь час говорили західним партнерам, що у нас є бойовий досвід, у нас є бойове розуміння цієї війни. А у них є ресурси, і вони повинні дати нам те, що нам потрібно», – додав він.
Лукашенко готується до війни
Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що його країна готується до війни.
«Нікому не вірте, що ми хочемо воювати. Ми готуємось до війни, я про це говорю відверто. "Хочеш миру – готуйся до війни" – не я це придумав. Це дуже правильно сказано», – заявив він під час церемонії закладення капсули на місці будівництва нової міської лікарні в прикордонному Гродно.
Мовляв, Білорусь теж риє землю поруч із кордоном, але не під окопи, а для будівництва медустанови.
Пряма мова Лукашенка: «Адже ми зараз теж копаємо землю, як і вони, зовсім поруч із кордоном. Тільки цілі у нас абсолютно різні. Там риють окопи, траншеї проти танків та іншого, збільшують витрати на ударні озброєння. А ми тут дві третини бюджету регіону спрямовуємо на соціальну сферу. Ми хочемо побудувати своє мирне майбутнє. Ми налаштовані тільки на творення».
Цинізм. Колишній «бацька» та нинішній соратник путіна чомусь сором’язливо промовчав про призначення «окопів і траншей», які риють на західних кордонах Білорусі поляки та балтійці. Але призначення окопів і траншей не полягає в наступі, а в обороні від можливої атаки!
З 24 лютого 2022 року Лукашенко є співучасником путінських злочинів, адже вторгнення та обстріли України тоді відбувалось і зі сторони Білорусі. Відповідно до норм міжнародного права, Лукашенко є співучасником військової агресії, хоча форми співучасті можуть бути різними.
Підозрюю, що Лукашенко щиро не хоче брати безпосередньої участі у війні, проте тут вже, як у тому анекдоті: «або хрестик зніми, або труси одягни»...
ГУР про майбутнє руйнування керченського мосту
Головне управління розвідки Міноборони України готує третій удар по Кримському мосту, що сполучає територію рф з тимчасово окупованим Кримом.
Про це повідомляє The Guardian із посиланням на джерела в ГУР.
Високопоставлені представники ГУР заявили, що Кримський міст «приречений».
«Ми зробимо це у першій половині 2024 року», – заявив The Guardian один із представників ГУР, додавши, що у голови української розвідки Кирила Буданова вже є «більша частина коштів для досягнення цієї мети». За словами джерела, Буданов дотримується плану, схваленого Президентом України Володимиром Зеленським, щодо «мінімізації» військово-морської присутності рф у Чорному морі.
Ця новина викликала у мене дивні емоції. Я, звичайно, обома руками за те, щоб керченський міст було зруйновано – і через ворожу логістику, і через те, що він є певним символом для путіна та його челяді. Проте якщо дійсно ведеться така підготовка, то для чого інформувати про неї ворога? Чи це така форма ІПСО? Якщо так, то на яку аудиторію розрахована?
Водночас це якось погано корелюється із будівництвом залізниці, що з’єднує Ростов з Кримом. Для забезпечення армії рф та залізниця матиме ще більше значення, ніж керченський міст. Будівництво триває близько року і лише зараз представники влади кажуть, що «Цей процес уже майже завершений, і це для нас може бути серйозною проблемою».
Цей процес вже є проблемою. Британська розвідка назвала це будівництво залізниці найбільшим інфраструктурним об’єктом рф на окупованих територіях. І при цьому впродовж останнього року ми про нього майже не чули в українських ЗМІ. І вже точно не чули про те, що наші удари ускладнювали це будівництво.
Землетрус на Тайвані. Розмова Сі та Байдена
2 квітня Сі Цзіньпін та Байден провели незаплановану розмову, в ході якої глава Китаю заявив президенту США, що питання Тайваню є «червоною лінією» у відносинах між державами.
3 квітня на Тайвані стався найпотужніший за останні 25 років землетрус. Щонайменше 9 людей загинули і понад 900 отримали поранення. Ще десятки людей опинилися у пастці в тунелях після обвалів внаслідок землетрусу.
Кілька тайванських технологічних гігантів призупинили свої операції на півночі острова після вчорашнього землетрусу, повідомляє агентство CNA.
Йдеться, зокрема, про виробників мікросхем: Taiwan Semiconductor Manufacturing (TSMC виробляє приблизно 90% передових чипів у світі), United Microelectronics Corp. і Powerchip Semiconductor Manufacturing Corp., а також виробника плоских панелей Innolux Corp.
Тайвань – це чималий острів величиною з Бельгію, на якому проживає 23 млн людей, усі з яких (98%) етнічні китайці. Тайвань – це дуже потужна економіка: ВВП перевищує 1 трлн доларів (19 місце у світі, а ВВП на душу населення – 13 місце).
Боротьба за Тайвань між США та Китаєм – не просто боротьба за територію та людей. Це боротьба за світове домінування, адже 90% світових мікрочіпів виробляється саме там.
Через три години після землетрусу Міноборони Тайваню повідомляло про присутність 30 китайський військових літаків та 9 кораблів навколо острова.