Україну чекає демографічна криза. Можна навіть сказати, що вона вже почалася. Різноманітні дослідження демографів демонструють нам, наскільки швидкими темпами знижується народжуваність в Україні. Інформація стає ще більш болючою, якщо подивитися на неї крізь призму смертності, зниження спроможності народжувати, кількість біженців, які цілими сім’ями асимілюються в інших країнах, а також вагітних жінок, що народжують за кордоном. Зібрала для вас найголовніші цифри, а також причини й наслідки для майбутнього.
Згідно зі свіжими даними Міністерства охорони здоров’я України, показники народжуваності в Україні падають приблизно на 7% в рік з 2013 року, а повномасштабне російське вторгнення призвело до ще більшої кризи народжуваності.
«Показники народжуваності в Україні падають ще з 2013-го року приблизно на 7% на рік. А велика війна призвела до найбільшої кризи народжуваності. У 2023 році щомісяця в середньому народжувалося близько 16 100 дітей. Для порівняння у попередні роки, до повномасштабного вторгнення, кількість немовлят коливалась у межах 21 000–23 000 на місяць», – повідомили у відомстві.
Водночас у Національній службі здоров’я інформаційному агентству Укрінформ повідомили, що в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) у 2023 році зафіксовано 176 981 пологи, в ЕСОЗ внесено дані про 178 128 дітей. Відповідно, упродовж 2021 року в Україні зафіксували 256 814 пологів, кількість народжених дітей, про яких внесені дані в ЕСОЗ, становила 259 895 осіб.
У перший рік повномасштабного вторгнення пологів в Україні було 190 393, кількість народжених дітей, дані про яких внесені у вищезгадану систему – 192 691. Але ж при цьому немає жодних конкретних даних про кількість українок, які народили за кордоном після 24 лютого 2022 року, додали в НСЗУ.
«Така фіксація не є можливою, оскільки електронна система охорони здоров’я діє лише на території України і з нею працюють тільки українські лікарі», – зазначили в НСЗУ.
Дещо інші цифри наводять у пресслужбі Міністерства юстиції України. Там зазначають, що впродовж 2023 року на світ з’явилося 187 387 немовлят. За інформацією відомства, найбільше новонароджених зареєстрували у місті Києві – 19 979 дітей, також – у Львівській області – 16 638 дітей, Дніпропетровській – 14 433 дітей, Одеській – 13 736 дітей, Київській – 10 820 дітей, Рівненській – 9 542 та Закарпатській – 9 450 дітей областях.
Хоча цифра Мін’юсту відрізняється від НСЗУ в позитивному напрямку, все одно це майже на третину менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення, зокрема, у 2021 році народилось 273 772 немовляти.
Порівняно із 2022 роком, коли народилося 206 032 малюки, народжуваність знизилась на 9%. Загалом у перший рік вторгнення кількість новонароджених різко скоротилась на 25%. Для порівняння, у період з 2010 до 2013 року в Україні народжувалось близько пів мільйона дітей на рік.
Саме із 2013 року спостерігається стрімке скорочення народжуваності в Україні. Відтоді й до початку повномасштабної війни щороку народжувалось на 6-7% менше дітей.
Минулого року щомісяця в середньому народжувалося близько 16 100 дітей. Для порівняння: у попередні роки, до повномасштабного вторгнення, кількість немовлят коливалась у межах 21 000–23 000 на місяць.
До речі, до 24 лютого 2023 року пік народжуваності припадав на липень, у 2022 і наразі у 2023 пік народжуваності фіксували в березні. В останні роки хлопчиків народжується більше, аніж дівчаток, й початок повномасштабної війни особливо не змінив цей розподіл: 51% проти 49%.
Проблемою української демографії зацікавилися й у виданні The Wall Street Journal: за їхніми даними, рівень народжуваності в Україні ще до повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року був найнижчим у Європі. Водночас українські демографи прогнозують, що цей показник стане найнижчим у світі. Спад народжуваності прискорює десятиліття скорочення чисельності населення та поглиблює демографічну кризу. Дослідники зазначають, що саме повномасштабне вторгнення росії призвело до найбільшої кризи у кількості появи на світ нових українців – це найбільший спад за весь час незалежності. Попередній антипік також пов’язаний із війною – у 2015 показники народжуваності впали аж на 12% за рік.
Загалом у відкритому доступі можна знайти дані, що на початку незалежності в Україні щороку народжувалося понад 600 тисяч дітей на рік. У 1992-1993 роках рівень народжуваності знизився до 521-596 тисяч дітей на рік. Після 1994 року кількість новоявлених українців щороку коливалася в межах півмільйона дітей. У 1995-1998 роках численність новонароджених знижувалася на 5,2-5,5% на рік.
Хоча перший відчутний спад народжуваності був зафіксований у 1999 році: тоді народилося 389,2 тисячі дітей – на 7,2% менше, ніж роком раніше. З 2002 року демографічна ситуація в Україні почала покращуватись: у 2002 році народжуваність зросла на 3,8%, у 2003-2004 роках – на 4,6%.
Два рекорди зростання народжуваності було в 2006 і 2008 роках – плюс 8-8,1% за рік. Таким чином, у 2008-2013 роках в Україні знову народжувалося понад півмільйона дітей щорічно (за винятком 2010 року).
Падіння рівня народжуваності в Україні почалося з 2013 року: тоді народилося 503,7 тисячі дітей – на 3,3% менше. Наступного року, коли розпочалася російська агресія, народилося вже на 7,5% менше дітей – 465,9 тисячі, але це без урахування даних із окупованих територій.
У вже згаданому антирекордному 2015 році народилося на 11,6% менше дітей, у 2016-му – на 3,6%, у 2017-му – на 8,3%, у 2018-му – на 7,7%, у 2019-му – на 8,1%. В 2020 році народилося на 3,1% менше дітей – 299,1 тисячі.
Можна зробити очевидний висновок: наскільки політична та безпекова ситуація впливають на народжуваність.
Чи можна в наявних умовах змінити цю ситуацію? Директорка Інституту демографії Елла Лібанова вважає, що для збільшення народжуваності в Україні потрібно надати належні умови для розвитку та життя родини.
«Що стосується народжуваності, як не парадоксально – це мережа дитячих садків, дошкільних закладів, покращення можливостей виховання дітей в позашкільних закладах. Це можливість для жінок та чоловіків працювати й заробляти. Держава має допомагати з житлом через іпотеку та різні кредити – формування нової моделі забезпечення житлом. Так само з орендованим житлом, права орендаря і права орендодавця мають бути належним чином захищені», – пояснила професорка.
Елла Лібанова додала, що аби забезпечити відтворення поколінь, коефіцієнт народжуваності має становити 2,15 дитини на одну жінку, але у 2023 році цей показник був не вищим ніж 0,7. Водночас ця ж науковиця в одному зі своїх інтерв’ю спрогнозувала, що в найкращому разі до 2030 року населення України скоротиться до 35 млн, у гіршому – до 30 млн. Мушу зауважити, що через низку факторів (застарілий перепис населення України, війну, міграцію, смертність) неможливо точно підрахувати навіть кількість українців, які залишилися на батьківщині нині, не те що прогнозувати кількість населення до кінця десятиліття.
Треба глянути правді у вічі: чуда з бебі-бумом, як після закінчення Другої світової війни, в Україні не буде. Українки не хочуть народжувати вдома або ж відкладають це на кращі часи. До того ж «кращі часи» для кожного мають своє тлумачення.
Якщо поглянути на це з прагматичнішої точки зору: як жінки, так і чоловіки здебільшого не поспішають народжувати дітей. Відкинувши війну, цьому також сприяє чимало інших факторів: бажання бути фінансово й морально готовими, популяризація серед молоді стилю життя «чайлд фрі», розвинена індустрія контрацептивів тощо.
Вік «молодих батьків» в Україні також щороку змінює цифру: від ранніх 20 до в середньому після 30 років. Як жінка, яка входить у зазначену вікову категорію й перебуває десь посередині, між 20 і 30 роками, розумію, про що говорю і які тенденції спостерігаю. І особисто від себе додам: ми з чоловіком також не поспішаємо продовжувати рід – коли не маєш впевненості, що завтра ти ще будеш живий, страшно брати відповідальність за появу на світ нового життя – саме тому складно засуджувати українців, які наразі не поспішають народжувати. Водночас я захоплююся сміливістю українських родин, які попри все народжують майбутнє для України. Наразі й представники влади мають усвідомити свій обов’язок зробити все для того, щоб песимістичні прогнози про виродження українців не збулися, натомість українці у вільній, мирній та квітучій державі вже знатимуть, що робити для появи нових поколінь.