Протягом останнього століття Українська Греко-Католицька Церква в Чикаго мала можливість існувати через кілька періодів суспільної трансформації. Війни та економічні труднощі, які тривали з 19 століття до сьогодні, змусили Церкву розширити сферу діяльності на кількох континентах. Після розпаду Радянського Союзу наша Церква відіграла активну роль у марші до людської гідності й соціальної та економічної справедливості. Особливо це було видно під час Революції Гідності. Блаженніший Святослав, отець і глава УГКЦ, під час виступу в Оттаві після Майдану в травні 2014 року згадав про нову радикальну парадигму, якої навчив церкву Майдан:
«На Майдані виник “екуменізм залучення”. Коли ми разом молилися різними мовами та в різних релігійних традиціях, ми відчували присутність Бога. Це не просто наївне переконання, що “Бог на нашому боці, тому ми переможемо”. Ні, цей досвід Божої присутності був набагато більш тонким»
Коли Блаженніший Святослав відвідав Чикаго на інтронізацію владики Венедикта в 2017 р., він поділився своїм баченням на розвиток нашої єпархії:
«Апостол Павло сказав, що єпархія має особливу характеристику, тому що вона об’єднує людей не тільки українського походження чи переконання – вона вже молиться і служить Божественну Літургію як англійською, так і українською. Але завтра, слідуючи духу Святого Павла, ви повинні молитися навіть іспанською та китайською, тому що ми українська церква, а не церква для українців. Ми є церквою Христа з універсальним посланням Його Євангелія, яке відкрите для кожного, хто хоче отримати вічне життя через служіння нового єпископа, щоб проголошувати слово Боже, освячувати народ Божий таїнствами і керувати Церквою в ім’я Христа».
Так само, як Ісус заснував Церкву однак для євреїв і греків (галатів 3:28), Українська Греко-Католицька Церква має усвідомити, що вона існує служити всім народам і спасати всі народи. Оскільки Церква вже доклала великих зусиль в районах, де українські іммігрантські спільноти більше не існують, її майбутнє залежить від нашої здатності досягати наших сусідів, бути активними членами різноманітних середовищ, де ми вже пустили коріння, євангелізувати, виголошувати співчуття, служіння та справедливість. Наш досвід як Церкви, Церкви мучеників, Церкви, яка була маргіналізована та криміналізована протягом історії, тісно відображає досвід маргіналізованих американців, які також зазнали мученицьких смертей та несправедливої кримінальності. Ми маємо унікальну можливість бути солідарними, служити та євангелізувати так, як інші Церкви просто не можуть, бо в них нема того досвіду, як у нас.
Немає кращого місця, щоб відчути Євангеліє Ісуса, свідчення мучеників нашої Церкви та показувати любовний потенціал українського народу сьогодні, ніж в Українській Греко-Католицькій Парафії св. Михаїла в чиказькому районі Вест-Пуллман.
Парафія Св. Михаїла була заснована в 1917 році далеко на південь від тодішніх кордонів Чикаго. Після того, як американський уряд примусово депортував корінний народ Потоватомі з цих земель, європейські мігранти з Італії, Польщі, Угорщини, Литви та України разом з визволеними темношкірими людьми з півдня США зібралися разом там побудувати нові собі оселі. Для кожного район Вест-
Пуллман був оазисом супроти виснажливих умов на заводі залізничної компанії «Пуллман», де більшість із них працювали.
Організувавши справедливу зарплату та залишивши репресивні умови своїх батьківщин, жителі околиць процвітали, і для багатьох поколінь американська мрія дійсно була реалізована.
На жаль, у міру того, як у 1960-х і 1970-х роках у Чикаго заселялося все більше людей, могутні політичні та економічні інтереси розпалювали насильство серед етнічних і расових груп міста. Це також не було винятково на South Side. До початку 2000-х українське село в Чикаго теж зазнавало багато лиха через цю ворожнечу. Через те Чикаго стало містом глибокої сегрегації та нерівності. Нащадки європейських іммігрантів, більшість з яких асимілювали та забули свої традиції, брали дешеві кредити, щоб переїхати з міста. Водночас ті ж самі банки, як правило, відмовляли темношкірим громадянам у таких же можливостях.
Сьогодні у Вест-Пуллмані живе небагато українців, але церква Святого Михаїла ще стоїть. Щодня сім’ї проходять повз церкву до школи та на роботу, не підозрюючи про багаті духовні скарби, які ховаються всередині. Вони мало знають про українську духовність, про те, як вона народжувалася зі свідчень мучеників і кувалася у вогні війни, кріпацтва, геноциду. Іронія в тому, що вони би краще розуміли цю історію, ніж більшість американців, бо вони пережили подібне. Дійсно, наша Церква має відповідальність проголошувати в цьому районі Євангелію, допоки нашій громаді належить там храм.
На щастя, ми маємо молодого нового адміністратора, о. Любомира Мандзюка, який готовий відкрити двері храму, щоб запросити всіх людей – українців чи інших – до зустрічі з Живим Христом. Христос, який жив серед убогих, одягав нагих, годував голодних і наставляв нам «вчинити одному з найменших братів, так і вчиниш Мені». (Мат. 25:40)
Можливо, ви чули наклепницькі стереотипи про South Side, ніби клаптик землі завширшки 20 миль можна порівняти до трагічного насильства, яке спустошує лише кілька кварталів. Сьогодні українці особисто розуміють, як негативні стереотипи – корупція, пияцтво, міжетнічні конфлікти – можуть відчутно вплинути на ресурси, які виділяються на їхній розвиток. Ми не можемо піддатися спокусі пліток і поспішного судження.
Замість цього запрошуємо вас особисто побачити парафію Св. Михаїла та сусідню околицю. Ви не тільки побачите те, що бачили наші предки сто років тому, але й побачите обличчя Живого Христа. Ви відчуєте оазис надії та спокою в морі відчаю.
Ніхто не приховує, що Вест-Пуллман є одним із найбільш соціально та економічно занедбаних районів Чикаго. Цей район розташований у так званій «продуктовій пустелі» міста, де свіжа їжа, ліки, ефективний громадський транспорт і соціальні послуги практично недоступні. Подібно до пустель, якими блукали Мойсей, Ісус і ранні Отці Церкви, тут можна багато чого навчитися в духовному сенсі.
Середній дохід Вест-Пуллмана становить майже половину доходу мешканців решти Іллінойсу, і багато будинків пустують і покинуті. Нехтування цього району містом призвело до відсутності можливостей для багатьох його жителів. Українці знають, що бути бідним не повинно бути злочином. Те, що місцевість має зовнішні ознаки бідності, не означає, що ці території не наповнені великим людським, а отже духовним потенціалом.
Однак травма, нудьга та відсутність доступу до основних ресурсів, зрозуміло, можуть призвести до непристойних імпульсів, таких як насильство чи зловживання наркотиками. Наша відповідальність як українських американців, які отримують величезну вигоду від американського процвітання (не лише через військову допомогу Україні, але й також через наші власні засоби до існування), знову інвестувати в занедбані райони. Ми повинні показати жителям Чикаго, що ми любимо їх, і що ми готові молитися за них і серед них. Незалежно від того, наскільки біднішими чи етнічно різними вони можуть бути від нас, вони все одно є наші співмешканці Америки, які голосують, платять податки та майже в усіх аспектах піклуються про ті самі проблеми, що й ми.
Хоча Вест-Пуллман не є найжорстокішим серед районів Чикаго, проблеми, які виникають у результаті відчуження його мешканців, очевидні. Але як наш Господь більше 365 разів каже у Святому Письмі: Не бійтеся!
На щастя, статистика теж на нашому боці. Згідно з даними Чиказької поліції, у 2023 році було 1 130 повідомлень про злочини в поліцейському відділі навколо парафії св. Михаїла. Хоча може здаватися, що це багато, це на третину менше злочинів, ніж у найбільш жорстоких районах Чикаго. Одна чверть території Чикаго є статистично більш небезпечною, ніж Вест-Пуллман, включно з центральним фінансовим районом Чикаго, у якому в 2023 році було зареєстровано 1 449 випадків серйозних злочинів.
Для християнина немає місця для страху. Українська Греко-Католицька Церква процвітала завдяки нашим безстрашним отцям і матерям перед нами. І обставини нашої Церкви в Америці, а особливо таких міст, як Чикаго, показують, що місія апостолів служіння всім народам усіма мовами не може бути більш актуальною, ніж сьогодні.
Належати до маргіналізованої Церкви означає відповідати на заклик до загальної людської гідності та любові попри страждання українців в Україні та американців в Америці. Це перерозподіл благословень і заклик до солідарності та справедливості в дії.
Парафію Св. Михаїла можете знайти за адресою 12205 S. Parnell Ave. у Чикаго. Божественна Літургія відбувається щонеділі о 10 ранку, і служиться українською та англійською мовами. Приходьте до церкви готові прославляти Бога – співати разом, щоби «звеселилася пустиня та пуща, зацвіла, мов троянда, цвіла та раділа, була втіха також, та співання, бо дана Йому буде слава Лівану!» (Ісая 35:1)