З одного боку — раби-людоїди, які мають багато озброєння і величезне бажання всіх підкорити та/або знищити. Вони харчуються енергією кривавого імперіалізму і вірні тільки йому, по цій причині сильні і монолітні.
З іншого боку — українці, вільні духом і тілом. Але тут необхідно розкрити кілька важливих питань. Ми маємо негативну рису — вміємо зраджувати, причому в абсолютно непідходящий момент, як то полковник Ніс зіграв ключову роль у знищенні Батурина; або працівники силових органів, що розмінували дороги з Криму; або військові, що були навідниками на військову частину у Яворові в нинішній війні. Та інші приклади історії й сучасності. І тут тільки хочеться крикнути: «ДОСИТЬ». Оскільки це все демонструє нашу слабкість, що тільки розпалює окупанта здійснити свій злочин проти нас.
Ще одна суттєва вада, що нас переслідує віками — це НАЇВНІСТЬ. На цьому їздять всі, кому не лінь, уже століттями: від політиків і влади (місцевої і центральної) до окупанта. Навіть у сучасній історії України, починаючи з 1991 року, ми приводимо або нейтральний до українського інтересу чинник, або відверто ворожий, насамперед, промосковський елемент, що нищить нас безапеляційно. Деякі тут же люблять продаватися за
2 копійки в день (за 200, 500 гривень); їх принижують, коли купують, а вони ведуться. Соромно. Ті, хто купує, згодом відбивають свої гроші за рахунок корупційних схем, штучних валютних коливань та іншого. З цим треба закінчувати!
Але яким є наш основний позитивний чинник — гуртуватися і організуватися в потрібний час, без допомоги і без лідерів. Ми це робимо природно і непередбачено для ворога: чого вартують наші добровольці і волонтери, яких безліч. У цьому наша перевага. Але вона тактична. А стратегічно нам, пасіонаріям, представникам громадянського суспільства, активним і впертим українцям необхідна ВЛАДА! Саме цього не вистачало нам завжди, ми ніколи не мали реальних представників з нашого народу, і саме цей інструмент нам так необхідний і жаданий для втілення українського інтересу.
Ви спитаєте: «Що таке український інтерес?». Це комплекс всього, що ми продукуємо впродовж нашої життєдіяльності: культура і самобутність, мова й історія, вміння заробляти і галузі економіки, де ми представлені найсильніше, це врешті-решт наш потенціал, який ми з причини відсутності влади в своїх руках не реалізували повністю; і це наше бачення світу і роль у ньому. Ми своєрідні, як і кожен інший народ. Наша ідентифікація і є нашим українським інтересом, який треба оберігати і передавати наступним поколінням українців. Особливо це важливо, маючи такого паскудного сусіда.
Тому закликаю всіх українців, всі спільноти, що несуть Україну в серці, об’єднуйтесь в більші спільноти, знаходьте одне одного, знаходьте інтереси, на яких ви будете співпрацювати (волонтерський, просвітницький та інші), і приходьте до влади! Станьте вже владою! Досить боятися своєї перемоги! Нагадаю, через 2 дні після втечі януковича на сцену Майдану зайшли турчинови, яценюки, авакови і проголосили себе владою. Чому? Бо святе місце пустим не буває — рвачі скористалися шансом. Тепер наша черга. У негідників лусне, коли вони побачать нашу жагу, вони нам намагатимуться ставити «палки в колеса», але нас буде багато, жага до перемоги яких підніме планку, яку вони не візьмуть, тут треба іти до самого кінця! Легкого шляху не буде, але іншого варіанту ми не маємо!
Для цього вивчайте матчастину: сутність політики, політологію, історію, політичну економіку, економіку, фінанси та бюджет тощо. А в практичній площині беріться за вибори, балотуйтеся на місцях, вчіться працювати з великою кількістю людей, вчіться допомагати людям.
Під час воєнного стану вибори не проводяться, але після його скасування відразу беріться за справу. А зараз вчіться!
Досить давати шанси негідникам, беріть своє, бо воно дійсно наше!
А я, як стану президентом України, створю всі умови, щоб наші побратими поверталися на батьківщину!
Що ж до москалів, то основна їхня вада — рабство. Звідти всі їхні комплекси і негаразди. Звідти виходить і пристосуванство, а звідти відсутність розвитку держави, країни, суспільства.
Окремо необхідно торкнутися так званих малоросів, що прихильно ставляться до так званих «хороших руських».
Тут на московії діє правило. Якщо хто назвався «руцькім», то зобов’язаний вимазати свої руки кров’ю тих, кого він зрадив, бо інакше «своїм» у кацапів він не стане. Прямий приклад — руйнування Маріуполя та інших міст Донбасу. Чому це сталося? Більшість тутешніх жителів постійно позиціонували себе лояльними до московії і в її очах повинні були взяти зброю, воювати за «руцькій мір» і вбивати українців, але не зробили цього. То москва «всього лиш» покарала їх за «бездіяльність».
Тож ми бачимо, що тільки ти торкаєшся московського «світу», продаєш йому свої таланти, купуєшся на їхню солодку пропаганду, то з цього моменту ти на їхньому гачку, з якого майже неможливо виплутатися, до того ж ти нищиш свою репутацію. Це у фауні є рослина-хижак, що називається венерина мухоловка, і вона заманює жертву, яка вже не може вибратися і перетравлюється. Такий же принцип поглинання людей і в московії.
Так що тут питання стоїть не «як ми ставимося до них», а «як вони дивляться на нас і ким вони нас бачать». А бачать вони нас виключно своїми рабами!
Погоджуємося? Боремось? Отримаємо поразку? Переможемо? Нехай відповідь кожен собі поставить!
Тож долю, і свою, і цілого людства, ми вирішуємо сьогодні. Сили нерівні, але знаючи і керуючись законами, якими живиться ворог, і усвідомлюючи, що звіра можна подолати лише із середини, в цій одвічній війні рабів і вільних у нас є шанс на перемогу. Можливо, буде переломний момент, яким треба буде скористатися, можливо, дехто ухвалить рішення, що переверне хід подій, може статися тонка гра. А нам необхідно…
Жити, не дивлячись ні на що!
P.S. Щодо книги «Історія в моментах. Україна/московія», то я спеціально її позиціоную як просвітницьку і некомерційну. Я її буду дарувати, а шановний читач при вподобанні може оплатити її собівартість, або будь яку іншу суму, що він вважає за потрібну для інвестування в цей продукт.
З цією метою я відкрив три рахунки, у Приватбанку: в гривнях, доларах і євро.

UAH 5457 0822 7396 6312
USD 5168 7520 1729 8905

EUR 5168 7520 1725 5467
Фотозвіти про надходження коштів, а також пересилання на рахунок видавництва, про інші операції, пов’язані з популяризацією цієї книги, я буду регулярно виставляти на своїй сторінці Facebook:
Знімати з рахунку кошти я не буду, це моя принципова позиція!
Все до гривні буде відзвітовано!
Водночас я бачу тут перспективу розвитку благодійного книговидавництва. Є ідея створити недержавний міжнародний фонд, в який буде інвестувати масовий читач, і який займатиметься розвитком перспективних творів культури та/або науки. Світ рухається вперед, війна ще швидше задає тону, то перед нами стоїть задача встигати!
Ці та інші ідеї пропоную обговорювати. Коментуйте, ставте свої запитання, я відкритий до діалогу і співпраці. І все у нас вийде!
А далі шановний читач стане свідком ще одного виду просвітницької діяльності, про яку розкажу в наступних випусках газети.