Сценарні ходи і влада

Реакції інформаційного простору на «звільнення» Залужного нагадують обговорення вистави після її закінчення на східцях театру. Чому більшість відразу повірила, що Залужного звільняють? Правда це чи ні – відразу не було відомо.

Але ось те, що через два місяці закінчуються повноваження, знають усі. І багато з нас розуміють, що віддавати нам назад Україну ці хлопці аж ніяк не хочуть. І тому будуть робити будь-що, щоб змінити хід історії. Ось тому, розуміючи це, народ і кидається на будь-який шурхіт зі сторони верхівки...

Звичайно є цікаві спостереження: дехто пише, що якщо Зеленський звільнить Залужного, то зразу ж отримає сильного противника-політика. Дехто вважає, що це хтось запускає таке ІПСО, що немовби ось уже мав звільнити, аж тут пішла хвиля протесту, що злякався і порвав наказ про звільнення. Тобто злякався, ну і, звичайно, рейтинг йде донизу. Як на мою думку, то ось ця, уже вдруге запущена інформація, може дійсно бути якимось сценарієм.

Тож люди, які прийшли до влади на хвилі кінофільму про Голобородька, не застраховані, що зараз інші сценаристи не пишуть сценарій «Звільнити Залужного...», який може перебити по-своєму рейтинг серіалу «Слуга народу» та й увесь його акторський склад.

В одній зі своїх книг я писав, що «...у будинок, побудований на кладовищі, завжди будуть заходити привиди...»

Так і тут, коли сценарій приходу до влади може бути замінений на більш сучасний і сильніший – сценарій відходу від влади. Тож нічого дивного, що персонаж, який був у першій серії, уже може не з’явитися у наступних. Усе залежить від сценариста.

А вже дуже скоро ми побачимо, як люди, які розтоптали Конституцію України, будуть підіймати її з підлоги, витирати із неї пил та нести її у Конституційний суд, який, до речі, також заблокований владою, щоб там, у Конституції, суд знайшов якийсь пунктик, який дозволяє залишатися при владі після закінчення терміну повноважень. 

Усе це можна було б дійсно спостерігати як якусь виставу, але у нас йде жорстока війна, тому ми не маємо права розслаблятися і відволікатися на різні водевілі, які нам почнуть показувати у наступні місяці. Читачам, щоб трохи зняти напругу, розкажу анекдот:

«Було це у 60-ті роки минулого століття, коли генсеком КПРС був Хрущов. А Хрущов у той час після поїздки у США дуже захопився кукурудзою і змушував її сіяти навіть там, де вона не росла. Пшениці сіяли мало, хліб був уже напів кукурудзяний і т. д. Тому незадоволення у людей було велике. Ось якось йде по містечку п’яний чоловік і горланить: “А я знаю, хто у владі свиня, а я знаю хто у владі свиня...”.

Ну органи, звичайно ж, не дрімали, зразу ж його під руки і на допит: “Ану ж, такий-сякий, кажи, хто там у владі свиня?” А чоловік відповідає: “Кенеді – президент США”.

Ну, нічого тут крамольного немає, тож мусять відпустити його. А чоловік уже біля дверей розвертається і питає: “А на кого ви, хлопці, подумали, коли мене арештовували?”.

Так я цей анекдот згадав, коли прочитав заяву МО «Ні, це не правда».