Цими днями багато простору у фейсбуці зайнято обговоренням статті з американського журналу «Тайм» щодо стану справ в Україні і безпосередньо в ОП, в якій прозвучало немало так званих панічних «одкровень» від людей, наближених до Зеленського, що, звичайно, не додає оптимізму населенню України. Дехто скаже, що це, можливо, журналіст такий. Не виключаю, але схоже, що цей журналіст для Банкової свій, якщо його туди пускають, ведуть там з ним відверті розмови. То до кого ж питання?
Але я не збираюся тут обговорювати всю цю статтю, а хочу зупинитися лише на одному такому «одкровенні», яке вважаю дуже шкідливим і яке відверто працює на ворога.
Ось журналіст пише: «…У деяких родах військ дефіцит особового складу став ще страшнішим, ніж дефіцит зброї та боєприпасів. Один із близьких помічників Зеленського сказав мені, що навіть якщо США та їхні союзники нададуть всю зброю, яку вони обіцяли, “У НАС НЕ БУДЕ ЛЮДЕЙ, ЩОБ ЇЇ ВИКОРИСТАТИ”…»
Але ж це відверта брехня. Якщо це прочитає простий український громадянин, то в нього закрадеться думка, що «все пропало», на що, як на мене, ось і розраховані такі вкиди.
Так, на передовій є дефіцит кадрів, тому що будь-яка війна не примножує людей, а знищує їх. Мобілізація через багато причин йде повільно, але це окрема тема і ці причини варто розглядати детально. Тому, я тут зараз не про це. Я хочу зараз акцентувати увагу на іншому. На тому, що в нас, як показують деякі дані, більше 400 тисяч поліціянтів, потім спецгрупи інших правоохоронних структур, митників.
Це уже мотивовані, під присягою і навчені люди. Я не скажу, що це всі там такі, тому що там є технічні працівники, але те, що там більшість таких, які б частково могли здійснювати ротації на фронт – це факт. І про це вже не раз говорили і в ефірах люди, які розуміються на цьому, та говорять, що по 30% від загальної кількості правоохоронці могли б постійно проходити ротацію. Але у відповідь тиша. Працівники поліції захищені від передової, як ніхто.
А це ж чому? Для кращого розуміння, згадайте фотографію, на якій ми бачили, як у час правління Порошенка АТОвців, які вийшли на мітинг до ВР, ставлять у сніг на коліна поліцейські. Ось так просто: тих, які проливали кров на захист своєї Батьківщини, ось тут поліцейські, які мають служити своєму народу, ставлять цей народ на коліна, лише тому, що вони прийшли під ВР захистити свої права. То кому в нас служить ось уся ця армія правохоронців: народу чи чиновникам, яких цей народ обрав, щоб вони йому служили – згідно з Конституцією?
Правда, якось навіть незвично звучить – народ через голосування обрав демократичним шляхом на декілька років управлінську вертикаль, яка б лише управляла ефективно державою на користь свого народу, а ось ці управлінці, через різні правоохоронні органи, які за законом мають також служити цьому народу, ставлять цей народ, вибачте – раком.
А все це чому? А тому, що посади, зарплати, пільги, пенсії і недоторканність ось для цих правоохоронних органів, прокурорів, суддів, митників тощо вирішують не народ, а ці ж чиновники.
Скажіть, дивлячись ось на ту фотографію, чи міг серед тих поліціянтів у шоломах, із повністю закритим обличчям, бути той, який, як ось ті АТОвці, пройшов через передову і був з ними в окопах? Я не впевнений, бо тільки виродок, міг би поставити своїх побратимів на коліна.
Ось тому вони і бояться, щоб поліція пішла захищати не чиновників від народу, а народ і Батьківщину від ворога, і якщо прийдеться, то й в окопах.
Високопоставлені чиновники навіть у страшному сні собі цього не допускають, тому що розуміють, якщо солдати ЗСУ і правоохоронці хоч трохи побудуть разом в окопах, то цих правоохоронців після повернення назад, до свого постійного місця служби, жодний чиновник не змусить засунути фронтовика в автозак, яких вони останнім часом щось багато закуповують.
Тому, я вважаю, що правоохоронні органи мають доукомлектовувати ЗСУ та стати ближчими до народу, а не служити чиновникам. І це, на мою думку, нас дуже наблизить до демократичних перетворень, а правоохоронці, звичайно ті, що не повтікають з окопів, повернуться потім і будуть дійсно служити народу в правоохоронних органах. Можливо, саме ось така «реформа» і змінить психологію правоохоронців та всю правоохоронну систему на краще?
Ось це і є, на мою думку, причиною того, що в ОП скоріше скажуть, «… що навіть якщо США та їхні союзники нададуть всю зброю, яку вони обіцяли, “У НАС НЕ БУДЕ ЛЮДЕЙ, ЩОБ ЇЇ ВИКОРИСТАТИ”…», але аж ніяк не пошлють правоохоронців на фронт. Бо тоді завалиться увесь захист і «недоторканість» зрадливих чиновників.
Тож, кому і чому мають давати зброю США, якщо в самому ОП розповідають, що в нас уже немає людей, щоб її використовувати?.. Це що за мова у найвищому керівному центрі держави? А от путін уже присвоює нові звання та підписує нагородні листи деяким працівникам ОП та відкорковує шампанське…
Але всі вони помиляються, люди у нас є і підготовлені, але їх варто використовувати не для захисту чиновників, а для захисту Батьківщини. А те, що кажуть в ОП, то це відверта зрада і підготовка до капітуляції. Тож, будьмо уважні.
Слава ЗСУ! Перемога буде за нами!
***
Ось зараз, у зв’язку з російськомовним таксистом, знову на сторінках фейсбуку прогуркотіло мовне питання.
Мене колись запитали, як я ставлюся до «мовного питання»? На що я відповів, що я завжди був і буду за єдину державну українську мову, тому що це дуже важливо.
Але коли це питання «обсмоктують» і будують собі на цьому рекламу люди, яким байдуже, що продається українська земля, народні багатства, та інше, які б мали належати майбутнім поколінням українців, щоб вони не були «безхатченками» та не блудили по світу...
То я скажу вам так: менше вірте тим, хто вас улесливо заколисує своєю «любов’ю» до української мови, хто, якщо потрібно, то одягає для «патріотичності» вишиванку, хто приємно співає українською, а потім уночі, порушуючи Конституцію України та усякі моральні принципи, голосує за розпродаж України, а отже й майбутнього наших дітей.
За мову варто боротися. Але я вірю лише тим, хто бореться не лише за мову, а й за цілісність України, за те, щоб ми змогли передати майбутнім поколінням українців не лише мову, якою б вони розмовляли десь по діаспорах, а цілісну державу та нерозпродану Україну, та щоб вони господарювали і розмовляли свою мовою вдома – у вільній та незалежній Україні. Тож, не давайте себе обманути ось таким «липовим патріотам».
Про автора: Сергій Медвідь – письменник, академік Академії інженерних наук, кандидат аграрних наук.