«Червона картка» для Зеленського – Time
Найважливішою новиною тижня, яка має без перебільшення стратегічне значення для України, стала стаття видання Time.
Журналісти поспілкувались із президентом Зеленським та його оточенням і написали жорсткий реалістичний матеріал щодо Зеленського, війни, корупції, втоми Заходу і не тільки. Пропоную Вашій увазі ключові, на мою думку, тези статті.
1. «Стає тільки важче. Через двадцять місяців війни приблизно п’ята частина території України залишається під російською окупацією. Десятки тисяч солдатів і цивільних були вбиті, і Зеленський відчуває під час своїх подорожей, що глобальний інтерес до війни впав. Як і рівень міжнародної підтримки». «Найстрашніше, що частина світу звикла до війни в Україні», – каже він. «Втома війною накочується хвилею. Ви бачите це в Сполучених Штатах, у Європі». Тут і додавати практично нічого. Лише нагадую, що понад рік тому – 7 вересня 2022 року – вийшла спільна стаття генералів Залужного та Забродського, в якій прямим текстом йшлось про максимальну підготовку України до самозабезпечення військових потреб. І що там Зеленський зробив за рік в секторі виробництва зброї та боєприпасів?
2. Падіння підтримки в США. «Близько 41% американців хочуть, щоб Конгрес надав Києву більше зброї, порівняно з 65% у червні, коли Україна почала великий контрнаступ, згідно з опитуванням Reuters». Окрім об’єктивної втоми, ключовою причиною є повний провал дипломатичної та інформаційної роботи з американськими політиками та суспільством. Окрема тема – вкрай погані відносини із республіканцями. І центральна влада в Україні, і посол в США Оксана Маркарова не робили того, що потрібно. Не сімейні ресторани відкривати, а просувати український інформаційний порядок денний, вимагати виконання ленд-лізу тощо.
3. Зеленський вважає, що його «кинув» Захід.
Одна із найважливіших тез, адже вона є передумовою до подальших змін у ставленні до Зеленського і його, прости Господи, команди.
Реакцією Зеленського на «наполегливі заклики боротися з корупцією у власному уряді та згасаючий ентузіазм щодо війни, якій не видно кінця», стала – злість. За шкалою неадекватності – 9 із 10. Влада отримувала десятки мільярдів доларів, відбувались постійні масштабні розкрадання при відсутності реального потужного запуску своїх військових виробництв, і Захід об’єктивно «почав цікавитись». Замість розбиратися зі своїм оточенням, президент розлючений на Захід.
«Звичайний блиск його оптимізму, його почуття гумору, його схильність оживляти зустріч у бойовій кімнаті трохи жартами чи непристойним жартом – нічого з цього не збереглося до другого року повної війни. Тепер він заходить, отримує оновлення, віддає накази та виходить, – каже один із давніх членів його команди. Інший каже мені, що найбільше Зеленський почувається зрадженим своїми західними союзниками. Вони залишили його без засобів, щоб виграти війну, лише із засобами, щоб пережити її» – пише Time.
4. Впертість та «месіанство» Зеленського. «Незважаючи на останні невдачі на полі бою, він не має наміру відмовлятися від боротьби або домагатися будь-якого миру. Навпаки, його віра в остаточну перемогу України над росією затверділа в формі, яка непокоїть деяких його радників. Воно непорушне, межує з месіанським».
«Він обманює себе. Але спробуйте йому це сказати».
5. Пошук рішень щодо війни – табу. 20% території окуповані. Контрнаступ фактично завершено. Міжнародна підтримка впала. Ізраїль відтягує залишки уваги. Проте Зеленський категорично проти «навіть тимчасового перемир’я». Зокрема і через те, що більшість українців не сприймуть такого кроку. А підготовка до виборів вже йде повним ходом.
Коли Зеленський сказав, що йде на другий термін, то війна з екзистенційної для українців, відразу стала інструментом для збереження особистої влади та «свого» оточення.
6. Боротьба з корупцією не пропозиція Заходу, а умова.
Тема корупції окремо виділена у статті. Проводиться порівняння реакції політикуму США на перший та другий візит Зеленського. Перший – величезні овації з усіх таборів, другий – м’яко кажучи – «не дуже». Значна частина політиків та громадян США скептично ставиться до надання допомоги Україні через корупцію.
Нормальною відповіддю на це мали б стати гучні розслідування та тюремні вироки для оточення Зеленського. Проте цього не відбувається. І виникає просте логічне питання – Зеленський «не в темі» чи в «долі»? Зважаючи на кількість попереджень Заходу та розслідувань журналістів, бути «не в темі» вже неможливо.
Натомість Зеленський своїм підлеглим наказав уникати підозр у незаконному збагаченні: «Нічого не купуйте. Не беріть відпусток. Просто сидіть за своїм столом, мовчіть і працюйте». Високоефективна стратегія, мабуть.
7. Влада замовчує кількість загиблих і покалічених. За американськими оцінками – понад 100 тисяч.
Мобілізація не дає результатів, кількість добровольців майже нульова. Звільнення всіх воєнкомів вбило «вертикаль», система не працює. Нові люди не хочуть йти на ці посади, щоб не отримати тавро «корупціонера».
Фактично ця стаття є завуальованою «червоною карткою» для Зеленського, і я бачу її як певну передумову до погіршення (можливо, навіть публічного) ставлення Заходу до Зеленського. Від чого, на превеликий жаль, суттєво зменшиться допомога Заходу.
Залужний про кінець контрнаступу
Інтерв’ю Залужного виданню The Economist по суті закриває тему контрнаступу. Війна стала позиційною, статичною, схожою на «глухий кут», що колись виник під час Першої Світової.
«Так само, як і під час Першої світової війни, ми досягли рівня технологій, який поставив нас у глухий кут», – каже генерал Валерій Залужний і далі робить висновок, що для того, щоб вийти з глухого кута, потрібен величезний технологічний стрибок. «Глибокого і красивого прориву, швидше за все, не буде».
Базового озброєння вже не досить. Потрібні високоточні технології, які б використовувались одночасно та давали синергетичний ефект.
Необхідний контроль над небом, проте ми все озброєння отримуємо із затримкою, зокрема літаки F-16 надійдуть лише в наступному році.
Проте, на відміну від Зеленського, Залужний акцентує увагу на вдячності за допомогу, якої могло б і не бути.
Особисто в мене промайнула думка, що не просто так статті в Time та The Economist вийшли протягом одного тижня. Логічно припустити, що Залужного розглядають як можливу адекватну заміну «зашквареному» Зеленському.
Артилерія становить 80% війни, проте додався акцент, якого не було ще в жодній війні, – дрони.
Генерал Залужний описує поле бою, на якому сучасні сенсори можуть визначити будь-яке зосередження сил, а сучасна високоточна зброя може його знищити. «Простий факт полягає в тому, що ми бачимо все, що робить ворог, і вони бачать все, що робимо ми. Щоб вийти з глухого кута, нам потрібно щось нове, як-от порох, який винайшли китайці і яким ми досі вбиваємо один одного», – каже він в інтерв’ю.
Затяжна війна несе величезні ризики для існування держави. «Генерал Залужний відчайдушно намагається не дати війні осісти в окопах. “Найбільший ризик окопної війни полягає в тому, що вона може затягнутися на роки і зношувати українську державу”, – каже він. Під час Першої світової війни заколот втрутився ще до того, як технології змогли змінити ситуацію. Чотири імперії розпалися і в росії спалахнула революція».
Генерал Залужний не сумнівається, що тривала війна йде на користь росії, яка ресурсно нас переважає – кількість населення втричі та економічно – в десять разів.
Реалістичний холодний душ для любителів зеленого телемарафону та й взагалі для всіх українців. Вже давно назріли і перезріли чіткі питання: які повинні бути умови для перемоги над ресурсно потужнішою московією? Чи можливі такі умови без перемоги над внутрішнім ворогом?
Вимоги республіканців до Байдена і Зеленського для продовження допомоги ЗСУ
Складна, болюча, але, якщо розібратись, то давно очікувана подія. Конгресмен від штату Каліфорнія Майк Гарсіа опублікував заяву, в якій перераховано цілий список вимог до адміністрації президента США Джо Байдена, після виконання яких республіканці підтримають продовження допомоги для нашої України. Зокрема, вони вимагають, аби американський лідер разом з президентом України Володимиром Зеленським надали Конгресу «стратегію перемоги», яка міститиме точні оцінки, кінцеву мету та критерії завершення війни.
За інших умов вибіркове розкриття інформації та додаткові запити на допомогу для України по 12 млрд доларів на місяць є неприйнятними, зауважив Гарсіа.
Джо Байден також повинен пояснити, що станеться, якщо американська допомога Україні припиниться. І чи за таких умов відмовляться від її надання ще й партнери США у НАТО та в Євросоюзі.
Окрім цього, висунули вимоги й Казначейству та Мінфіну щодо звіту Конгресу про рівень використання антиросійських санкцій. Також Гарсіа вимагає впровадження проти країни-агресора повномасштабних економічних обмежень зі сторони і США, і НАТО, які повинні включати всі види нафти, зерно та рідкісноземельні мінерали.
Щодо санкцій хочу поставити риторичне запитання – чому республіканці висувають такі вимоги, якщо демократи на чолі із Байденом вже аж настільки «антиросійські» (якщо вірити українським журналістам-грантоїдам), що більше нема куди?!
Крим – окремий пункт. Когресменів цікавить, чи збігаються інтереси американців та українців в питанні анексованого півострова. Зокрема, чи вважає Білий Дім та Пентагон шанс його повернути реальним.
Окрім цієї заяви, група високопоставлених республіканців у Конгресі США направила президенту Джо Байдену лист із закликом направити в Україну ракети ATACMS більшої дальності. В листі конгресменів Майкла МакКоула і Майка Роджерса, а також сенаторів Джеймса Ріша і Роджера Вікера дослівно сказано: «Потреба України в засобах глибокого ураження залишається нагальною, особливо для ураження цілей по всьому Криму».
Для пояснення читачам потрібно уточнити, ким є його автори. Маккол очолює Комітет із закордонних справ Палати представників, Роджерс очолює Комітет зі збройних сил Палати представників, Ріш є головним республіканцем у Сенаті у закордонних справах, а Вікер – головним республіканцем у Сенаті у справах збройних сил.
Лист було надіслано в той час, коли Палата представників (із республіканською більшістю) крокує до голосування за законопроект про надання допомоги Ізраїлю окремо, ігноруючи вимогу президента-демократа Джо Байдена про прийняття широкого фінансування на суму 106 мільярдів доларів, що передбачав гроші для Ізраїлю, України та Тайваню.
шойгу про готовність москви до перемовин
Неочікувано, на перший погляд, міністр оборони рф шойгу заявив про готовність кремля до переговорів: «постконфліктне врегулювання кризи в Україні та про подальше співіснування із Заходом». Втім є й умова – задля цього західні держави повинні «зупинитися у своєму прагненні стратегічної поразки росії».
Зважаючи на синхронність всіх вищенаведених фраз «верховного оленевода», виникає підозра про наявність якогось чергового закулісного «договорнячка», до якого нас заштовхують. З розряду «пакту Бернса-Наришкіна», який демократи США подали «великим дипломатичним успіхом».
Рахункова Палата про бюджетні витрати Міністерства Оборони
«Навіть не розумію, що має на увазі Байден, коли каже про корупцію в Україні!» – казала колись Ірина Верещук, віцепрем’єр з питань окупованих територій та один із «доблесних» розміновувачів Чонгару.
Рахункова Палата України, яка є одним із небагатьох органів, що мають конституційне право та обов’язок здійснювати контроль за витратами бюджетних коштів, затвердила результати Аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони для придбання речового майна та забезпечення харчування військовослужбовців Збройних Сил України.
Не документ, а пісня! Короткі висновки із нього:
1. Міноборони взагалі не вивчало ціни на харчі, а просто множило минулорічну вартість на індекс інфляції.
2. Укладені договори взагалі не враховували реальну потребу ЗСУ. Ніхто навіть не з’ясовував, скільки, чого й куди треба. Із 409 найменувань 75% не мають практичного застосування ні в стаціонарних їдальнях, ні в польових.
3. Вартість харчування у Міноборони була значно вищою від інших органів (СБУ, Нацгвардія). Накрутка цін – 30% вище ринкових.
Було укладено 10 угод на 42 млрд грн.
7,4 млрд – таку суму бюджетних коштів непродуктивно використано. І це – лише на харчах.
Але і це ще не все. Такі документи треба читати дуже уважно. Даний аудит стосується першого півріччя 2023 року. Поясню детальніше. В січні 2023 року Юрій Ніколов у виданні «Дзеркало тижня» оприлюднив розслідування, в якому йшлось про багатомільярдне розкрадання при закупівлях для української армії. Після розслідування щодо завищених цін були укладені додаткові угоди, якими деякі ціни продуктів були знижені у два рази.
Потім був ухвалений закон про повернення незбройних закупівель Міноборони в «Прозорро». Внаслідок чого знову відбулось зниження цін.
Так от, 7,4 мільярда гривень за 6 місяців 2023 року було «непродуктивно використано» вже після цих двох знижень цін! Звідси можна зробити кілька висновків:
- реальний обсяг запланованого мародерства вимірювався десятками мільярдів у 2023 році;
- масштаб вкраденого на закупівлях для ЗСУ у 2022 році в декілька разів вищий (адже дворазового зниження цін не було), при повністю відсутньому контролі.
І при цьому «золотояйцевого» Резнікова таки спробували «засунути» послом до Великої Британії – нашого основного стратегічного партнера.
«Яких тобі, б..ть, ще реформ не хватає?» – сказав колись інший «видатний патріот».
До речі, вже понад півроку Верховна Рада не призначає голову та повний склад Рахункової палати. Цікаво, чи не пов’язано це з тим, що повністю аналогічні процеси відбуваються під час розподілу коштів іншими міністерствами, відомствами та органами?
ООН як міжнародний театр абсурду
Політико-економічна шизофренія є явищем, характерним не тільки для України, а для всієї планети. У четвер 2 листопада Іран очолив форум ООН з прав людини.
Міжнародне право фактично померло в 2014 році із анексією Криму московією. А система міжнародних органів є настільки ж виродженою, наскільки вироджений політикум в усьому світі. Я особисто впевнений, що це все не те, що не випадковість, а чітко цинічно продумана робота. Людство складає свій іспит на виживання на тлі поступового переходу від латентної фази Третьої Світової до більш гарячої. Виживуть тільки сильні та добре організовані народи. Чи зможемо ми, українці, такими стати?