Фото: Facebook/Nortia Logistics Inc
Аналітична група Nortia Logistics
Середній захід Сполучених Штатів Америки, як і саме місто Чикаго, завжди були важливими стратегічними транспортними вузлами. Саме тут розташовані сполучення всіх головних залізнничних ліній і один із найбільших вантажних аеропортів світу. Чикаго також має одне з найбільших зосереджень транспортних компаній і дистрибуторських центрів, які обслуговують логістичну індустрію. Станом на початок 2021 р. в штаті Іллінойс налічувалося понад 50 000 транспортних фірм (без врахування тих, які мають представництва у штаті, але є зареєстрованими поза Іллінойсом), a у всій країні кількість перевізників становить вражаючі 1 893 569 компаній. Окрім того 2021-й був найврожайнішим щодо реєстрації нових перевізників по всіх Сполучених Штатах. Загалом у 2021 році було зареєстровано 109 340 транспортних фірм. Для порівняння: у 2018-му було зареєстровано 43 953 фірми, а у 2020-му — 59 538. Транспортна індустрія Сполучених Штатів щоденно перевозить близько 50 мільйонів тонн вантажів, вартість яких перевищує $ 53 мільярди. Транспортний сегмент американської економіки завжди був привабливим вихідцям зі Східної Європи і, зокрема з України.
Чикаго є домівкою великої діаспори українців у Сполучених Штатах, тому, звісно, і кількість наших людей, які працюють у транспортній індустрії є пропорційно вищою, ніж в інших штатах чи регіонах США. У нашій рубриці ми спробуємо переглянути новини логістичної та транспортної індустрії, проаналізувати ситуацію на ринку, опираючись на історичні дані й аналіз фахівців із економічної аналітики, а також надати можливість малим і новим фірмам набути знання і розуміння індустрії, поділитись досвідом від наявних успішних перевізників, відповісти на запитання із залученням спеціалістів у галузях бухгалтерії, безпеки, страхування і фінансування.
Оглядаючись на останні декілька років від початку Ковідної пандемії наприкінці 2019 року, ми бачимо, що криза, яка досить сильно зашкодила іншим секторам економіки, надала транспортному сектору досить великий стимул, зокрема високі рейти оплат і значно підвищений попит на послуги. Ще в недалекому 2018-му транспортна індустрія перебувала в досить важкому стані з рекордними кількостями перевізників, які закрилися або оголосили банкрутство впродовж 18-го і 19-го років. Бум транспортних перевезень у 20-му та 21-му роках був кульмінацією поєднання багатьох факторів, таких як порушення у звичайних імпортно-експортних відносинах, закриття або часткове закриття багатьох виробництв, пересунення роздрібної торгівлі у цифровий простір із фізичних магазинів і торговельних центрів, а також дії американського уряду, які полегшили фінансування малих бізнесів, запровадивши «ковідні» позики і виплати.
У момент, коли вже здавалося, що пандемія позаду й економіка почне повертатися в більш стабільне русло, а ринок вантажоперевезень почне повільне сходження з пікових цін до більш обґрунтованих рівнів, ми стали свідками жахливої загарбницької війни зі сторони Росії. Шокові хвилі цієї трагедії порушили і без того крихкий баланс каналів постачання у світовій економіці, спричинили невпевненість на ринках і штовхнули світ в бік економічної рецесії і подальшої інфляції. Все більше аналітиків схиляються до того, що транспортні перевезення у найближчому майбутньому переживатимуть одну з найбільших криз останнього часу. Брак попиту на перевезення разом із високими цінами на паливо найімовірніше приведуть до різкого скорочення кількості як малих, так і великих перевізників. Особливо постраждають ті, чий бізнес базувався на так званих «Spot Rates». Тобто перевізники без гарантованих контрактів із виробниками або дистриб’юторами і ті, в кого недостатні готівкові резерви і є великий обсяг кредитних заборгованостей.
Більшість компаній створених у 2020-2021 роках є так званими мікрокомпаніями розміром до 6 вантажівок. Власники таких компаній здебільшого колишні водії і їхній стартовий капітал був отриманий за рахунок «Ковідних компенсацій» або інших форм схожого кредитування. Компанії розмірами від 1 до 6 вантажівок займають 70% загальної кількості перевізників на ринку Сполучених Штатів. На жаль, саме ці компанії піддадуться найбільшому впливу в періоди економічного спаду.
Наразі аналітики транспортного ринку погоджуються в тому, що, незважаючи на спад цін на перевезення і перші ознаки перенасичення ринку фірмами перевізниками, ще зарано стверджувати з впевненістю чи ринок входить у рецесію, чи це всього-на-всього свого роду повітряна яма на шляху стабільного зросту. Наступні декілька місяців ми повинні уважно спостерігати за факторами, які будуть визначними щодо напрямку ринку і економіки загалом:
- замовлення на закупівлю і продаж нових тягачів категорії 8;
- міграція або навіть закриття мікроперевізників у великій кількості;
- ціни на вживані тягачі і начепи;
- об’єми експорту вживаних траків.
Наступні декілька місяців дадуть нам чіткіше розуміння, в якому циклі ринку ми перебуваємо. Саме впродовж цього періоду компанії перевізники повинні визначитися з їхньою тактикою щодо потенційних змін у транспортному середовищі і підготуватись до майбутнього. На жаль, для малих компаній і фірм-початківців вибір буде невеликим, якщо ринок зміниться в негативну сторону:
- знайти притулок у більших компаніях і працювати як незалежні суб-контрактори;
- залишатися на ринку і працювати настільки довго, наскільки можливо;
- продати майно і влаштуватися водіями в інших перевізників;
- повністю вийти з бізнесу.
Що можуть зробити невеликі перевізники щоб оцінити їхні шанси на виживання і бути як найбільш приготованими до будь-яких змін в ринку? Деякими з найголовніших факторів у виживанні є збільшення готівкових резервів, покращення технічного стану свого обладнання, мінімалізація видатків і покращення ефективності роботи водночас з визначенням детальної коштовної бази оперування, тобто перевізник повинен чітко знати повний обсяг його видатків, пов’язаних із провадженням бізнесу. Саме цим факторам і складнощами з їхнім визначенням та імплементації ми присвятимо наступних видання нашої рубрики в газеті «Сурма».