Секта інтуїтивного харчування вчить покладатись у виборі їжі на свої вподобання. Просто запитай себе «Що я зараз хочу?» і організм ухвалить правильне рішення – кажуть вони. Пффф...
Всім живим організмам потрібні калорії, щоб жити. Ми можемо провести сотні афірмацій «я люблю спаржу, я люблю спаржу, я люблю спаржу...», та організм не обдуриш. Між двома продуктами за рівних умов істота, від щура до мавпи і людини, обере більш калорійний. Шимпанзе харчується листями і стеблами... але лише тоді, коли немає доступу до більш калорійних фруктів та ягід. Сучасні мисливці-збирачі завжди віддають перевагу меду і м’ясу над коріннями і бульбами... бо мед калорійніший. Це вбудована в нас мудрість – любити калорійну їжу.
І от ми з цією «мудрістю» потрапляємо в 21 століття, в час, коли 250 грамів їжі можуть забезпечити денну норму калорій, і нам кажуть, довірся своєму мудрому організму. Що?
Це те саме, що рибі, яку море виплюнуло на берег, сказати: «Пливи, дорогенька, воруши своїми плавниками, вони ж тебе ніколи не підводили». Наші плавники – жага до калорій – не рятують нас, а душать за горло. Ожиріння, ССЗ, діабет, рак – короткий список результату інтуїтивного харчування. Ні, ми більше не можемо довіряти організму у виборі продуктів харчування, ми змушені взяти цей обов’язок на себе...
Ви ж знаєте, що ЗОЖ-ПП – це свіжі овочі, фрукти, крупи, бульба, м’ясо. Але ти жахнешся, коли я тобі скажу, що навіть ця чудова їжа – не ідеальна для нас, враховуючи умови, в яких формувались наші тіла. Ми плавали в інших водах…
Ти думаєш, твій пращур їв такі смачнезні сливки, до яких маєш доступ ти? Його сливки були кислі і волокнисті, а твої солодкі і тануть в роті. В дикому рисі в 10 разів більше клітковини, ніж в тому, що в твоїй коморі, і на порядок більше вітамінів та мінералів. Твоя бульба містить в собі на 50% більше калорій і в 10 разів менше клітковини, ніж картоплина твого пращура. А мнясо? В м’ясі диких тварин на 50% менше жиру, а жирнокислотний склад кращий, ніж те, що в твоїй морозилці.
Наша їжа, навіть найбільш здорова, не настільки здорова, якою могла б бути, якби не наша вроджена тяга до калорій. Ми в результаті селекції вивели більш солодкі і менш волокнисті фрукти, більш жирних свійських тварин, бо любимо, коли калорії тріскотять під нашими зубами. Чи сумніваюсь я в мудрості людини? Дуже сумніваюсь.
На селекції ми не зупинились. Жага до калорій погнала нас далі: ми навчились концентрувати калорії, і жерти їх без «зайвих домішок». Так з’явилось борошно вищого сорту, цукор і олія. Почався банкет, і з кожним днем ми веселимось все з більшим розмахом. Людина впевнено змінює свою форму, талія вже не ввігнута, а випукла. І це стає нормою, тривожною нормою.
ШО РОБИТИ, КУДИ БІГТИ?
Умовно, в нас є три групи продуктів:
1. ЇЖА НАШИХ ПРЕДКІВ.
2. ЗОЖ-ПП.
3. ІНТУЇТИВНЕ ХАРЧУВАННЯ.
Приклади:
1) дике яблуко;
2) яблуко сорту голден;
3) яблучний пиріг.
1) м’ясо дикого куду;
2) яловичина;
3) катлєта.
1) дикі бульби;
2) картопля;
3) чипси.
Категорія «їжа наших предків» – 1: вкрай несмачна, але неймовірно корисна і для фігури, і для здоров’я. Але вона для нас практично недоступна, і навряд чи ти погодився би таке їсти після того, як відчув смак морозива і ковбаси. Вже надто сильний контраст.
Категорія «ЗОЖ-ПП» – 2: нейтральна за смаковими властивостями, корисна для фігури і здоров’я їжа. На неї має припадати 70-80% всіх спожитих калорій.
Категорія «інтуїтивне харчування» – 3: неймовірно смачна, але некорисна ні для фігури, ні для здоров’я. На неї має припадати 20-30% споживаних калорій.
Ця формула – найкраще, що ми можемо зробити зі своїм харчуванням в реаліях сьогодення. 100% ЗОЖ-ПП – класно в теорії, нереально на практиці. Надто прісно, сумно, з постійними зривами на шоколад і булочки. Ти знаєш, ти це проходив.
Незамінні жири, схуднення і здоров’я
Чому мій підписник любить катлєти, чипси, сало і намазаний товстим шаром масла кусок білосніжного хрусткого батона? Основна причина – жир. Жир – це смачно... і калорійно. Але функція жиру не тільки в тому, щоб давати тобі краплю втіхи, енергію і відкладатись на талії і сраці. Жири – не тільки пальне, яке горить в мускулах фітнесистки, яка виконує жірасжігающєє кардіо. Є жири, які мають безліч життєво важливих функцій, зокрема інгібування ендогенного ангіотензинперетворювального ферменту та 3-гідрокси-3-метилглутарил коензиму А-редуктази (Вітя, не матюкайся більше так!). Ці жири називають незамінними, адже вони не виробляються організмом, і мусять надходити з їжею. Хіміки їх обізвали лінолевою (ЛК) і альфа-ліноленовою (АЛК) жирними кислотами. Добре, а шо їсти, де їх брати, ці чудо-кислоти? Лляна олія, насіння чіа, грецький горіх, олія каноли, авокадо і кабачки – файні джерела незамінних жирних кислот. Але зажди, підписник...
Є ще два важливі гравці в нашій п’єсі (тільки не лякайся): ейкозапентаєнова (ЕПК) та докозагексаєнова (ДГК) жирні кислоти. Турбуючись, як би твій язик не зламався, а мозок не задимів, я не буду озвучувати всі цілющі властивості цих жирів, просто повір, що ЕПК і ДГК нам життєво необхідні.
Де їх брати? Та все просто: вони здатні утворюватись в організмі з альфа-лінелової кислоти, про яку ти дізнався хвилину тому. Але є нюанс, маленький важливий нюансик...
АЛК перетворюється в ЕПК і ДГК всього лиш на 10 і 20% в жіночому тілі, а в чоловічому ще гірше. Тому сильно не сподівайся на горіхи і олію, а зроби хід конем: їж їжу, яка містить ці цілющі ЕПК і ДГК, така, на щастя, існує. 1-2 порції скумбрії, оселедця чи сьомги в тиждень, і про незамінні жири можеш не хвилюватись. І, прошу тебе, припини пхати в себе капсули жиру, риба ж явно смачніша.
Щоб рухатись далі, нам треба якось розрізнити насичені жири від ненасичених. То все дуже складно, але нам для наших цілей буде достатньо знати, що насичені жири – це тваринні жири і пальмова олія; ненасичені – рослинні жири і риб’ячий жир. А ще, що насичений жир при кімнатній температурі твердий (сало, масло), ненасичений – рідкий (олія). Оті всі АЛК, ЕПК і ДГК – це ненасичені жири.
Погнали далі!
Організм якогось дідька віддає перевагу ненасиченому жиру, отриманому з їжі, в якості джерела енергії. З’їв хліб з маслом і авокадо: авокадо спалити, масло відкласти на талії. Ні, це не означає, що авокадо можна їсти тонами, а масло треба віддати тещі. Що там в організмі горить, а що відкладається – нас хвилювати не повинно. Адже в кінцевому результаті поповняться запаси жиру в організмі чи ні, залежить від кількості поглинутих калорій, з авокадо чи масла – байдуже.
О, а, може, тип споживаних жирів впливає на ситість і, відповідно, кількість споживаного?
Вочевидь, не впливає.
Наукові дані бачать хоч і незначний, але позитивний вплив ненасичених жирів на м’язову масу, схуднення і обмін глюкози. Пам’ятаючи про це, і про те, що деякі ненасичені жири незамінні для організму, не забувай, підписник, споживати горіхи, насіння, авокадо, лляну олію і жирну морську рибу. Але, все ж таки, не забувай і про те, що кількість їжі прямопропорційна до обхвату талії: багато їжі – широка талія. І законам фізики байдуже, що твої горішки, скумбрія і авокадо містять цілющі АЛК, ЕПК, ДГК.
Калорія – вона й на Північному полюсі калорія. А майже всі джерела незамінних жирів калорійні до чортової мами. Тому знай, якщо Вітя каже, що продукт ЗОЖ-ППшний – він не дає тобі благословення на необмежене його поглинання. Необмежене поглинання – це точно не про жирні продукти. Хочеш необмежене – їж огірок.
Instagram: viktor_mandziak
Facebook: Мандзяк Віктор