Чому ми програли битву в повітрі?

А ми її саме програли на даному етапі, це треба визнати, зробити роботу над помилками й ухвалити правильні рішення, бо ціна помилок занадто висока: знищено вже половину складів, сотні заправок, торговельні центри і промислові підприємства – тільки за останні 2 місяці з початку «реактивного терору» 20 відсотків!

Перше – багато говорилося про балістику, а страждаємо ми більше від реактивних дронів. Висновок – вся державна машина, включно з аналітиками ГУР, СЗР, МО, Кабміну, Офісу президента, апаратом РНБО не побачила і не спрогнозувала загрозу, або не змогла донести свої висновки до президента – бо він приймає рішення, або президент не дослухався. В будь-якому разі це вирок системі.

Друге – в самій «системі» ви з каганцем удень не знайдете людей з профільною технічною освітою в сфері ППО, ракетобудування, радіолокації, систем автоматизованого наведення, і інших дисциплін. Жодного професійного електроніка, математика, фізика – бодай з чесною і цікавою кандидатською дисертацію – одні «ефективні менеджери», незамінні «любі друзі», кінопродюсери, гадалки, прокурори-втікачі, «матері дронів», і просто «хороші хлопці».

Подивіться на тих, хто місяцями, роками не вилазив з телевізора, розповідав суспільству суцільну «пургу» про нашу «унікальну», «найкращу в світі» ППО, яка нібито може захистити весь світ, і країни Перської затоки зокрема, про міфічний «штучний інтелект» там, де обласкані державою «пісюни» банально наводяться оператором, в той час як весь світ, і наш ворог робили і роблять ставку на автоматичні зенітно-ракетні комплекси.

Всі ці шамани, торговці, волонтери, берлінські і флеші – всі, хто продавав і продає суспільству повітря замість безпеки, хто радив і радить псевдотехнічну маячню таким самим профанам во владі, які приймають дилетантські рішення, – всі вони повинні понести відповідальність, хоча б визнати свої помилки і піти. Але вони не підуть… 

У 1986 році, коли я вступав до Київського вищого військового авіаційного інженерного училища, конкурс був щонайменше 20 вступників на місце, крім золотомедалістів, переможців олімпіад та інших пільгових категорій; в нас до 40 відсотків випускників потім «ішли в науку», ставали відомими розробниками військової, авіаційної, космічної техніки. Я сам вже на третьому курсі брав активну участь в розробці головок самонаведення для ракет. Сьогодні нічого цього не потрібно, потрібні «прості рішення» на кшталт «реактивних перехоплювачів», які ніколи не зможуть стати ефективною зброєю проти реактивних шахедів, бо ще з 40-х років минулого століття відомо, що людина не може дистанційно адекватно керувати об'єктом на швидкості понад 450 км/год. Це фізіологічний чинник, це природа, тому швидкість керованих людиною ракет протитанкових комплексів завжди обмежували. Але кому цікава фізіологія, коли можна швидко заробити грошей на перехоплювачах?

Сер Вінстон Черчилль не радився з продюсерами і маркетологами, серед його радників були відомі фізики, математики, інженери. В складі Збройних сил Великої Британії діяв цілий інженерний корпус, куди ретельно відбиралися мобілізовані фахівці. Саме тому ще на початку війни Велика Британія мала розвинуту мережу радіолокаційних станцій і станцій звукової розвідки; у Великій Британії був створений перший радіолокаційний бомбовий приціл; глобальна система навігації в повітрі; перші зенітні снаряди з радіолокаційним підривником; автоматизовані системи керування зенітним вогнем. У Великій Британії розшифрували код Енігми. І обґрунтували можливість створення атомної бомби. Проте в нас всю науку і інженерію заміняють менеджери бетонних меблів і земельні спекулянти. Тому ми і в лайні.

* * *

На першому фото – радянський бомбардувальник Ту-16, який вироблявся в срср з 1953 по 1973 роки, і до початку дев’яностих стояв на озброєнні багатьох країн світу. На другому фото – китайська ліцензійна копія Xian H-6, яка з 1957 по 1965 освоювалася у виробництві, що потребувало запровадження нових металургійних сплавів, пластмас, налагодження виробництва великої кількості бортового обладнання й електроніки, а головне – ліцензійного виробництва двигунів Д-30. Ту-16, всі комплектуючі для нього, а також двигуни давно не виробляються. А китайська версія Xian H-6 постійно вдосконалюється і виробляється. І до останнього «цвяха» в ньому все китайське. Ось що означає «ліцензія на виробництво». «Петріот» набагато складніший за Ту-16, а ми набагато слабші за Китай.

Президент заявив, що Україна подавляє і перехоплює 55% реактивних шахедів. Ймовірно, хтось надав президенту неточну інформацію, бо збивати ці шахеди нам нічим, крім бойової авіації. Але якби дійсно більше половини шахедів збивали, що це змінює, коли водночас умовні 45% наносять катастрофічні руйнування? За статистикою, яку наводять західні ЗМІ, ефективність наших діпстрайків становить 6-7%, максимум 11%, тож з кожних 300 дронів, які запускаються щоночі, до цілей долітають одиниці, і, тим не менш, підпалюють нафтопереробні заводи і логістичні центри.

Тому, в порівнянні, 45% реактивних шахедів, які долітають, – це дуже високий відсоток. І цю проблему не розв’язати дронами-перехоплювачами – занадто великі швидкості, занадто мало часу на реагування, занадто велика залежність від погоди і людського фактору. На картинці – китайська версія російського ЗРК «Панцир» – FK-2000. Та ж сама концепція – дешеві ракети без головки самонаведення, які наводяться на ціль за допомогою радара повністю в автоматичному режимі. Цей ЗРК активно пропонується на експорт як перевірена російсько-українською війною концепція протиповітряної оборони. Бо москву надійно захищають саме «Панцирі». І, до речі, самі китайці виробляють для себе дрони-перехоплювачі як утилітарну компоненту ППО, але в основі протиповітряної оборони в них, як і всюди у світі, зенітні ракети, а не дрони. І тільки в нас їжаки кололися, плакали, але їли кактуси… Бо дурні.

* * *

ЦПК опублікував офіційну відповідь МО щодо фінансування мілФтек компанії «Файєрпоінт» в 2025-2026 роках. Сума космічна – 107,4 млрд грн, або 2,5 млрд доларів. І це тільки на дрони! Ракети окремо. Варто згадати, що в 2024 році нікому раніше невідома компанія Fire Point раптом отримала 320 млн доларів по так званій данській моделі. З цього і почався феноменальний фінансовий успіх російського земельного спекулянта Штілермана, дизайнерки бетонних меблів Терех і локейшн-менеджера Скалиги. Офіційний прибуток – 25% компанії «Файєрпоінт» за 633 дні 2025-2026 років не складно порахувати – приблизно 500 млн доларів. За моїми оцінками, реальний прибуток може бути в 3 рази більший, бо складові дрона FP-1 відомі, і ціни на них теж. За одну добу тільки на дрони «Файєрпоінт» отримує від держави щонайменше 4 млн доларів. Для порівняння – з початку війни, з 2022 року і до 2 жовтня 2025 року, коли за наказом згори генерал-корупціонер Дейнеко розформував наш підрозділ, ми використали на виробництво своїх дронів волонтерських, особистих і державних коштів приблизно ті самі 4 млн доларів. І наші дрони долітали до центру москви, а тисячі файєрпоінтів так і не змогли… За годину «Файєрпоінт» отримує 165 тис. доларів – саме такої суми нам не вистачає, щоб закінчити розробку нового малопомітного дрона за технологією «Стелс». Ну і наостанок – за 4 млн доларів, які «Файєрпоінт» отримує на добу, можна розробити ЗРК малої дальності проти шахедів з дешевими ракетами-перехоплювачами, а не «городити город» з дронами-перехоплювачами, які не зможуть зупинити дронову навалу. Відповідально заявляю, що я готовий взятися за цей проєкт, але кому це потрібно, коли мілфи керують оборонно-промисловим комплексом і визначають нашу оборонну політику? Питання риторичне.

Про автора: Юрій Касьянов – 

офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів та БпЛА для української армії та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».